Ухвала суду № 69128078, 21.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., -

розглянувши заяву представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду; Фонд відповідно) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду та Фонду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 28 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, позов задовольнив частково.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 квітня 2017 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із цією ухвалою, Уповноважена особа Фонду через свого представника звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 червня і 31 серпня 2017 року (справи №№ К/800/22456/16, К/800/18426/16 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права. Прийняття різних за змістом рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.

Так, у рішеннях суду касаційної інстанції, наданих для порівняння, цей суд, з'ясувавши конкретні обставини справ, які були оцінені судами у сукупності, зазначив, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про нікчемність укладеного позивачем правочину, тому правомірно не включив позивача до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Водночас в оскаржуваній ухвалі суд касаційної інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів наявності підстав для визнання правочину нікчемним.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких та дослідження доказів не входить до компетенції Верховного Суду України.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої представником Уповноваженої особи Фонду заяви.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців