Ухвала суду № 69136150, 21.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 359/4979/17 Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Кобаля М.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Конкурсного комітету з проведення конкурсів щодо визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер» про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Конкурсного комітету з проведення конкурсів щодо визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Києва, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракер», в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що полягає у не здійсненні перевірки не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу, що відбувся 23 грудня 2016 року, достовірності інформації, викладеної у документах, поданих ТОВ «Тракер» для прийняття участі в конкурсі по об'єкту №36 на автобусному маршруті загального користування №465 «просп. Свободи - Залізничний вокзал «Південний»;

2) визнати протиправними дії конкурсного комітету з проведення конкурсів щодо визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва, що полягають у допущенні 23 грудня 2016 року ТОВ «Тракер» до участі в конкурсі по об'єкту №36 на автобусному маршруті загального користування №465 «просп. Свободи - Залізничний вокзал «Південний»;

3) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету з проведення конкурсів щодо визначення перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва, оформленого протоколом №1/2 від 23 грудня 2016 року щодо визнання ТОВ «Тракер» переможцем конкурсу по об'єкту №36 на автобусному маршруті загального користування №465 «просп. Свободи - Залізничний вокзал «Південний»;

4) зобов'язати конкурсний комітет проведення конкурсів щодо визначення перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва визначити переможця конкурсу по об'єкту №36 на автобусному маршруті загального користування №465 «просп. Свободи - Залізничний вокзал «Південний» на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 23 грудня 2016 року та документів, поданих перевізниками - претендентами до 02 грудня 2016 року включно.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» повернуто позивачу.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із тим, що дана справа підсудна окружна адміністративному суду.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 частини третьої ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Згідно частин першої та другої ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до частини другої ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У частинах першій та другій ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами є суб'єкти владних повноважень -Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Конкурсний комітет з проведення конкурсів щодо визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Києва.

При цьому, пунктом 1 частини першої статті 18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Пунктом 1 частини другої ст. 18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що критерієм для визначення предметної підсудності адміністративних справ є суб'єктний склад сторін.

За правилами частини першої статті 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Між тим, альтернативну територіальну підсудність встановлено для адміністративних справ, зокрема, з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, тобто актів (рішень, наказів, постанов, розпоряджень, вимог), які стосуються прав та інтересів конкретної особи або осіб.

Отже, альтернативний характер підсудності надає позивачу право вибору суду, до якого він може звернутися. Це один з двох судів: або суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або суд за місцезнаходженням відповідача.

Як свідчать матеріали справи, позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Конкурсного комітету з проведення конкурсів щодо визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування міста Києва щодо проведення конкурсу по визначенню перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування та скасувати рішення про визначення переможця конкурсу.

Згідно зі ст.ст.10, 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 №401-XIV (далі - Закон №401-XIV) Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням КМР (КМДА) від 10.11.2010 №939, зазначене управління є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА), який створюється КМР, підзвітний та підконтрольний їй та підпорядковується Київському міському голові.

Статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міських маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган міської ради відповідного населеного пункту.

Разом з тим, дії, бездіяльність та рішення відповідачів щодо організації та проведення конкурсу для визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва, що є предметом судового оскарження у даній справі, вчинені безпосередньо відповідачем - Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) як структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА) та Конкурсним комітетом з проведення конкурсів щодо визначення перевізників пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Києва як суб'єктом, створеним з метою та на виконання функцій і завдань зазначеного структурного підрозділу КМР.

Таким чином, справи в яких відповідачем є Київська міська рада або її структурні підрозділи, чи утворені нею суб'єкти, що є підконтрольними та підзвітними їй, підсудні окружним адміністративним судам.

Однак, ТОВ «Автосервіс» не заявлено позовних вимог щодо оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно саме нього, оскільки оскаржуване рішення розповсюджується на всіх учасників конкурсу,

Тобто, даний конкурс та прийняті рішення стосується невизначеного кола осіб та не є правовим актом індивідуальної дії по відношенню до позивача, відтак визначення територіальної підсудності даної адміністративної справи підлягає вирішенню в порядку, який передбачено частиною першою ст. 19 КАС України та відноситься до загального виду територіальної підсудності.

Виходячи з аналізу наведених правових положень та вищезазначених обставин справи, колегія суддів приходить для висновку, що поданий позивачем адміністративний позов, відповідно до КАС України підсудний Окружному адміністративному суду міста Києва, а не Бориспільському міськрайонному суду Київської області.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» - залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: М.І. Кобаль,

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.