Ухвала суду № 69117427, 05.01.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/19422/14-к Номер провадження 11-сс/786/4/15Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого- судді Гонтар А.А.

суддів Денисенко Л.М., Довгаль С.А.,

з участю:

секретаря судового засідання Гринь А.В.

прокурора Жиліна А.С.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.12.2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу прокуратури Полтавської області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 19.45 год. 27.12.2014 року на строк 60 днів щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, розлученого, раніше не судимого ,-

Одночасно, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано заставу у сумі 2000000 гривень.

Приймаючи вказане рішення слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Вказав, що застосування до ОСОБА_5 більш мякого запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою не є можливим, оскільки існують ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зокрема, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_7 на даний час не проживає за місцем реєстрації. Натомість, він проживає в орендованій квартирі, систематично їздить до АР Крим де проживає його колишня дружина та інші родичі, що може сприяти ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Посада, яку обіймає ОСОБА_5, а також наявність у нього, як працівника правоохоронного органу навиків оперативної роботи не виключають можливості його впливу на свідків (в тому числі і на залегендовану особу), а також можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

В апеляції прокурора наголошується на недотриманні слідчим суддею вимог ч.3 ст.183 КПК України,внаслідок чого визначено розмір застави в розмірі 2000000 грн., що є явно недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст.194 КПК України.

Апелянт стверджує, що слідчим суддею не враховано тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, спосіб його вчинення, тривалість звязків із посередниками, відпрацювання схеми укриття вчинення кримінального правопорушення, можливість незаконного впливу на свідків вказаного правопорушення те, що ОСОБА_5 намагався знищити чи сховати предмет неправомірної вигоди, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки продовжує користуватися повноваженнями начальника УДАІ УМВС України в Полтавській області, та відповідно має вплив на працівників даної служби. Крім того, слідчим суддею не враховано того факту, що ОСОБА_5 систематично одержував від кожного підлеглого начальника районного відділу неправомірну вигоду у сумі від 250 до 4000 доларів США, що в загальній сумі складало понад 100 тисяч доларів США щомісячно. Також поза увагою слідчого судді залишився факт вилучення у ОСОБА_5 грошових коштів на суму понад 1,6 млн. грн., які останній зберігав за місцем проживання та використовував для щоденних потреб, а тому, розмір визначеної застави у сумі 2000000 грн. є явно недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст. 194 КПК України.

Таким чином, зі змісту апеляції вбачається, що прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу якою задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 10 000000 грн.

В змінах до апеляції, прокурор посилаючись на ті ж обставини, що були викладені в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в апеляції прокурора просить визначити розмір застави в розмірі 15000000 грн.

Інші учасники судового провадження апеляцій не подавали.

В письмових запереченнях захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_8 просять відмовити в задоволенні апеляції прокурора.

Заслухавши доповідача; прокурора Жиліна А.С., який підтримавапеляцію із внесеними до неї змінами; заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та в його інтересах захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення апеляції; дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177,178,183 КПК України.

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді, якою щодоОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог законодавства.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу прокуратури Полтавської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42014170000000351 від 02.12.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

27.12.2014 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, а 28.12.2014 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Старший слідчий СВ прокуратури Полтавській області ОСОБА_9 за погодженням з начальником відділу прокуратури Полтавської області звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 2000000 грн. із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, а також обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене, твердження підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників стосовно відсутності у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними та такими, що суперечать зібраним органом досудового розслідування матеріалам.

Безпідставними є також доводи щодо можливості застосування відносно підозрюваного іншого запобіжного заходу, оскільки приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя тим самим виключив можливість того, що більш м'які запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5

З викладеного вбачається, що слідчий суддя при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені суддею в судовому засіданні. На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення,дані про особу підозрюваного, наявність встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, прийшов до правильного висновку про те, що застава у межах визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обовязків та призначив заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

В той же час, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора, що визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 2000000 грн. також є явно недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст.194 КПК України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, визначаючи розмір застави слідчий суддя врахував матеріальний стан підозрюваного, механізм вчинення інкримінованого йому злочину, посаду, яку він обіймає, розмір грошових коштів вилучених за місцем проживання та лікування підозрюваного. В той же час, слідчий суддя не взяв до уваги доводи щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в тому, що останній систематично одержував від підлеглих йому працівників неправомірну вигоду, яка складала понад 100 тисяч доларів США щомісячно. Крім того, слідчий суддя не врахував практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Відтак, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є недостатнім засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи, що слідчим суддею місцевого суду в даному провадженні вирішувалось питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а питання про визначення застави вирішувалось у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення застави в розмірі 2000000 грн. підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали апеляційним судом.

На думку колегії суддів, викладені в змінах до апеляції вимоги прокурора про визначення застави в розмірі 15000000 грн. є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки виходять за межі погодженого прокурором клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, яке розглядалось слідчим суддею. Крім того, питання про збільшення розміру застави з 10000000 грн. до 15000000 грн. виникло за межами строку на апеляційне оскарження, а тому не може бути задоволене.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора в частині, що стосується збільшення розміру застави підлягає до часткового задоволення. При цьому колегія суддів вважає, що застава у виді 8200 розмірів мінімальної заробітної плати (8200х1218 грн.=9987600 грн.) є відповідною та достатньою у даному кримінальному провадженні. Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5, покладених на нього законом обов'язків, і підстав вважати його завідомо непомірним, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 404,407. 422 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора частково задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.12.2014 року.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5

Застосувати щодо ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 24.02.2015 року включно.

В порядку ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 8200 мінімальних заробітних плат, що становить 9987600 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області: (код отримувача: 02893077, МФО 831019, Банк ГУДКСУ у Полтавській області рахунок 37316009000635, призначення платежу - застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобовязати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обовязки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обовязків до 24 лютого 2015 року.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Апеляційного суду Полтавської області має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, Апеляційний суд Полтавської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави, визначеній у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання покладених обовязків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не зявився за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин або не повідомив про причини свої неявки застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11