Ухвала суду № 69137247, 22.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2017 року м. Київ К/800/30999/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора служби патрульної поліції Томашпільського відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області капітана поліції Обертуна Є.О. про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень,

встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати висновок відповідача. В обґрунтування позову зазначив, що 21 червня 2016 року відповідач, здійснюючи перевірку його повідомлення від 14 червня 2016 року за № 1281 про протиправні дії водія автобуса, склав висновок, яким припинив розгляд звернення у зв'язку з відсутністю ознак адміністративного правопорушення в діях цього водія. Посилаючись на те, що такий висновок є необ'єктивним та не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян", просив суд задовольнити позов.

Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову.

12 червня 2017 року позивач звернувся до Вінницького апеляційного адміністративного суду із заявою про прийняття додаткового судового рішення, в якій просив вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяву про прийняття додаткового судового рішення мотивовано тим, що за приписами статті 288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, однак, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, помилково сплатив цей збір і при постановленні ухвали суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

За приписами частини другої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 171-2 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Залишаючи без задоволення заяву позивача про прийняття додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат шляхом повернення помилково сплаченого судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміст позовних вимог, а також встановлені у справі обставини, вказують на те, що спірні правовідносини виникли з приводу оскарження позивачем дій посадової особи територіального органу поліції у зв'язку з розглядом його повідомлення по тел. "102". При цьому, зміст позовних вимог та матеріали справи свідчать про те, що позивач не оскаржує дії (бездіяльність), рішення суб'єктів владних повноважень з приводу притягнення до адміністративної відповідальності.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду. Зазначає, що суд безпідставно відмовив йому у поверненні помилково сплаченого судового збору.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у суді апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора служби патрульної поліції Томашпільського відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області капітана поліції Обертуна Є.О. про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак