Ухвала суду № 69142033, 13.09.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12433/15-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Макаренко І.Г.,

суддів Бароніна Д.Б., Юзефовича І.О.,

при секретарі Волкової О.М.,

за участю прокурор Черненко Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька клопотання захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, про призначення судово-психологічної експертизи, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

У судовому засіданні захисником ОСОБА_3 заявлено клопотання про призначення судово-психологічної експертизи з метою встановлення обставин можливості перебування потерпілим ОСОБА_6 в період з 08.05.2015 по 10.09.2015 у стані сильного хвилювання; чи має таких стан ознаки психологічної травми; чи вплинув такий стан на здатність потерпілого запамятовувати та відтворювати істотну інформацію. На думку захисника, встановлення цих обставин відноситься виключно до компетенції експерта.

Вислухавши клопотання захисника ОСОБА_3, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які підтримали клопотання захисника, думку прокурора, який вважав клопотання захисника необргунтованим, представників потерпілого, які просили відмовити у задоволенні клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для зясування питань права.

Перелік обовязковості проведення експертизи визначений ч. 2 ст. 242 КПК України.

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України; 6) визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Як видно з заявлено захисником ОСОБА_3 клопотання, останній вважає, що у провадженні слід призначити судово-психологічну експертизи з метою встановлення обставин можливості перебування потерпілого ОСОБА_6 під дією психологічної травми та можливості ним сприймати дійсність та відтворювати обставини, які мали місці під час незаконного посягання у його відношенні.

Однак, як свідчить викладене, колегія суддів вважає, що підстави для призначення у провадженні судово-психологічної експертизи відсутні, оскільки суд самостійно встановлює обставини, перевіряє їх наявними доказами, оцінку яким надає у нарадчій кімнаті. Крім того, потерпілий був допитаний безпосередньо судом, надаючи показання будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та надаючи їх будучи приведеним до присяги.

Крім того, як свідчать матеріали справи, дане клопотання захисником заявлено вдруге, у задоволенні якого раніше вже судом приймалось рішення про відмову у задоволенні. При цьому, захисник не обґрунтовує повторно подане ним клопотання будь-якими новими обставинами чи відомостями, що свідчать про необхідність у його задоволенні.

В якості обґрунтування можливості проведення експертизи, захисник надав відповідь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якої, проведення психологічних експертиз за матеріалами кримінального провадження з метою встановлення наявності чи відсутності психологічної травми у потерпілого цілком можлива. Однак суду не відомо, які обставини, питання ставив захисник звертаючись зі своїм запитом до експерта, чи відповідають вони встановленим обставинам, або викладені з субєктивного сприймання захисником обставин провадження.

Таким чином, колегія суддів, не вдаючись в оцінку показів потерпілого наданих у судовому засіданні, оскільки вони можуть бути оцінені лише у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення у провадження по суті, вважає, що підстави для задоволення клопотання захисника про призначення судово-психологічної експертизи відсутні, а тому у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 89, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, про призначення судово-психологічної експертизи, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Макаренко

Судді Д.Б. Баронін

ОСОБА_7