Ухвала суду № 69146484, 26.09.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3713/17

Провадження № 1-кс/265/2949/17

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

26 вересня 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1; І.М., за участю секретаря судового засідання Розсоха І.І., за участю прокурора Сластіна М.С., підозрюваного ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши клопотання старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_5, погоджене із прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_6, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12014050770004343 від 04.11.2014 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2017 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_5, погоджене із прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_6, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12014050770004343 від 04.11.2014 року відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України.

Копія клопотання вручено підозрюваному ОСОБА_2 21 вересня 2017 року об 11-49 год.

У клопотанні детально викладено встановлені на даний час органом досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень та роль кожного з учасників у його вчиненні, зокрема ОСОБА_2Серед іншого у клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України за зазначених в клопотання обставинах.

11 квітня 2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 9,11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3,5 ст. 27, ч.3 ст. 146; ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410; ч.ч. 3,5 ст. 27 та ст. 257 КК України,

11 квітня 2017 о 10-58 год. ОСОБА_2 затримано в порядку ст.. 208 КПК України..

Під час досудового розслідування, а саме 13 квітня 2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 травня 2017 року, який неодноразового продовжувався.

Останній раз 14 вересня 2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя відносно ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 вересня 2017 року.

18 вересня 2017 року Постановою заступника Генерального прокурора України Головного військового прокурора, строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню продовжено до 10 місяців, а саме до 29 листопада 2017 року.

Слідчий в клопотанні посилався на те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 по вказаному кримінальному провадженню закінчується 29 вересня 2017 року, однак до цього часу завершити досудове розслідування не є можливим, оскільки для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваних у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, необхідно виконати ряд слідчих дій зокрема: за клопотанням медичної частини Маріупольського СІ призначити та провести додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу та отримати відповідний висновок щодо осудності підозрюваного ОСОБА_7, та отримати її висновок, отримати висновок повторної судово-балістичної експертизи по вилучених у ОСОБА_8 автоматах на факт відстрілу з них двох куль, які вилучено на місці знайдення трупу; отримати матеріали виконаного доручення щодо встановлення кісткових залишків інших осіб за місцем знайдення трупу ОСОБА_9, встановлення їх належності та осіб причетних до скоєння злочину (29.08.2017 отримано висновок молекулярно-генетичної експертизи по знайдених кістках при додатковому огляді місця події за місцем знаходження трупу ОСОБА_9, проведеного 14.04.2017, відповідно до якого генетичні ознаки знайденого при додатковому огляді місця події фрагменту кістки не співпадають з генетичними ознаками ОСОБА_9.); отримати висновок судово-психологічної експертизи по відеоматеріалах слідчих дій за участю підозрюваного ОСОБА_8 Військовою прокуратурою гарнізону до експертної установи спрямований лист про прискорення проведення експертизи; отримати висновок комісійної судово-медичної експертизи підозрюваному ОСОБА_10 щодо встановлення обєктивного стану здоровя підозрюваного; отримати висновок судової криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео, - звукозапису з метою встановлення ототожнення голосу та мовлення підозрюваних з матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій стосовно підозрюваних; вжити заходів до розсекречення та отримання клопотань, постанов, доручень та ухвал про проведення НСРД, які ініціювалися Мангушевським ВП ГУНП в Донецькій області, прокуратурою Донецькою області, ГУНП в Донецькій області; встановити місцезнаходження ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з якими провести слідчі дії спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень; слідчо-оперативним шляхом перевірити причетність підозрюваних до інших кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115,146,190,309,263,410 КК України; повідомити підозрюваним про підозру в остаточній редакції по всіх скоєних ними кримінальним правопорушенням; провести інші слідчі (розшукові) дії.

