Ухвала суду № 69127048, 19.09.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2457/16-к Номер провадження 11-кп/786/812/17Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія : ухвала сл. судді.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Полтава.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Томилка В.П.

суддів: Корсун О.М. , Маліченко В.В.

з секретарем Гнітько А.М.

за участю: прокурора Верблюд М.Г.

захисника ОСОБА_2

та представників потерпілого та цивільного позивача

ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012180000000001 за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.07.2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч.3,4,5 ст. 191, ч.ч.1,2 ст. 366 КК України та обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт районний суд мотивував прийняте рішення тим, що відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості всіх потерпілих, однак в обвинувальному акті ці відомості відсутні. Поряд з цим, приймаючи рішення щодо відмови у здійсненні спеціального судового провадження, в ухвалі зазначено, що рішення про спеціальне судове провадження суд не може ухвалювати за власною ініціативою, а лише на підставі клопотання прокурора, який зобовязаний додати до свого клопотання матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен знати про розпочате кримінальне провадження.

З наданих прокурором в якості додатків до клопотання документів не вбачається, що ОСОБА_7 знала або повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, адже прокурор сам у своєму клопотанні навів причини, по яким повідомити підозрювану про розпочате кримінальне провадження виявилося неможливим.

Сам факт перебування ОСОБА_7 міждержавному та міжнародному розшуку не є підставою для здійснення спеціального судового провадження.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала суду є незаконною, просить її скасувати, справу направити до суду для судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_8.

В обґрунтуванні зазначає, що висновок суду, викладений у судовому рішенні, не відповідає фактичним обставинам, оскільки потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано лише одну юридичну особу, а саме ПАТ «ОСОБА_9 ОСОБА_3», яким заявлено цивільний позов і три представники якого приймали участь у підготовчому судовому засіданні. Відомості про вказану потерпілу юридичну особу відображені в обвинувальному акті.

Крім того, на початку підготовчого судового засідання прокурором, відповідно до вимог ст. 315, ч.3 ст. 323 КПК України було заявлено клопотання про здійснення спеціального судового провадження, до якого додано матеріали про те, що обвинувачена знала або повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, однак, в свою чергу суд першої інстанції ставить неправомірну вимогу про необхідність додання таких матеріалів не до клопотання про здійснення спеціального судового провадження, а саме до обвинувального акту.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора представники потерпілої особи та цивільного позивача АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_3» не погоджуючись зі змістом і вимогами апеляційної скарги прокурора просять залишити ухвалу суду без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши доводи прокурора на підтримання своєї апеляційної скарги, захисника обвинуваченої та представників потерпілої особи та цивільного позивача, які вважають рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.297-1 КПК України, (глави 24-1 КПК України) спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених… частинами другою - пятою ст. 191 КК України стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержаний та/або міжнародний розшук.

В ч.3 ст. 323 КПК України вказано, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватись за відсутності обвинуваченого (inabsentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження суд посилаючись на те, що ОСОБА_7 перетнула кордон України до порушення стосовно неї кримінальної справи прийшов до висновку, що ОСОБА_7 не знала і не могла знати про розпочате кримінальне провадження.

Даний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, так як відповідно до вимог кримінально-процесуального Кодексу України в редакції 1960 року існував інститут дослідчої перевірки, в ході якої опитувались особи, які могли бути причетними до скоєння злочину, і отримані в ході опитування дані були підставами для порушення кримінальної справи.

З матеріалів провадження вбачається, що на момент порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_7М . проводилась дослідча перевірка в ході якої ОСОБА_7 працюючи завідуючою відділенням банку без будь-яких причин 17.03.2009 року близько 1 год. на службовому автомобілі під керуванням водія покинула місце постійної роботи та проживання та виїхала за межі України і відсутня до цього часу, а водій на службовому автомобілі повернувся на територію України.

Дані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про те, що ОСОБА_7 достовірно знала про її притягнення до кримінальної відповідальності і умисно з метою ухилення від органів слідства та суду виїхала за межі України, а тому висновок суду про те, що ОСОБА_7 не знала і не могла знати про притягнення її до кримінальної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи і є безпідставним, а тому рішення суду про відмову в задоволенні клопотання про спеціальне судове провадження не ґрунтується на вимогах чинного кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню.

ОСОБА_7 достовірно знала про її притягнення до кримінальної відповідальності, з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховується від слідства та суду, оголошена в міждержавний та міжнародний розшук, обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.ч.3-5 ст. 191 КК України, у звязку з чим колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу та клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження задовольнити.

Крім того, потерпілим у даному кримінальному провадженні визнана лише одна юридична особа, а саме ПАТ « ОСОБА_9 ОСОБА_3», яким до ОСОБА_7 заявлено цивільний позов.

Дані про визнання на підставі вимог чинного кримінального процесуального Кодексу України інших осіб потерпілими в матеріалах справи відсутні, і сторона захисту та потерпіла сторона таких даних не надала, а тому висновок суду про не зазначення в додатку до обвинувального висновку даних про всіх потерпілих є безпідставними.

Відповідно до ч.5 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що і дотримано прокурором, а тому висновок суду про невідповідність обвинувального висновку вимогам ст. 291 КПК України є надуманими, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту до суду для судового розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407 КПК України колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_6,- задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 липня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про призначення спеціального судового провадження кримінального провадження стосовно обвинуваченої за ч.ч. 3,4,5 ст. 191, ч.ч.1, 2 ст. 366 КК України ОСОБА_7 та повернення обвинувального акту прокурору - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 про здійснення спеціального судового провадження задовольнити.

Обвинувальний акт стосовно обвинуваченої за ч.ч. 3,4,5 ст. 191 та ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України ОСОБА_7 направити до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області для судового розгляду зі стадії підготовчого засідання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_1. ОСОБА_10. ОСОБА_11.