Рішення № 69114459, 21.09.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/9653/16-ц Головуючий у 1-й інст. Адамович О. Й.

Категорія 59 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ», про стягнення неустойки та компенсації

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_6

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

Улистопаді2016 року до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД звернулися: у своїх інтересах та ОСОБА_2 - ОСОБА_1, ОСОБА_3,ОСОБА_4 і ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути на свою користь неустойку за затримку повернення грошей в сумі 43173,12 грн., інфляційні - 1926,55 грн., три проценти річних - 354,85 грн. та компенсацію за скасований рейс в розмірі 250 євро, що еквівалентно 7241 грн. 05 коп. за офіційним курсом валют НБУ станом на 31 березня 2017 року, а також на користь ОСОБА_2 - компенсацію за скасований рейс в розмірі 250 євро, що еквівалентно 7241 грн. 05 коп. Інші позивачі (ОСОБА_3 та ОСОБА_4Ю.) на свою користь, а ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 просили стягнути компенсацію за скасований рейс у розмірі 250 євро, що еквівалентно 7241 грн. 05 коп., кожному (а.с. 185-187 т.1). Вимоги обґрунтовували тим, що 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 через інтернет-сайтзамовила для себе та інших позивачів пять авіаквитків на рейс Київ-Батумі та стільки ж у зворотному напрямку. Того ж дня вона перерахувала кошти у сумі 24601 грн. за всі авіаквитки зі своєї банківської картки. Відповідно до отриманих квитків, перевезення мала здійснювати авіакомпанія Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД (надалі авіакомпанія). Однак 28 липня 2016 року її повідомили, що авіакомпанія рейс анулювала. Того ж дня ОСОБА_1 створила на сайті запит на повернення сплачених за квитки коштів та заповнила відповідну заяву. Проте, кошти за квитки в сумі 11472 грн. були повернуті лише 06 грудня 2016 року, а решта коштів у сумі 13128 грн. - 20 березня 2017 року. Оскільки відповідач порушив строки повернення коштів за авіаквитки, то відшкодуванню підлягає неустойка відповідно до ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» та згідно зі ст.625 ЦК України - інфляційні та три проценти річних. Окрім цього, перевізник мусить виплатити компенсацію, передбачену ст.100 Повітряного кодексу України.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД на користь ОСОБА_1 неустойку в сумі 9601,11 грн. за затримкуповерненнягрошей. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 352 грн. 72 коп. витрат на правову допомогу та на користь держави 96 грн. 01 коп. судового збору.

Не погодившись частково із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Просить рішення в частині стягнення неустойки за затримку повернення грошей та витрат на правову допомогу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути неустойку за затримку повернення грошей в сумі 43173,12 грн., а витрати на правову допомогу в сумі 2457,90 грн. Вважає, що в оскарженій частині рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що оплата ОСОБА_1 всіх квитків зі своєї банківської картки не є підставою для стягнення неустойки лише на її користь. Разом із тим, саме такий порядок повернення коштів передбачений Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в оскарженій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, то суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не робить висновків щодо неоскарженої частини, тобто щодо відмови у стягненні інфляційних, трьох процентів річних та компенсацій.

Суд першої інстанції стягнув на користь ОСОБА_1 неустойку із розрахунку затримки повернення грошей лише за один авіаквиток, сформований на її імя, у звязку з тим, що інші квитки були сформовані на інші прізвища.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 замовила через інтернет сайт для себе та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пять авіаквитків за маршрутом Київ-Батумі з датою вильоту 09 серпня 2016 року та таку ж кількість авіаквитків у зворотному напрямку з датою вильоту 28 серпня 2016 року (а.с.83-87 т.1).

Того ж дня - 22 квітня 2016 року ОСОБА_1 перерахувала зі своєї банківської картки 24601 грн. за десять авіаквитків, що підтверджується випискою з її банківського рахунку (а.с.7 т.1), отримала повідомлення про те, що оплата зарахована та десять електронних квитків на вищевказані авіарейси були надіслані на її електронну пошту.

Проте, 28 липня 2016 року засобами електронної пошти ОСОБА_1 було повідомлено про зміни в розкладі по обраному нею маршруту та надано інформацію щодо можливої альтернативи. ОСОБА_1 відмовилася від запропонованого та обрала варіант повернення грошей за авіаквитки (вартості), створивши відповідний запит (а.с.16 т.1).

Кошти в сумі 11472 грн. були повернуті на особисту банківську картку ОСОБА_1 06 грудня 2016 року (а.с.188 т.1), а залишок коштів у сумі 13128 грн. був повернутий на особисту банківську картку ОСОБА_1 20 березня 2017 року (а.с.189,207 т.1).

Відповідно ж до пункту 5 глави 1 розділу XIX Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року №735, повернення коштів здійснюється у день розірвання договору перевезення (предявлення квитка до каси за місцем їх оформлення, отримання перевізником інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору перевезення - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Відповідач порушив строки повернення коштів, передбачені чинним законодавством. Так, прострочено повернення 24600 грн. на 120 днів (з 07 серпня 2016 року по 05 грудня 2016 року), а повернення 13128 грн. на 104 дні (з 06 грудня 2016 року по 19 березня 2017 року).

Згідно з ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка від вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

За таких обставин, підлягає до стягнення неустойка за затримку повернення грошей в сумі 43173 грн. 12 коп. (24600 грн. х 1 : 100 х 120 = 29520 грн.; 13128 грн. х 1 :100 х 104 =13653 грн. 12 коп.; 29520 + 13653,12 = 43173 грн. 12 коп.). Відповідач розрахунок ОСОБА_1 не спростував.

Разом із тим, абзац третій пункту 1 розділу XIX Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу передбачає, що у разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

Окрім цього, повернення коштів здійснюється на рахунок власника кредитної картки, якою оплачено перевезення (п.4 глави 1 розділу XIX Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу).

Оскільки десять авіаквитків оплатила ОСОБА_1 та кошти у сумі 24600 грн. повернуті їй несвоєчасно, то саме вона має право на отримання неустойки за затримку повернення грошей, передбачену ч.9 с.12 Закону України «Про захист споживачів», у сумі 43173 грн. 12 коп., а висновки суду першої інстанції з цього приводу є помилковими.

Відповідно до ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалює у цій частині нове рішення, яким стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 43173 грн. 12 коп. неустойки за несвоєчасне повернення коштів за авіаквитки.

Згідно зі ст.88 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, тобто витрат на правову допомогу та судового збору. Так, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід стягнути витрати, понесені та документально підтверджені ОСОБА_1 на правову допомогу в сумі 2457 грн. 90 коп., оскільки її вимоги задовольняються на 81,93% (43173,12 грн. х 100% : 52695 грн. 57 коп. = 81,93%; 3000 грн. х 81,93% :100% = 2457 грн. 90 коп.). Пропорційно до задоволених вимог на відповідача покладається й судовий збір у розмірі 431,73 коп., який стягується в дохід держави, оскільки чинним законодавством споживачі звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 березня 2017 року в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД на користь ОСОБА_1 43173 грн. 12 коп. неустойки за несвоєчасне повернення коштів за авіаквитки та 2457 грн. 90 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД на користь держави 431 грн. 73 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: