Рішення № 69157010, 19.09.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7523/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Смолій Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника третіх осіб: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ЖКП «Сонячне», Управління Держгеокадастру Рівненської області, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013р.та № 4316 від 14.08.2014р. -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Рівненської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ЖКП «Сонячне», Управління Держгеокадастру Рівненської області, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013р.та № 4316 від 14.08.2014р. В обґрунтування позовних вимог вказує, щооскаржуваними рішеннями порушені її права на вільне користування проїздом загального користування, на користування прибудинковою територією будинку на вулиці Калнишевського, 33 в м. Рівне, права на доступ до належних їй допоміжних приміщень, так як третім особам: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у власність безпідставно передана земельна ділянка площею 475 кв.м., в той час як за матеріалами інвентаризації за будинком на вул. Калнишевського, 33-А обліковувалася земельна ділянка площею 420 кв.м., а частина земельної ділянки площею 55 кв.м., є земельною ділянкою загального користування - проїздом, яка не підлягає приватизації. Позивач ОСОБА_1 вказує, що їй та іншим власникам квартир, які приватизовані в будинку на вул. Калнишевського, 33 в м. Рівне належать допоміжні до квартир господарські будівлі - сараї та вбиральня, доступу до яких здійснювався через приватизований проїзд. Просить позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати рішення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити. Вважає, що дозвіл наданий Рівненською міською радою на розроблення проекту землеустрою є незаконним. Вказує, що земельна ділянка розміром 55 кв.м. є місцем загального користування, проїзд. Рівненська міська ради повинна була відмовити третім особам у наданні вказаного дозволу. В квартирі позивача не має вбиральні, а доступ до неї обмежено тому, що приватизовано проїзд. Позивач має право користуватися землями загального користування, межові знаки земельної ділянки не встановлені.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, з підстав викладених в запереченнях проти позову, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити в їх задоволенні.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити. ОСОБА_6 суду пояснила, що спірним проїздом користується давно, проте документи на земельну ділянку в неї відсутні. ОСОБА_7 суду пояснив, що з 2000 року проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, вказує, що на спірній земельній ділянці був прохід, який загородили ОСОБА_16 та ОСОБА_14.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_11, представники ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_16 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Держгеокадастру Рівненської області ОСОБА_18 в судовому засіданні суду пояснив, що земельна ділянка в розмірі 55 кв.м. відноситься до земель запасу, тому при наданні дозволу Рівненська міська рада діяла в межах закону.

Представники ЖКП «Сонячне», Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не зявились, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи, були повідомленні завчасно та належним чином.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що проживала до 1971 року АДРЕСА_1, там був широкий проїзд до вбиральні та сараїв, будинок 33 А не був огороджений.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні суду пояснив, що працює інженером-землевпорядником ПП «Рівненська земельна компанія» та складав проект землеустрою по спірній адресі. Вказав суду, що депутатська комісія Рівненської міської ради виїжджала на огляд спірної земельної ділянки де був присутній свідок та спеціаліст ОСОБА_21 Оглядались межі, будівлі, доступ до вбиральні. Акт перенесення меж земельної ділянки виконаний в натурі, їх не потрібно переносити, тому, що проходять по існуючих загорожах, фасадах будівель.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_21 суду пояснив, що працює інженером землевпорядником ПП «Рівненська земельна компанія» та виїжджав на земельну ділянку по вул. Калнишевського. На місці огляду проводили заміри земельної ділянки, враховуючи будівлі, споруди та складалась технічна документація, яка подавалась в Рівненську міську раду, а потім розроблявся проект землеустрою. Вся площа земельної ділянки обліковується за жителями, частково за землями запасу, жодного проїзду в документації зазначено не було.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_11 та представників ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, допитавши свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19, заслухавши спеціаліста ОСОБА_21, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що Рішенням Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013 р. було надано ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки орієнтовною площею 475 кв.м. на вул. П.Калнишевського, 33-а в м.Рівне для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), в тому числі:земельну ділянку площею 420 кв.м. - за рахунок земель житлової та громадської забудови, які відповідно до матеріалів інвентаризації земель обліковуються за ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24; земельну ділянку площею 55 кв.м. - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради.

Рішенням Рівненської міської ради від 14.08.2014 р. за № 4316 було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_12. ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 475 кв.м. на вул. П. Калнишевського, 33-а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в тому числі:земельну ділянку площею 420 кв.м. - за рахунок земель житлової та громадської забудови, які відповідно до матеріалів інвентаризації земель обліковуються за ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24; земельну ділянку площею 55 кв.м. - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Рівненської міської ради.

