Ухвала суду № 69169780, 26.09.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"26" вересня 2017 р. Справа № 817/615/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фірма "СААН - ЕКОБУД" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фірма "СААН - ЕКОБУД" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Рівненській області від 11 квітня 2017 року №0002231401 та №0002241401 про визначення податку на прибуток та податку на додану вартість. В обґрунтування позову зазначало про безпідставність висновку податкового органу про заниження ТОВ податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. При цьому вказувало, що при перевірці відповідачу були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ «Реалбуд-М». Зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства. Також позивач вважає, що відповідачем було порушено процедуру розгляду заперечень до акту та право позивача на участь у їх розгляді, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими що підлягають скасування.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 11 квітня 2017 року №0002231401 та від 11 квітня 2017 року №0002241401 в повному обсязі.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фірма "СААН - ЕКОБУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували походження ТМЦ. Згідно баз даних ДФС не встановлено ТОВ «Реалбуд-М», як імпортера ТМЦ, номенклатура яких зазначена у видаткових накладних, що виписані на адресу «Фірма «СААН-ЕКОБУД»». Так контрагентом ТОВ «Реалбуд-М» не було подано декларації з податку на прибуток та Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2016 р. в зв'язку з чим не задекларовано дохід від операцій з продажу товарів покупцям, в т. ч. «Фірма «СААН-ЕКОБУД»». Також по деклараціях з ПДВ за квітень, травень 2016р. та додатків до них, поданих ТОВ Реалбуд-М» до ДПІ за місцем обліку, не встановлено придбання у неплатників ПДВ. Згідно податкового розрахунку №1-ДФ за 2016 р. кількість працівників даного підприємства становила 1 особа, що свідчить про відсутність у ТОВ «Реалбуд-М» матеріально-технічної і технологічної можливості для здійснення основного виду діяльності (будівництво доріг і автострад) та реалізації товарів у зв'язку з відсутністю основних засобів та необхідної кількості трудових ресурсів з виробництва відповідного товару. Також ГУ ДФС у Рівненській обл. зазначає, що відкрите досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016180000000088 за фактом придбання та створення суб'єктом підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що є підтвердженням того, що ТОВ «Реалбуд-М» задіяне у схемах ухилення від сплати податків. Відтак, за відсутності реальності здійснення господарських операцій податковим органом правомірно винесено податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача вважає судове рішення законним та просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не "явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Реалбуд-М» за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. про що складено акт перевірки № 137/17-00-14-00/40213181 від 28.03.2017.

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що ТОВ «Фірма «СААН-ЕКОБУД»» в порушення п.44.1, п. 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями занижений податок на прибуток за 2016 в сумі 25100грн; та в порушення пп. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість за квітень, травень 2016 на загальну суму 27888 грн.

Наслідком вказаних вище порушень, на думку відповідача, стало оформлення завідомо недостовірних документів контрагентом позивача на поставку ТМЦ, тобто, як стверджує відповідач, фактично мала місце реалізація товарів, джерело походження якого не встановлено, а відтак позивачем здійснено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. При цьому придбання позивачем ТМЦ та подальше використання в господарській діяльності призвело до зростання власного капіталу останнього, отже має відображатися у звітності як безоплатно отримані.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 11.04.2017р були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення: №0002241401 від 11.04.2017р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 25100грн., 6275грн. - штрафні (фінансові санкції) (а.с.11);

- податкове повідомлення-рішення №0002231401 від 11.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 27888грн., 6972грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями- рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст.44 ПК України).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з ч. 2. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами пп. а п. 198.1 ст.198 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, зокрема, наступне: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до п.198.6. ст.198 зазначеного кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із вимогами п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

У квітні-травні 2016р. позивачем з ТОВ «Реалбуд-М» укладено усний договір щодо поставки арматури та кутників.

Вказані господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей контрагентом позивача підтверджені первинними документами, а саме податковими накладними, видатковими накладними (а. с. 38-40), банківськими виписками, що підтверджують оплату ТМЦ (а с. 56-60).

Вказані документи, як вбачається з акту перевірки, надавалися позивачем до перевірки.

Також судом встановлено, що позивачем як в ході проведення перевірки, так і повторно на запит відповідача надавалися інші документи, що спростовує доводи відповідача щодо ненадання станом на 28.03.2017р. підтверджуючих документів, а саме: договорів, довіреності, ТТН, аналізу рахунків, оборотно-сальдові відомості щодо оприбуткування та реалізації ТМЦ, із зазначенням дебіторської /кредиторської заборгованості.

Встановлено, що первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірні суми витрат та податкового кредиту, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість). Такі документи повністю розкривають зміст господарських операцій, а відтак відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст.201 ПК України.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність прізвищ та посад осіб, які підписували видаткові накладні є формальністю, не свідчить про нереальність господарських операцій і не є підставою для виключення проведених оплат із складу доходів підприємства, оскільки, наявність підписів та печаток на цих документах дає можливість ідентифікувати сторін зобов'язань.

Також встановлено, що в подальшому, придбані у контрагента товарно-матеріальні цінності використані позивачем в своїй господарській діяльності шляхом виконання будівельних робіт, що підтверджується такими первинними бухгалтерськими документами: актами приймання виконаних будівельних робіт (а. с. 61-87) карткою рахунку 631; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 (а. с. 120-180). Суму ПДВ в розмірі 27888 грн включено позивачем до податкового кредиту. Листом №3/27 від 27.04.2017р., адресованим позивачу, ТОВ «Реалбуд-М» повідомляє про реальність та достовірність поставки ТМЦ, та доставки товару на об'єкт «Прибудова складу ТОВ «Укленко» в м. Березне Рівненської області» (а. с. 88).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені вище обставини свідчать про реальне здійснення господарських операцій між ТОВ «Реалбуд-М» та ТОВ "Фірма "СААН - ЕКОБУД".

Не доведено відповідачем і висновок про безоплатність отриманого товару позивачем. Зазначене спростовуються платіжними дорученнями та банківськими виписками згідно яких вбачається, що позивач повністю розраховувався за отримані ТМЦ.

Так, згідно пп.14.1.13. п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Оскільки, як встановлено судом, поставки ТМЦ позивачем оплачені, то такі ТМЦ, в силу вказаних вище норм права, не можуть бути віднесені до категорії безоплатно отриманих.

В зв'язку з викладеним вище, суд дійшов правильного висновку про правомірність не декларування позивачем показника «Інші доходи» про фінансові результати (форма 2) коштів як за безоплатно отримані товари на загальну суму 139442 грн за 2016 рік, а відтак висновки акту перевірки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Щодо посилань відповідача на порушення податкової дисципліни постачальником ТОВ «Реалбуд-М», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Окрім того, придбання даного товару могло здійснюватися в будь-який період діяльності підприємства, тому дослідження придбання товару у неплатника ПДВ тільки за періоди реалізації такого товару на «Фірма «СААН-ЕКОБУД»» є невірним, в той же час слід звернути уваги на те, що до 2015 р. реєстрація податкових накладних була не суцільною, отже це могли бути і платники ПДВ. Однак відповідачем зазначені обставини не досліджені та не проаналізовані, не перевірені оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, натомість висновки базуються на узагальнених даних декларацій по ПДВ за період коли ТМЦ реалізовувались позивачем.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Встановлено також, що придбання товару позивачем здійснювалось в часі, який передував відкриттю досудового розслідування у кримінальному провадженні. Крім того, як встановлено судом, на дату укладання правочину при перевірці контрагента ТОВ «Реалбуд-М» у відомостях ЄДРПО значилось, що даний контрагент не перебуває в процесі припинення, статутний капітал є сформованим, відомості про власників та директора відповідали інформації, отриманій від контрагента, виконавчі провадження відсутні, вид діяльності, по якому здійснювався продаж запчастин до с/г техніки, наявний в переліку основних, перебуває на обліку в податковій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Також колегія суддів звертає увагу на самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі і на його контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх витрат.

Доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності також не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання придбаних у ТОВ «Реалбуд-М» товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача, і отримання від такого використання доходу.

Відповідач посилається на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24.05.2017 року у справі № 569/6852/17, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України по кримінальному провадженню № 32017180000000021 на підставі ст. 49 КК України. Вказаним рішенням встановлено створення фіктивних суб"єктів господарювання та сприяння в отриманні податкової вигоди іншим особам в тому числі позивачу.

Проте колегія суддів, дослідивши ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24.05.2017 року у справі № 569/6852/17 встановлено, що ОСОБА_4 здійснював фіктивну діяльність та фіктивне оформлення фінансово-господарських документів під виглядом ТОВ "Тілар", а не ТОВ "Реалбуд-М". Також в переліку контрагентів ТОВ "Тілар" не міститься ні ТОВ "Фірма "СААН - ЕКОБУД", ні ТОВ "Реалбуд-М".

Отже вказана ухвала не підтверджує доводів відповідача стосовно відсутності фактичних господарських операцій між ТОВ "Фірма "СААН - ЕКОБУД" та ТОВ "Реалбуд-М".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2016р. на суму 25100 грн. та заниження податку на додану вартість за квітень, травень 2016 рік на суму 27888 грн. є безпідставним, а відтак і оскаржувані податкові-повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" вересня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фірма "СААН - ЕКОБУД" вул.Степана Васильченка,3, м.Рівне, 33023

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023

4 - представник позивача - ,