Постанова № 69137321, 19.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2704/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника апелянта ПАТ ВТБ БАНК ОСОБА_2,

представника ТОВ ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД ОСОБА_3,

представник Міністерства юстиції України ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК та товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД до Міністерства юстиції України, треті особи: ПАТ ВТБ БАНК, товариство з обмеженою відповідальністю Трініті ОСОБА_5, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень Одеської області ОСОБА_6, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу -,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД (далі - ТОВ ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД, позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ПАТ ВТБ БАНК, товариство з обмеженою відповідальністю Трініті ОСОБА_5, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень Одеської області ОСОБА_6, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2017 року № 1455/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року адміністративний позов задоволений частково. Скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 28 квітня 2017 року № 1455/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині пункту 3: Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34807921, від 19 квітня 2017 року № 34839261, № 34841596, від 21 квітня 2017 року № 34873470, від 24 квітня 2017 року № 34905691, прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7М.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ПАТ ВТБ БАНК звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

А також, не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ТОВ ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ПАТ ВТБ БАНК та ТОВ ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20 квітня 2017 року ПАТ «ВТБ БАНК» до Міністерства юстиції України подано скаргу на рішення державних реєстраторів щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка зареєстрована останнім 24 квітня 2017 року.

За результатами розгляду скарги встановлено, що внаслідок прийняття державним реєстратором ОСОБА_8 неправомірних рішень, які підлягають скасуванню та незаконної державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення літ. «А» загальною площею 1298,1 кв. м та нежитлові приміщення літ. «А» загальною площею 2653,3 кв. м за ТОВ «ТРІНІТІ ОСОБА_5» надало змогу надалі ТОВ «ТРІНІТІ ОСОБА_5» та державному реєстратору ОСОБА_6, а також приватному нотаріусу ОСОБА_7 незаконно визначити юридичну долю зазначених об'єктів нерухомого майна, що спричинило утворенння нового об'єкта нерухомого майна з припиненням прав на вищевказані приміщення, а також призвело до подальшого відчуження та державної реєстрації інших речових прав з внесенням відповідних записів до Державного реєстру прав.

Комісія шляхом перевірки відомостей у ЄДР виявила, що рішення та дії суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації, а саме: при прийнятті оскаржуваних рішень щодо державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення літ. «А» загальною площею 1298,1 кв. м та нежитлові приміщення літ. «А» загальною площею 2653,3 кв. м за ТОВ «ТРІНІТІ ОСОБА_5» державним реєстратором ОСОБА_8 було допущено порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації, а саме вимог пунктів 8, 9, 10, 12 Порядку № 1127, а також вимог абзацу другого частини першої статті 16, пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 10, пунктів 4, 5 частини першої та частини четвертої статті 18, пунктів 1, 2 частини першої статті 23, пунктів 4, 5 частин першої та другої статті 24 Закону.

За наслідками встановлених порушень, відповідно до частин другої, п'ятої статті 26, підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, комісією вирішено:

1. Задовольнити скаргу приватного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 20 квітня 2017 року у повному обсязі.

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 квітня 2017 року №№ 34807149, 34807143, 34807153, 34807157, прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Одеської області ОСОБА_8

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34807921, від 19 квітня 2017 року № 34839261, № 34841596, від 21 квітня 2017 року № 34873470, від 24 квітня 2017 року № 34905691, прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7

4. Тимчасово блокувати доступ державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» Одеської області ОСОБА_6 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком нка 6 (шість) місяців.

28 квітня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1455/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» відповідно до якого, зокрема скасовані рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД» на вказаний об'єкт нерухомого майна прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 18 квітня 2017 року за індексним № 34807921 (п. 3 Наказу № 1455/5).

21 квітня 2017 року ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 916/963/17 порушено провадження у справі за позовом публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись з вищевказаним наказом позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний Наказ від 28 квітня 2017 року № 1455/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" у спірних правовідносинах підлягає скасуванню в частині п. 3, а саме: «Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34807921, від 19 квітня 2017 року № 34839261, № 34841596, від 21 квітня 2017 року № 34873470, від 24 квітня 2017 року № 34905691, прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7М.». При цьому, суд першої інстанції відмовляє у задоволенні п.п. 2, 4 Наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2017 року № 1455/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", оскільки вони не стосуються прав та обовязків позивача по справі.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В апеляційній скарзі ТОВ ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ ВТБ БАНК вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Окрім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі встановлено обставини справи, що призвело до винесення рішення з порушенням норм діючого законодавства.

Колегія суддів частково погоджується з такими доводами апелянтів з огляду на наступне.

Положення про Міністерство юстиції України затверджено Указом Президента України 6 квітня 2011 року № 395/2011.

Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Мін'юст України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

В Україні відбулася реформа системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Даною реформою запроваджено ряд нововведень у сфері державної реєстрації, у тому числі дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів.

Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, посадових осіб. Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), його територіального органу або до суду.

Розділ VІІ "Оскарження рішень, дій або бездіяльності та відповідальність у сфері державної реєстрації прав." Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації (ст. 37 Закону):

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною 8 ст. 37 Закону встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Частиною 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту визначається Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128.

Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.

Згідно пункту 2 Порядку, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарг утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Так, зокрема, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п. 12 Порядку).

Пунктом 13 Порядку встановлено, що якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п. 14 Порядку).

Дослідивши матеріали справи колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено, що однією із причин часткового задоволення судом першої інстанції позову є наявність іншого судового спору щодо даного нерухомого майна, а саме порушення 21 квітня 2017 року провадження господарським судом Одеської області у справі № 916/963/17 за позовом публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Пунктом 4 ч.8 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у звязку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

З вищевказаних вимог діючого законодавства вбачається, що у задоволенні справи може бути відмовлено лише за наявності наступних обовязкових обставин у сукупності, а саме: наявності судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав.

Проте, на думку колегії суддів, Одеський окружний адміністративни суд не прийняв до уваги той факт, що вищевказана справа № 916/963/17 за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» до ТОВ «ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД» про витребування майна з чужого незаконного володіння, та розгляд Міністерством юстиції України скарги ПАТ «ВТБ БАНК» на неправомірні рішення державного реєстратора відрізняються як за субєктивним складом, так і за предметом, що в свою чергу, не є підставою для скасування наказу Міністерством юстиції України.

Аналізуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо часткового задоволення позову саме з цих підстав.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підписання оскаржуваного наказу 28 квітня 2017 року № 1455/5 неуповноваженою особою виходячи з наступного.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, а саме копію оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №1455/5 від 28 квітня 2017 року, колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено, що даний наказ був підписаний заступником Міністерства з питань виконавчої служби ОСОБА_9

Окрім того, колегією суддів була також досліджена копія наказу Міністерства юстиції України №1336/к від 06 квітня 2017 року, згідно якого вбачається, що Міністр ОСОБА_10 уповноважив ОСОБА_9, заступника Міністра з питань виконавчої служби, на прийняття рішень з питань здійснення контролю у сфері державної реєстрації, на час перебування у відпусці ОСОБА_11, заступника Міністра з питань державної реєстрації, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2017 року №274/6. /т.2 а.с.71/

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції ввадає, що ОСОБА_9 виконував наділенні йому у період відпустки ОСОБА_11 обовязки без будьяких порушень норм діючого законодавства. Більш того, апеляційний суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що вказаний наказ Міністерства юстиції України №1336/к від 06 квітня 2017 року оформлений в порушення вимог діючого законодавства, оскільки не містить часових меж, так як відповідно до тексту вказаного наказу чітко встановлено, що він діє на час перебування у відпусці ОСОБА_11, заступника Міністра з питань державної реєстрації, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2017 року №274/6.

До того ж, колегія суддів вважає протиправними посилання суду першої інстанції на недоліки наказу Міністерства юстиції України №1336/к від 06 квітня 2017 року, а саме відсутності часових меж дії даного наказу, як на підставу задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст.11 КАС України, адміністративний суд з метою повного та всебічного зясування обставин справи повинен був встановити часові межі відпустки ОСОБА_11 шляхом витребування відповідних доказів або пояснень сторін.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову від 19 червня 2017 року без дослідження вищевказаних обставин, що має значення для всебічного розгляду справи та винесення законого та обгрунтованого рішення.

Окрім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанці щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд скарги ПАТ «ВТБ БАНК» з огляду на наступне.

Як вбачається з вищевказаних норм законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відповідно до п.9, 10 Порядку під час розгляду скарги по суті обовязково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), субєкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від субєкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Субєкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Згідно п.11 вказаного Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що 27 квітня 2017 року на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про дату та час розгляду вищезазначеної скарги ПАТ «ВТБ БАНК».

На думку колегії суддів, розміщення такого оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України відповідає вимогам п.10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, та є належним повідомленням всіх заінтересованих осіб про дату та час розгляду скарги.

В свою чергу висновки суду першої інстанції про те, що відповідне оголошення не містить жодних ідентифікуючих ознак, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, є безпідставним, оскільки діючими нормами законодавства не встановлено жодних вимог до таких оголошень.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства та встановлені обставини справи колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, таким чином відсутні підстави у задоволенні позову шляхом визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2017 року № 1455/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 206, 254 КАС України, колегія суддів ,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК та товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОКУМУНГРУП ЛТД до Міністерства юстиції України, треті особи: ПАТ ВТБ БАНК, товариство з обмеженою відповідальністю Трініті ОСОБА_5, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень Одеської області ОСОБА_6, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу,- скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2017 року.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шеметенко Л.П.

Суддя: Семенюк Г.В.