За переконанням слідчого та прокурора вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України, обєктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема заявою про зникнення ОСОБА_9; допитами у якості свідка та потерпілої ОСОБА_14; допитами у якості свідка ОСОБА_15; допитами у якості свідка та потерпілої ОСОБА_16; допитом у якості свідка ОСОБА_17; оглядом автомобіля ВАЗ2106; неодноразовими показами підозрюваного ОСОБА_8; слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_8, в ході якого було знайдено труп ОСОБА_9; протоколом впізнання ОСОБА_7 потерпілою ОСОБА_18 по фотознімкам; протоколом одночасного допиту між ОСОБА_8 та ОСОБА_7; висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-40 від 14.03.2017, згідно з яким останки людини, виявлені при слідчому експерименті за участі підозрюваного ОСОБА_8, на 99,9999% належать ОСОБА_9; висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 193-МК, згідно з якими, останки людини виявлені при слідчому експерименті за участі підозрюваного ОСОБА_8 співпадають з анатомно-морфологічними ознаками та антропометричними показниками потерпілого ОСОБА_9; висновком балістичної експертизи № 26/3.2-255 від 04.04.2017, яким ідентифіковано кулі вилучені з місця події та зброю з якої здійснювалися постріли; висновком балістичної експертизи № 26/3.2/3.3/5.1-84 від 24.03.2017, згідно з яким на одязі ОСОБА_9 виявлені пошкодження, які можуть бути вогнепальними; висновком судово-медичної експертизи кісткових останків № 192- МК від 31.03.2017, відповідно до якого на кістках виявлені вогнепальні поранення, здійснені пострілами с заду наперед не менше 5 пострілів; матеріалами службового розслідування військової частини 3027 у яких зафіксовано факт втрати зброї закріпленої за ОСОБА_2 під час бойових дій; свідченнями та впізнаннями працівників поліції, до котрих приїжджав ОСОБА_2 забирати привласнену останнім зброю; протоколом обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_2, де вилучено боєприпаси та вибухову речовину; висновками балістичної та вибухотехнічної експертиз 3 гранат РГД- 5 та набоїв, вилучених з квартири за місцем проживання ОСОБА_2; рапортом військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_19 та рапортом слідчого першого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_20 відповідно до яких, ОСОБА_2 27.03.2017 перебуваючи у приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону оголосив пропозицію надати неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження №42016130610000505 від 08.11.2016 та протоколами їх допиту; протоколом огляду коридору 1 поверху військової прокуратури Луганського гарнізону за адресою за участі ОСОБА_19, ОСОБА_2, працівників ВП сил АТО, УЗЕ ДЗЕ ГУНП в Луганській області із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, в ході якого виявлено та вилучено на столі сумку з грошовими коштами в розмірі 10200 грн., яку ОСОБА_2 надав ОСОБА_19 за закриття кримінального провадження № 42016130610000505 від 08.11.2016, протоколами допиту понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які підтверджують обставини, викладені в протоколі огляду, протоколом проведення слідчого експерименту із військовим прокурором Луганського гарнізону ОСОБА_19, протоколом огляду системи ЄРДР, яким підтверджується факт здійснення досудового розслідування військовою прокуратурою Луганського гарнізону кримінального провадження №42016130610000505 від 08.11.2016, висновком судово-криміналістичної експертизи документів, відповідно до якої предмет неправомірної вигоди (10200 грн.) являється банкнотами України; протоколом про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 злочинів передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України, а також відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК Українипід час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які до теперішнього часу не зменшились та продовжують існувати.

Зокрема, слідчий вказує, що ОСОБА_2 на даний час є військовослужбовцем та у звязку з виконанням службових завдань має доступ до зброї, боєприпасів, у звязку з чим може продовжити свою злочинну діяльність, що може свідчити про можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу. Крім того, ОСОБА_2 під час перебування під домашнім арештом по іншому кримінальному провадженню систематично порушував покладені обовязки та вчиняв тиск на свідків, перешкоджав встановленню істини по кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_2 намагався перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується наявністю кримінального провадження стосовно нього за ч.3 ст. 369 КК України, оскільки він надав службовій особі неправомірну вигоду матеріального характеру за не притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_2, у звязку з вчиненням ним особливо тяжких злочинів може виїхати за межі України, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду. Запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів на думку ініціатора клопотання не передбачається можливим.

На підставі переліченого слідчий просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 строком до 29 листопада 2017 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане слідчим клопотання та просив його задовольнити. Також зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та ризики визначені при продовженні запобіжного заходу мають місце бути та не зменшилися, а також враховуючи тяжкість можливого покарання зазначив, що будь який інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час як досудового розслідування так і судового розгляду в майбутньому.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що він не причетний до скоєння злочинів, за якими йому повідомлено про підозру, жодного доказу про наявність відносно нього обґрунтованої підозри прокурором суду не надано. Заявив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду та якимось іншим чином перешкоди кримінальному провадженню. Просив врахувати, що він має постійне місце мешкання, сімю, неповнолітню дитину, стан його дружини, яка є інвалідом 3 групи за онкологічним захворюванням. А також те, що він не має доступу до зброї та не має ніяких намірів виїжджати за межі України, оскільки є військовослужбовцем Збройних Сил України та є учасником АТО.

Захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та змінити відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2 та не доведеність ризиків на які посилався прокурор. Просила врахувати, що на даному етапі досудового розслідування ті ризики які існували при застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вже не існують.

Захисник ОСОБА_3 заперечувала проти клопотання прокурора, просила звернути увагу суду, що з боку прокурора під час розгляду клопотання не надано жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_2, долучені до клопотання матеріали не засвідчені належним чином, відсутні обґрунтовані посилання на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши клопотання та копії матеріалів, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні військової прокуратури Маріупольського гарнізону перебуває кримінальне провадження № 12014050770004343 від 04.11.2014 року.

По даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується зокрема витягами з ЄРДР та повідомленням про підозру за ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 9,11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3,5 ст.27, ч.3 ст. 146; ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410; ч.ч. 3,5 ст. 27 та ст. 257 КК України, яка вручена ОСОБА_2 11.04.2017 року

11 квітня 2017 року підозрюваного ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13 квітня 2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 травня 2017 року.

Після цього ухвалами слідчого судді Орджонікідзевського районного суду Камінському В.І. неодноразового продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Останній раз 14 вересня 2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя відносно ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 вересня 2017 року.

На підставі ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно вимог ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 слід виходити з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 18 вересня 2017 року Постановою заступника Генерального прокурора України Головним військовим прокурором А. Матіосом, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженню продовжено до 10 місяців, тобто до 29 листопада 2017 року.

В клопотанні слідчим детально викладені обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині його обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 9,11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3,5 ст.27, ч.3 ст. 146; ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410; ч.ч. 3,5 ст. 27 та ст. 257 КК України.

При цьому вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для предявлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу.

До висновку про наявність обґрунтованої підозри та причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень за якими він підозрюється за викладених у клопотанні обставин дійшов і слідчий суддя, вперше обираючи підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, слідчий суддя наголошує, що раніше обираючи та неодноразово продовжуючи щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказував на наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Вказані ухвали слідчого судді були предметом розгляду в апеляційній інстанції. Так, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2017 року ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21 липня 2017 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 було залишено без змін. Зокрема колегія суддів в своїй ухвалі вказала, що наведені в ухвалі слідчого судді мотиви і обґрунтування висновку, щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, після застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та є переконливими.

Такі ризики, продовжують існувати і на теперішній час, оскільки покарання яке передбачене зокрема за злочин за ч.2ст. 115 КК України, є суворим, що може викликати, у підозрюваного бажання переховуватися від суду, а також те, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення пов'язане з позбавленням життя людини, яке визнається в Україні найвищою соціальною цінністю та приходить висновку, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду, а також продовжити протиправну діяльність, впливати на потерпілих та свідків, в цьому ж кримінальному провадженні, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу і таким чином негативно вплинути на хід досудового розслідування та подальшого судового розгляду. Крім того, ОСОБА_2 являючись військовослужбовцем на виконання наказів вищестоящого керівництва може змінювати своє місце перебування (служби) і таким чином перешкоджати розгляду кримінального провадження.

За практикою Європейського Суду з прав людини, визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Подовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога захисту публічних інтересів важить більшепопри презумпцію не винуватості,ніж правило поваги до особистої свободи.

Через проведення АТО на території Донецької області злочини вказаної категорії мають публічний інтерес, так як військова дисципліна мобілізованих військовослужбовців, які призвані захищати суверенітет і територіальну цілісність України, є в теперішній час гострим та актуальним питанням, і орган досудового розслідування а в подальшому суд у даній конкретній справі має встановити причини та умови, які сприяли вчиненню злочину.

Такий публічний інтерес важить більше ніж правило поваги до особистої свободипопри презумпцію невинуватості.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що ризики, наявність яких встановлена під час застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вказаним ризикам, та вважає необхідним строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжити на 60 днів, тобто з урахуванням вимог ст. 197 КПК України, а саме до 24 листопада 2017 року, без визначення розміру застави.

З огляду на наведене вище мотивування не підлягає задоволенню клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт.

Посилання ж захисника ОСОБА_3, що долучені до клопотання матеріали не завірені належним чином в порушення вимог діючого КПК України, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки відсутні будь-які сумніви, що долучені до клопотання матеріали зняти не з оригіналів документів, які перебувають у матеріалах кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,183,184,199 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_5, погоджене із прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону ОСОБА_6, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12014050770004343 від 04.11.2014 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 410, ст. 257, ч. 3 ст. 369 КК України - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 до 24 листопада 2017 року, включно з утриманням в Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міхєєва І.М.