Ухвала суду № 69123166, 26.09.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2361/17

Провадження № 1-кс/307/515/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

26 вересня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Рожков В.О., підозрюваного ОСОБА_1, його захисників ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070160000267 від 11.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення у вересні - жовтні 2016 році кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, за що засуджений вироком Тячівського районного суду від 01.02.2017 до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК Українистроком на 3 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став, та у січні 2017 року вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 у невстановлений слідством день та час, у невстановленому слідством місці, діючи умисно, повторно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено відповідно до Списку № 2 Таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, у загальній кількості 17,3894 грамів, що відповідно до Таблиці 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що находяться незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоровя України від 01.08.2000 № 188, становить особливо великі розміри, яку з метою збуту розфасував в один поліетиленовий пакетик із защіпкою у кількості 13,460 грамів, та у три поліетиленові пакетики із защіпками і пять пакетів з фольги - у кількості 3,9294 грамів, і яку незаконно зберігав з метою збуту у складських приміщеннях, що розташовані по вулиці Польовій, 9, в м. Тячів Закарпатської області та належали його матері - ОСОБА_5, до 25 січня 2017 року до моменту проведення працівниками Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області санкціонованого судом обшуку у вищезазначених складських приміщеннях.

В ході обшуку у тумбочці металевої шафи виявлено один поліетиленовий пакетик із защіпкою з кристалічною речовиною, яка згідно висновку експерта № 2.1-0100/17 від 27.02.2017 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін в кількості 13,460 грамів.

Крім того, під час проведення обшуку в матерчатій сумці, що знаходилася в деревяній шафі, виявлено пять пакетиків із фольги та три поліетиленові пакетики із защіпками з кристалічною речовиною, яка згідно висновку експерта № 2.1-0098/17 від 28.02.2017 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін в загальній кількості 3,9294 грамів.

Загалом у ході обшуку виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін в загальній кількості 17,3894 грамів, яку ОСОБА_1 незаконно придбав і зберігав з метою збуту.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5В, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення;

Зазначене підтверджується тим, що ОСОБА_1 за вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.309, ч.1 ст.359 КК України, засуджений вироком Тячівського районного суду від 01.02.2017 до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК Українистроком на 3 роки, а також ОСОБА_1 є притягнутий до кримінальної відповідальності в кримінальному провадженні, відомості про яке 11.05.2017 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №220170700000000065 розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.310 КК України, а тому, при доведенні судом його вини, та усвідомлюючи можливість призначення йому реальної міри покарання, він може покинути місце проживання, таким чином намагаючись уникнути відповідальності.

ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків злочину, зокрема,на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чи інших свідків, з метою можливої зміни ними показів на його користь або відмови від дачі показів. ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Про зазначений ризик свідчить той факт, що ОСОБА_1, будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення у вересні - жовтні 2016 році кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.307 КК України, а також ОСОБА_1 є притягнутий до кримінальної відповідальності в кримінальному провадженні, відомості про яке 11.05.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №220170700000000065 розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.310 КК України.

Тому слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із зазначенням розміру застави у межах від двісті пятдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти обовязки, передбачені п.п.1,2,3,4.,8,9. ч.5 ст.194 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою не визнав, просить обрати йому запобіжний захід не повязаний із триманням під вартою.

Захисники ОСОБА_2 в судовому засіданні просять в задоволенні даного клопотання відмовити стверджуючи, що клопотання не відповідає вимогам ст.. 184 КПК України, разом з цим звертає увагу слідчого судді на те, що органом досудового розслідування належними доказами не підтверджено наявність ризиків, передбачених ст.177 п.п. 1,3,4,5 КПК України, оскільки злочин виявлено ще в січні 2017 року, а підозру предявлено 22.09.2017 року, через девять місяців, і за цей період ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій які б вказували на наявність вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Кім цього звертає увагу суду, що підозрюваному обрано запобіжних захід у виді застави по іншому кримінальному провадженню і на наданий час прокурором прокуратури Закарпатської області вирішується клопотання про обєднання вказаного кримінального провадження з даним кримінальним провадженням.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин., вчиненому особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України., якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме протоколом обшуку від 25.01.2017, висновками експертів № 2.1-0098/17 від 28.02.2017 та № 2.1-0100/17 від 27.02.2017, а також протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

Зазначене підтверджується тим, що ОСОБА_1 за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, засуджений вироком Тячівського районного суду від 01.02.2017 р. до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК Українистроком на 3 роки, а також ОСОБА_1 підозрюється в кримінальному провадженні, відомості про яке 11.05.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №220170700000000065 розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.310 КК України, а тому, при доведенні судом його вини, та усвідомлюючи можливість призначення йому реальної міри покарання, він може покинути місце проживання, таким чином намагаючись уникнути відповідальності.

Після предявлення підозри у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків злочину, зокрема, на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чи інших свідків, з метою можливої зміни ними показів на його користь або відмови від дачі показів. ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про зазначений ризик свідчить той факт, що він будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення у вересні - жовтні 2016 році кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став та підозрюється у вчинені нового умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Також ОСОБА_5В підозрюється ще в одному кримінальному правопорушенні, відомості про яке 11.05.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №220170700000000065 розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.310 КК України, по якому обрано запобіжний захід у виді застави, однак це кримінальне провадження не повязано з даним кримінальним провадженням, таких доказів суду на час розгляду клопотання не надано, а тому відмова в задоволенні клопотання з цих підстав не можлива.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід, із зазначенням розміру застави в межах визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, із зазначенням розміру застави.

Строк дії ухвали до 24 годин 24 листопада 2017 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 125 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1600 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 37313002018501; МФО (код банку) 812172; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та до суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.В. Чопик