Ухвала суду № 69169949, 06.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Київ К/800/22826/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Борисенко І.В., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ОДПІ)

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014

у справі 814/2196/13-а Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошування землеробства Національної академії аграрних наук»

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014, позов задоволено: визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ОДПІ) від 07.05.2013 № 0000162200; зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 2294,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку ОДПІ.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками проведеної ОДПІ позапланової виїзної перевірки ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошування землеробства Національної академії аграрних наук» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 було складено акт від 15.04.2013 № 167/16-00/30766346. Згідно з висновками цього акту, зокрема позивач порушив норми пункту 185.1 статті 185, пунктів 187.1, 187.6 статті 187, пункту 189.1 статті 189, підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (ПК): не підтвердив документами фактичні поставки сільськогосподарської продукції по отриманій від Аграрного фонду на підставі платіжного доручення № U62598 від 07.05.2012 попередній оплаті в сумі 540312,50 грн. та по отриманій від ТОВ «Едельвейс-2007» на підставі рахунків № 101, 102 від 25.12.2012 попередній оплаті в сумі 350000,00 грн., у результаті чого занизив суму податкового зобов'язання із ПДВ за квітень 2011 року, березень 2012 року та за період з травня 2012 року по серпень 2012 року, за листопад-грудень 2012 року на загальну суму 218753,00 грн.; не включив до об'єкту оподаткування ПДВ операцію з повернення об'єкта фінансового лізингу зернозбирального комбайна КЗС-9-1 «Славутич» на підставі договору від 12.11.2012 № 502/124, що призвело до заниження підприємством податкового зобов'язання з ПДВ на 133986,00 грн.; не включив до бази оподаткування ПДВ вартість загиблих посівів вартістю 291052,00 грн., внаслідок чого занизив податкове зобов'язання з ПДВ на 518210,00 грн.

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 № 0000162200 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 218753,00 грн. за основним платежем та 297385,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Згідно з пунктом 187.1 ст. 187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послу: платником податку.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 цього Кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.7 цієї статті встановлено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Таким чином, сільськогосподарське підприємство, яке обрало спеціальний режим оподаткування, повинно відображати в скороченій податковій декларації податку на додану вартість операції щодо поставки сільськогосподарських товарів/послуг, що стосуються спеціального режиму.

Пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік видів діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування, в тому числі: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

Відповідно до підпункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України спеціальний режим оподаткування поширюється також і на операції щодо поставки сільськогосподарським підприємством сільськогосподарських товарів.

Щодо не включення до податкових зобов'язань сум ПДВ згідно договору фінансового лізингу № 14-11-7 стз-пл/29 від 08.02.2011 зернозбирального комбайну КЗС-9-1 «Славутич», укладеного між ДПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець) та позивачем (первісний лізингоотримувач), судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.11.2012 укладено додатковий договір № 502-124 у зв'язку із зміною сторони (лізингоотримувача) за вище вказаним договором фінансового лізингу, відповідно до якого СФГ «Віра» (новий лізингоотримувач) приймає у платне користування на умовах зазначеного вище договору фінансового лізингу зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич» (акт приймання-передачі предмету лізингу від 13.11.2012). Операція з повернення об'єкта фінансового лізингу відображена позивачем у податковій накладній від 30.11.2012 № 34 на адресу СФГ «Віра» на суму 803914,26 грн. та вказана у рядку 1 декларації з ПДВ (скороченої) за листопад 2012 року сума ПДВ у розмірі 133985,71 грн.

Проте, податковим органом безпідставно застосовано до позивача положення

пункту 153.7 статті 153 Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, оскільки позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування і не є платником податку на прибуток підприємств.

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність збільшення у податковому обліку позивача податкового зобов'язання з ПДВ, ОДПІ також посилається на безпідставне відображення позивачем у податковій звітності оподатковуваних операцій у той час, як вказані операції фактично не були здійснені; невключення до бази оподаткування ПДВ вартості загиблих посівів.

Застосувавши вказані правові норми, суди попередніх інстанцій, зробили обґрунтований висновок про недоведеність контролюючим органом наявності підстав, передбачених нормами ПК, для нарахування ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошування землеробства Національної академії аграрних наук» податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Є.А. Усенко

Судді: І.В. Борисенко

В.П. Юрченко