Ухвала суду № 69160371, 06.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3609/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Марченко М.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

прокурора Давиденко В.В.,

захисника Воронова В.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Воронова Віктора Івановича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.06.2017 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Сіренка А.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Пономаренком Я.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, а саме до 23.08.2017 року включно щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого у 2005 році Печерським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 15, ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі, звільненого 11.02.2015 року,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Цією ж ухвалою залишено без задоволення скаргу захисника Воронова В.І. на незаконне затримання ОСОБА_5

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Воронов В.І., який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що стороною обвинувачення не доведено наявності у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення та наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а наведені у клопотанні стороною обвинувачення ризики є лише припущенням.

Також захисник стверджує, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано недостатність застосування більш м'якої міри запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для виконання підзахисним покладених на нього процесуальних зобов'язань.

Докази на підтвердження обґрунтованої підозри, на думку захисника, здобуті з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, оскільки огляд місця події проведено в службовому кабінеті Дніпровського УП, а тілесні ушкодження ОСОБА_7 завдані за адресою ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, вилучення ножа відбувалось з кишені куртки, яка знаходилась на столі, а не безпосередньо у підозрюваного, свідки, на які посилається у клопотанні слідчий та прокурор, проведені не слідчим, а не уповноваженою особою - оперативними уповноваженими особами карного розшуку Дніпровського УП, без наявності доручення слідчого.

Крім того, захисник звертає увагу суду на наявність у підозрюваного тілесних ушкоджень, які, як пояснив ОСОБА_8, він отримав від ОСОБА_7 та відповідно завдав останньому тілесне ушкодження, захищаючись від його дій, що як стверджує апелянт, вказує на неправильну кваліфікацію дій підозрюваного.

Також, захисник зазначає, що слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, а саме те, що він зареєстрований та має постійне місце проживання у м. Києві, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, наміру переховуватися від органу досудового розслідування не має.

В порушення вимог ст. 206 КПК України, слідчим суддею не задоволено скаргу захисника про затримання ОСОБА_6, яке відбувалось, як стверджує адвокат, з порушенням вимог кримінального процесуального закону. ОСОБА_6 затриманий о 23:20 год. 23.06.17р., проте відповідно до повідомлення про підозру від 26.06.17р., ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення 25.06.17р. о 19:00 годині, тобто з моменту вчинення ОСОБА_6 злочину, на думку слідчого, та до його затримання, минуло більш ніж чотири години, що свідчить про відсутність підстав, передбачених ст. 208 п. 1 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Воронова В.І. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження № 12017100040008759 від 26.06.2017 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

25.06.2017 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КК України.

26.06.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

27.06.2017 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у місті Києві Сіренко А.В. за погодженням із прокурором Київської міської прокуратури №4 Пономаренком Я.В. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27.06.2017 року клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, а саме до 23.08.2017 року включно, без визначення розміру застави.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Зокрема, такими даними є протокол огляду місця події; протоколи допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, довідка Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 127 та інші матеріали провадження в їх сукупності.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на значну суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, будучи особою, який притягувався раніше до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також іншими способами перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Таким чином, доводи захисника про недоведеність повідомленої ОСОБА_2підозри, про відсутність у провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КК України ризиків та необґрунтованість можливості застосування більш м'якої міри запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для виконання підзахисним покладених на нього процесуальних зобов'язань є непереконливими.

В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисник посилається в апеляційній скарзі.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованої відмови у задоволенні скарги захисника щодо незаконного затримання ОСОБА_6, оскільки слідчим суддею були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Приймаючи до уваги вказані обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Воронова В.І. - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Сіренка А.В., та застосовано щодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, а саме до 23 серпня 2017 року включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Воронова ВіктораІвановича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Т.В. Росік В.М. Лашевич І.О. Рибак