Вказані рішення позивач вважає протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 вказує, що є співвласником багатоквартирного житловому будинку на вулиці Калнишевського, 33 в м. Рівне, проте відповідних доказів на підтвердження цьому суду не надає. Також в матеріалах справи відсутні будь-які документи на право власності чи користування позивача земельною ділянкою за вказаною адресою.

З листа ЖКП «Сонячне» №909 від 07.10.2015 р. вбачається, що згідно із рішенням Рівненської міської ради №1517 від 22.12.2011 р. на баланс ЖКП «Сонячне» було передано триквартирний житловий будинок на вулиці Калнишевського, 33 в м. Рівне, у якому на момент передачі усі квартири були приватизовані, господарські будівлі на баланс ЖКП не передавалися, площа прибудинкової території становила 175 кв.м.

Треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 є співвласниками приватного житлового будинку на вулиці Калнишевського, 33-а в м. Рівне та співвласниками земельної ділянки площею 475 кв.м., що не заперечується позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди, прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно із ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Фактичний розмір прибудинкової території житлового будинку на вул. Калнишевського, 33 в м. Рівне визначений органом місцевого самоврядування та становить 475 кв.м., а фактично розмір земельної ділянки, яким користуються мешканці житлового будинку № 33 на вулиці Калнишевського в м. Рівне є значно більшим, і органам ДАБІ було встановлено, що ОСОБА_1 у 2006 році побудувала господарську будівлю без дозволу (самочинно), тому доводи позивача про порушення її прав як власника господарських будівель є припущенням і не ґрунтується на належних та допустимих доказах, оскільки правовстановлюючих документів про право власності на господарські будівлі та земельну ділянку позивачем не надано.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача ОСОБА_1 про те, що частина земельної ділянки площею 55 кв.м., передана у власність третім особам - ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_15 є земельною ділянкою загального користування - проїздом, яка не підлягає приватизації.

Дослідженими в судовому засіданні доказами та оглядом земельної ділянки з виїздом суду на місце її знаходження було встановлено, що вказана спірна частина земельної ділянки до земель загального користування ні фактично, ні юридично не належить, так як на цій частині земельної ділянки знаходиться частина житлового будинку по вулиці Калнишевського, 33-а в м. Рівне, і згідно із генпланом та містобудівною документацією - ця земельна ділянка до її передачі у власність ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_15 обліковувалася як землі запасу Рівненської міської ради.

Щодо доводів позивача з покликанням на матеріали технічної інвентаризації Бюро технічної інвентаризації про те, що між будинками 33 та 33-а на вулиці Калнишевського в м. Рівне наявний проїзд, то вказані матеріали не є належними доказами та не замінюють даних містобудівної документації. Так само суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_19 щодо наявності широкого проїзду до вбиральні.

Вказане спростовується викопіюванням із плану землекористування міста Рівного, погодженого 10.04.2013 р. заступником начальника Управління містобудування та архітектури, Довідкою з державної статистичної звітності (форми 6-зем) від 28.01.2013 р. №02-32, Висновком Управління Держземагентства в м. Рівному від 28.02.2014 р. №03-231 про погодження проекту землеустрою, висновком Управління містобудування та архітектури від 16.01.2014 р. №01-11/43 (а.с.93,95,109,110).

Це також підтверджується Планом земельної ділянки на вулиці Калнишевського 33,35, 35-а в м. Рівне, наданим на запит адвоката ОСОБА_2 листом № 29-1716-0.3-769/2-15 від 27.07.2015 р., на якому відсутній проїзд та поясненнями спеціаліста ОСОБА_21 в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно із ст. ст. 16, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невідємною частиною генерального плану.

Позивач просить скасувати рішення Рівненської міської ради, які як акти ненормативного характеру були реалізовані.

Постановою Верховного Суду України при розгляді справи № 21-405а14 від 11.11.2014 р. встановлено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування ( як субєктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовуються одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію, фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладення договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 41 Конституцією України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які правочини, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів, що спірна земельна ділянка належить до земель загального користування проїзду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Рівненської міської ради №3587 від 06 грудня 2013 року та № 4316 від 14 серпня 2014 року прийняті Рівненською міською радою в межах повноважень та у відповідності до положень чинного законодавства і вони не порушують права позивача, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ЖКП «Сонячне», Управління Держгеокадастру Рівненської області, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень Рівненської міської ради № 3587 від 06.12.2013р.та № 4316 від 14.08.2014р відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: