Постанова № 69150376, 22.09.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2017 Справа №607/4263/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря Зубко О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання права на пенсійне забезпечення як посадовій особі органу місцевого самоврядування та проведення перерахунку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Тернопільського обєднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Тернопільської області у якому просить визнати за ним право на призначення пенсії у відповідності до Закону України « Про службу органах місцевого самоврядування» та зобов2язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з 04.08.2015 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування». Під час своєї трудової діяльності, він тривалий час обіймав виборну посаду голови сільської ради, що у відповідності до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до посадових осіб органу місцевого самоврядування, окрім цього до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується час роботи на посадах державної служби, а відтак наявний у нього загальний стаж служби в органах місцевого самоврядування перевищує 20 років. 20.03.2017 року він звернувся до Тернопільського обєднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про переведення його з пенсії по віку на пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», однак відповідач листом №114/В-11 від 23.03.2017 року відмовив йому у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посилаючись на п. 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», відповідно до яких з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, а відповідно пенсії в порядку та на умовах визначених зазначеним законами не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Вважає, що дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за вислугою років є протиправними, такими, що порушують його законні права та інтереси, зокрема право на пенсійне забезпечення за наявності відповідного стажу. На підставі викладеного просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Тернопільської області в судовому засіданні відносно позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та позов та просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.08.2015 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

20.03.2017 року позивач звернувся до Тернопільського обєднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про переведення його з пенсії по віку на пенсію відповідно до закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Листом №114/В-11 від 23.03.2017 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з посиланням на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213- VIII від 02.03.2015 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. У зв'язку з цим з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Як вбачається записів у трудовій книжці серії УКР №1227280, ОСОБА_1 у 1987 році був обраний головою виконкому Драганівської сільської ради народних депутатів, 07.04.1998 року був обраний на виборну посаду сільського голови с. Підгороднє та повторно переобраний 18.04.2002 року. 27.04.2005 року йому присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування та звільнено із займаної посади 31.05.2006 року у зв»язку із закінченням строку повноважень.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Такими законами є ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та спеціальні закони, норми яких застосовуються при призначенні пенсії окремим категоріям громадян.

У відповідності до ст.ст.2,3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 07.06.2001 року виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах відносяться до посад в органах місцевого самоврядування, а особи, які їх обіймають, належать до категорії посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.10 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на

виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і

більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі

скликання 1990 року, за наявності страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії.

01.04.2015 року набрав чинності ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року. Пунктом 5 Прикінцевих Положень вказаного Закону України передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Як встановлено, і ця обставина є загальновідомою, до 01 червня 2015 року не прийнято закону, що стосувався б видів пенсійного забезпечення осіб, у тому числі спеціальних пенсій, зокрема, і пенсій посадовим особам місцевого самоврядування.

Суд вважає, що положення п.5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року стосуються порядку призначення пенсії посадовим особам місцевого самоврядування у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена іншою, прийнятою пізніше, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III прийнятий 07.06.2001 року, а ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII прийнятий 02.03.2015 року, тобто пізніше, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.2015 року не скасований, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнані неконституційними, а до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, тому відповідно, з вказаної дати скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 року.

Таким чином, з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», у зв'язку з чим підстави для призначення пенсії позивачу відсутні. Даної позиції дотримується Вищий адміністративний суд у своїй ухвалі від 07.04.2016 року у справі №583/2219/15-а.

Відповідно до ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Крім того, згідно з п.4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС до юрисдикції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, якщо вони вважають, що діями цього суб'єкта порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Як підтверджено матеріалами справи, заява позивача, розглянута відповідачем відповідно до Закону України "Про звернення громадян" і за результатами розгляду звернення йому надана письмова відповідь.

Таким чином, лист Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №114/В-11 від 23.03.2017 року не можна вважати правовим актом індивідуальної дії, в розумінні КАС України.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про переведення його із пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та проведення перерахунку пенсії у відповідача були відсутні правові підстави для призначення йому пенсії як посадовій особі місцевого самоврядування з огляду на те, що з 01.06.2015 року втратили чинність норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та не прийнято нового Закону, що регулює призначення спеціальних пенсій, в тому числі посадовим особам місцевого самоврядування, а тому Тернопільське об»єднане управління Пенсійного фонду України діяло на підставі та у межах наданих повноважень, у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ч.2 ст.11, ст.ст. 17,50, 72, 86, 99, 100, 158, 160, 162, 163, 186, 244-2 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 року, суд,- ,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання права на пенсійне забезпечення як посадовій особі органу місцевого самоврядування та проведення перерахунку пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_4