Ухвала суду № 69170347, 25.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 вересня 2017 року м. Київ К/800/26573/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.

У визначений строк недоліки усунуто.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу від 12 січня 2017 року №Ф-8691-17/174 про сплату єдиного соціального внеску на суму 2486,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, є пенсіонером за віком, то в цьому випадку він звільняється від сплати єдиного внеску.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про оплату боргу (недоїмки) від 12 січня 2017 року №Ф-8691-17/174.

Так, судами встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та з 1 січня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 1 січня 2012 року, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, яку призначено відповідно до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку з врахуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю і відноситься до категорії 4.

Також судами встановлено, що 12 січня 2017 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято вимогу №Ф-8691-17/174 про сплату позивачем боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2486,62 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області посилається на те, що позивач не є пенсіонером за віком в розумінні пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є платником єдиного соціального внеску та законом від його сплати не звільнений, оскільки критерієм звільнення від сплати єдиного соціального внеску, разом з фактом отримання пенсії, є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється за відповідності умовам, визначеним законом, зокрема досягнення віку, після якого особа має право на призначення відповідної пенсії.

Проте із вказаними доводами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області погодитись не можна з огляду на те, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені в пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, за змістом цієї норми фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того, досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років). Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 цього Закону та частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таке право виникало у чоловіків після досягнення 60 років та за наявності відповідного стажу. При цьому статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі якої, позивач отримує пенсію, передбачено можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку, зазначеного у статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та за наявності відповідного трудового стажу.

Враховуючи викладене, касаційний суд приходить до висновку про те, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», не є платниками єдиного внеску за себе згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», так само як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить жодного винятку щодо пенсіонерів за віком.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 3 червня 2014 року №21-125а14, №21-153а14, №21-219а14 та від 24 червня 2014 року №21-218а14.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець