Постанова № 69169781, 25.09.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"25" вересня 2017 р. Справа № 806/70/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

сторін та їх представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2017 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14 грудня 2016 року №0011561302 на суму 592448,11 грн. в т.ч. : сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями - 394 965,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 197482,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 24.11.2016 р. №2086/1302/НОМЕР_1 щодо неправомірного віднесення до складу валових витрат вартості гранітних виробів, зазначених в акті на писання від 31.12.2015 р. У зв'язку з чим вказував, що відсутні підстави для збільшення оподатковуваного доходу на суму 1974827,08 грн. та визначення суми податку з доходів фізичних осіб, як суми податкового зобов'язання в розмірі 394965,41 грн., оскільки валові витрати мають характер реальних витрат платника податку та повинні враховуватися в тому ж податковому звітному періоді, що й доходи, з отриманням яких ці витрати безпосередньо пов'язані.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Житомирській області №0011561302 від 14 грудня 2016 року на суму 592448,11 грн., в тому числі сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням - 394965,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -197482,70 грн.

Стягнуто з Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 5924,48 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та з питань дотримання вимог Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного соціального внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з 01.01.2014р. по 3.12.2015р. За результатами перевірки складено Акт № 2086/1302/НОМЕР_1 від 24.11.2016 р. (далі- Акт) (а.с.9-44)

Згідно висновків Акту позивачем допущено порушення :

- п.177.2, п.177.4.4 п.177.4, ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, оскільки в періоді з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року занижено податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на 394 965,41 грн. в т.ч. за 2015 р. на 394 965,41 грн.;

- пп.54.2, ст.54, "а" пп.129.1.1 п. 129.4 ст. 129, пп. 168.1.4, п. 168.1, ст. 168, п.176.2 ст. 176 ПКУ, несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників, в наслідок чого нараховано пеню 2,53 грн.;

-п.44.1 та п.44.3 ст.44, п. 85.2 ст.85, пп. "а" п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ - встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, в результаті чого занижено витрати в періоді з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року на суму 197 482,70 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 197 482,70 грн.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0011561302 від 14 грудня 2016 року, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що підлягає сплаті до бюджету 592 448, 11 грн. в т.ч. сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями - 394 965,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 197 482,70 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням- рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач правомірно включив до валових витрат вартість гранітних виробів відповідно до акту на списання гранітних виробів від 31.12.2015 року, оскільки здійснення позивачем господарської діяльності, з врахуванням того, що основним видом діяльності позивача є оброблення декоративного та будівельного каменю, підтверджується первинними документи, які відповідають вимогам, встановленим до первинних документів п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та відображених у колонках 4,5,6 рядка 2 розділу 1 додатку №5 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності " до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік та додатку І№4 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих самозайнятою особою" до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік "Вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю", встановлено їх завищення в період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року на загальну суму 1974827,08 грн., в т.ч. в 2015 році - 1974827,08 грн.

Надаючи правову оцінку висновкам податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 177.4 ст.177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, вказана норма права містить вичерпний перелік витрат фізичних осіб -підприємців.

Пунктом 177.2 ст.177 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Таким, чином, до складу витрат позивач мав право включити тільки ті витрати, що пов'язанні з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін слідує, що спірну суму витрат у розмірі 1974827,08 грн. за грудень 2015 року позивач відніс на підставі акту на списання гранітних виробів від 31.12.2015 р.

В обумовленому акті відображені обставини відносно використання позивачем у серпні-грудні 2015 року на облаштування території, добудову цехів №5,№6,№7, реконструкцію матеріального складу :

- бруківки термопиляної Покостівського родовища 100 х100х50, 95 кв.м., загальною вартістю 112860 грн.;

- бруківки термопиляної Дідковичського родовища 100 х100х50, 62 кв.м., загальною вартістю 87296 грн.;

- бруківки термопиляної Межерічського родовища 100 х100х50, 86 кв.м., загальною вартістю 140008 грн.;

- бруківки термопиляної Корнинського родовища 100 х100х50, 67 кв.м., загальною вартістю 79596 грн.;

- бруківки термопиляної Маславського родовища 100 х100х50, 74 кв.м., загальною вартістю 96200 грн.;

- бордюри пиляної Покостівського родовища 1000х250х50- 246 м.пог., загальною вартістю 104192 грн.;

- скульптури "Лев "Стилю модерн" з граніту Покостівського родовища в кількості 2 шт., загальною вартістю 226847,19 грн.;

- садово-паркова скульптури "Двоє" з мрамору в кількості 1 шт., загальною вартістю 83200 грн.;

- плити накривочної радіальної з граніту Покостівського родовища загальною вартістю 97812 грн.;

- буту гранітного в кількості 3789 кв.м., загальною вартістю 2526212,63 грн.;

- брекчії гранітної в кількості 978 кв.м., загальною вартістю 65203,26 грн.

На облаштування виставочного залу :

- каміни мармурові 2 шт., загальною вартістю 268000 грн.;

- кіот мармуровий 1 шт.,загальною вартістю 130000 грн.;

- статуетки "Двоє" мармурові в кількості 2 шт., загальною вартістю 416000 грн.;

- статуетка "Погруддя Шевченко Т.Г." мармурова в кількості 1 шт., загальною вартістю 13000 грн.;

- статуетка "Ангел" мармурова 1 шт., загальною вартістю 20800 грн.;

- мармурове панно 1 шт., загальною вартістю18200 грн.;

- вази гранітні Межерічського родовища 2 шт., загальною вартістю 20400 грн.;

- пам'ятна дошка " Шевченко Т.Г." мармурові 3 шт., загальною вартістю 39000 грн.;

- колони мармурові 2 шт., загальною вартістю 78 грн.

Однак, зазначений акт не містить відомостей: стосовно походження зазначених виробів та матеріалів; стосовно виконання робіт, надання послуг з обробки каменю та виготовлення перелічених виробів; стосовно виконання робіт (надання послуг) з облаштування виставкового залу, укладання бруківки, бюрдюрів; улаштування гравійно-пісчаної подушки (яка передує укладанню бруківки та бордюрів); придбання піску, гравію, щебеню, цементу та/або цементного розчину для виконання зазначеного об'єму робіт з укладання бруківки.

Не містить зазначений акт і відомостей стосовно трудових ресурсів та/або інших суб'єктів господарювання задіяних у виконанні робіт з обробки каменю та виготовлення зазначених виробів, улаштуванні гравійно-пісчаної подушки, укладенні бруківки бордюрів.

Водночас, відповідачем в ході перевірки встановлено, що зазначений в акті перелік виробів з натурального каменю в перевіряємому періоді платником податків не придбавався та в залишках на початок перевіряємого періоду відсутній.

В ході перевірки, відповідач 14.11.2017 року направив позивачу письмовий запит №11276/10/06-03-13-02 щодо надання письмового пояснення та копій документів, що підтверджують відображені в книзі обліку доходів та витрат "інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг" зокрема, в грудні 2015 року, що в подальшому відображені в додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік в графі " інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт/наданих послуг", а саме надати копії видаткових накладних, актів виконаних робіт/наданих послуг, документів, що підтверджують за придбані товарно - матеріальні цінності , роботи, послуги.

17.11.20126року позивач надав відповідь на запит відповідача, в якій вказав, що для підтвердження витрат надано акт на списання.

З огляду на зазначені обставини справи, з урахуванням пояснень представників сторін, колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки, ні безпосередньо після її проведення позивачем не надано відповідачу жодних інших первинних документів, які розкривали вище перелічені відомості та підтверджували обставини щодо походження виробів та дійсного їх використання у господарській діяльності позивача, направленої на отримання прибутку.

Позивачем також не надано доказів відповідачу щодо використання буту гранітного в кількості 3789 м3., що зазначена в акті списання гранітних виробів від 31.12.2016 року у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно абзацу 2 пункту 44.7 ст. 44 ПК України платник податків має право протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

З матеріалів справи слідує, що позивач своїм правом на надання підтверджуючих документів відповідачу, у визначені ст.44 ПК України строки, не скористався.

Отож в силу положень п. 44.6. ст. 44 ПК України вважаються, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відтак, позивачем в супереч п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України віднесено до складу витрат вартість виробів та матеріалів, перелічених у акті списання від 31.12.2017року на суму 1974827,08 грн., на підставі даних, не підтверджених належними первинними документами, що підтверджували дійсні обставини щодо використання списаних виробів та матеріалів у господарській діяльності позивача.

Окрім того, зазначені в акті списання гранітні вироби декларуються позивачем, як маркетингова діяльність, що в розумінні п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України повинна сприяти отриманню платником прибутків.

Проте, згідно доводів відповідача жодного гранітного виробу (фігури, колони, тощо) в 2015 році продано не було і вказані доводи не спростовані позивачем.

За таких обставин, зібраними у справі доказами та положеннями законодавства підтверджуються доводи відповідача щодо порушення позивачем п.п.177.4.4 п.177.4 ст. 177 ПК України, що полягає у завищенні суми витрат, документально не підтверджених та безпосередньо не пов'язаних з отриманим доходом, на загальну суму 1974827,08 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач (на підтвердження задекларованої суми витрат під час перевірки та безпосередньо після її завершення) не надав належних первинних документів, що підтверджують обставини з приводу дійсного використання списаних виробів та матеріалів у його господарській діяльності, направленій на отримання доходу, то відповідач правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, вказані документи не були надані позивачем під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що оскільки при вирішенні даного публічно - правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2017 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволені позову про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14 грудня 2016 року №0011561302 .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" вересня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-А,м.Бердичів,Житомирська область,13313

- ,