Ухвала суду № 69114843, 26.09.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/847/17 Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.

Категорія 24 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором складського зберігання,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2017 року,

встановила:

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі Товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором складського зберігання.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом із тих підстав, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із ухвалою суду, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що товариство подало позовну заяву про стягнення заборгованості до фізичної особи, яка на момент звернення з позовом до суду припинила свою діяльність, як суб'єкт господарювання. А у відповідності до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 06 грудня 2016 року був укладений договір складського зберігання кукурудзи № 19-К/ЗБ/2016 (а.с. 31-35).

Відповідно ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно даних Єдиного державного реєстру 07 серпня 2017 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.60-61).

Встановлено, що Товариство звернулося до суду із даним позовом 16 серпня 2017 року (а.с.2-7,8).

Таким чином, на момент подачі позову відповідач ОСОБА_2 припинив свою діяльність, як фізична особа-підприємець.

З роз'яснень, що містяться у абзаці 3 пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» слідує, що оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13 передбачає, що однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, на підставі вищевказаного та у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 на час подачі позову до суду припинив свою діяльність як фізична особа-підприємець, спір між сторонами повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження є помилковим, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з поверненням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити.

Ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2017 року скасувати і матеріали позовної заяви направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: