Ухвала суду № 6917162, 26.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Маркова Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2009 року Справа № 2а-1343/09/1226

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду

в складі: головуючого Василенко Л.А.,

суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Чуріковій Я.О.,

за участю представника відповідача Жарікової Н.В.,

розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 21 липня 2009р. у справі № 2а-1343/09 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними та стягнення суми,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 21 липня 2009р. позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними та стягнення суми задоволений: визнані дії відповідача щодо нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 у меншому розмірі незаконними; стягнуто з розрахункового рахунку №25606301737 Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області в ЛО Ощадного банку м.Луганська, код 21792442 МФО 304665 на користь ОСОБА_3 недоплату щомісячного грошового утримання судді у відставці з січня 2007 року до грудня 2008 року включно з урахуванням індексу інфляції 26760,54 грн. та зобовязано відповідача провадити виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці у відповідності до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів».

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме просить судове рішення першої інстанції скасувати з тих підстав, що перерахунок грошового утримання судді не передбачений Законом України «Про статус суддів» та порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1 ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом.

Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, яку вона вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, просила судове рішення першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання позивач не прибула про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просить провести розгляд апеляційної скарги за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, пояснила, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891, затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, яким передбачено, що органи Пенсійного фонду України здійснюють лише призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Проведення органами ПФУ перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у разі підвищення розміру плати працюючого судді вищевказаною постановою не передбачено. Таким чином, на думку скаржника, перерахунок щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України не проводиться.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі Постанови Верховної Ради України від 18.02.1999 року пішла у відставку та має статус судді у відставці. (а.с. 5, 6).

З 1 січня 2007 року позивач знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України (далі)УПФУ в м. Свердловську та отримує щомісячне довічне грошове утримання (а.с.32-33).

Довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підтверджують розмір заробітної плати, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці за період з січня 2007 року по грудень 2008 року, згідно з якими, розмір щомісячного грошового утримання, розрахований у відповідності з вимогами ст. 43 Закону України « Про статус суддів» не відповідає фактично проведеним виплатам (а.с.7-30).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що статті 11 Закону України «Про статус суддів» визначено, що незалежність суддів забезпечується, зокрема, правом судді на відставку.

Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.

Згідно з пунктом 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж до 90% заробітку судді.

Відповідно до статті 44 вищевказаного Закону заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Отже, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних суддів.

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим. Це положення кореспондується з частиною 8 статті 14 Закону України «Про судоустрій України», згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу щодо незалежності суддів, у Рішенні від 01.12.2004р. № 19-рп/2004 також зазначив, що незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом мають бути забезпечені. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів у разі прийняття змін до чинних законів.

Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, зокрема Законом України «Про статус суддів», що виключає в процесі його конкретизації та розвитку обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу судді або зниження їх рівня. Будь яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом.

Рішенням Конституційного суду України у справі № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року щодо відповідності Конституції України конституційності положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV „Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) визначено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України „Про статус суддів" у взаємозв'язку з частиною восьмою статті 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних іктів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення. Правовою позицією Конституційного суду України у даному рішенні, втому числі є і те, що однією із гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), наданням у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне одвічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Умови і порядок виплати цього утримання встановлюються Законом України "Про статус суддів".

Також, рішенням Конституційного Суду України від 18.06.2007р. № 1-23/2007 щодо окремих положень статті 36, пунктів 20, 33, 49, 50 статті 71, статей 97, 98, 104, 105 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про гарантії незалежності суддів) зазначено, «що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про статус суддів» Тобто зазначено, що визначивши обмеження розміру пенсії або щомісячного довічного грошового утримання усім категоріям суддів, Верховна Рада України діяла всупереч закріпленому часиною 3 статті 22 Конституції України положенню щодо недопустимості при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Встановлення Законом граничного розміру щомісячного довічного грошово утримання чи пенсії обмежено їх обсяг, які визначаються Законом України „Про статус суддів”. Залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям, і водночас знизив досягнутий рівень гарантій незалежності працюючих суддів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключений абзац третій пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів». В рішенні Конституційного Суду України, зокрема, зазначено, що виключення Законом абзацу третього пункту 1 зазначеної Постанови Верховної Ради України і встановлення, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення пункту 63 розділу II Закону не узгоджується зі статтею 22, частиною 1 статті 126 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що різниця між сплаченою позивачеві сумою довічного грошового утримання та розміром довічного грошового утримання, збільшеним у звязку із зміною розміру заробітної плати працюючих суддів складає 26760,54 грн. з урахуванням індексу інфляції.

Стосовно посилань відповідача на Постанову правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891, затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, яким передбачено, що органи Пенсійного фонду України здійснюють лише призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Проведення органами ПФУ перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у разі підвищення розміру плати працюючого судді вищевказаною постановою не передбачено, то відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в межах спірних правовідносин дав правильну оцінку нормам законів, вірно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена 27 листопада 2009 року.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 21 липня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій незаконними та стягнення суми залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді Р.Ф. Ханова

М.І. Старосуд