ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2017 р.Справа № 923/486/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Жекова В. І.,
суддів: Богатиря К. В., Бєляновського В. В.
(Склад колегії суду визначено, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2017 р.)
при секретарі судового засідання - Чеголя Є.О.,
за участю представників учасників процесу:
Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради - Педченко Н. В.,
Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради
на рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2017 р.
у справі № 923/486/17
за позовом Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради
до Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2
про стягнення 1 830,22 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. (колегією суддів у складі головуючого судді: Жекова В. І., суддів: Аленіна О. Ю., Бєляновського В. В.) апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.09.2017 р.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №1113 від 21.09.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку з відпусткою судді члена-колегії Аленіна О. Ю. з 14.09.2017 р. по 06.10.2017 р. включно.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради на рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2017 р. у справі № 923/486/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Жекова В. І., суддів: Богатиря К. В., Бєляновського В. В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження вказаною колегією.
Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні, яке відбулось 25.09.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
26.05.2017 р. Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер Миколаївської обласної ради звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій в сумі 956,22 грн. та грошових коштів у сумі 874,00 грн. за замовлення перевірки контролю якості товару (а.с. 3-6), у зв'язку з постачанням неякісної продукції та несвоєчасним виконанням зобов'язань.
Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер також зазначив, що через погану якість поставленого твердого сиру вимагав його заміни на відповідну якість. Згідно з п.5.2 договору, товар був замінений на трішки кращу якість, але це не був твердий сир. З цього приводу Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 направлялися листи - претензії, на які він не відповідав та не реагував.
Крім того, Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер у позові стверджував, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 із затримкою у три дні, 20.03.2017 р., поставив сухофрукти неналежної якості, товар було повернуто для заміни, у зв'язку з невідповідністю якості (сухофрукти вологі, розфасовані у брудні мішки, без зазначення продукції). Родзинки були поставлені тільки 29.03.2017 р. та повернуті, у зв'язку з невідповідністю документів на товар.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.07.2017 р. (суддя Литвинова В. В.) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 100-104), з тих підстав, що договором не передбачений порядок прийняття товару за якістю, а акти про встановлення розбіжностей в якості та правильності оформлених супровідних документів при прийманні продуктів харчування складені та підписані лише з боку Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер Миколаївської обласної ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов, оскільки представник Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 (водій) завжди був присутній при складенні актів і відмовлявся від їх підпису.
Також, судом не взято до уваги, що Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер Миколаївської обласної ради надав у судове засідання виписку з сайту «Прозорро» про те, що Фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 визнаний єдиним переможцем відкритих торгів та саме він здійснював поставку твердого сиру і для випробування відбирався його продукт, тому цілком можливо визначити походження зразка та ідентифікувати його до товару, який був поставлений.
Представник Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 у судове засідання 25.09.2017 р. не з'явився і судова колегія, враховуючи думку представника Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради та те, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, вирішила розглянути скаргу за його відсутністю.
Представник Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради просить скасувати оскаржене рішення, а апеляційну скаргу - задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти від 26.01.2017 р. №50/2230 (а.с. 9-10).
Згідно з п.п.1.1,3.1 договору, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання щодо поставки товару "Твердий сир" код 10.51.4 (лот 1 - 15544000-3, твердий сир) на загальну суму 215 499,00 грн.
На виконання умов договору, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 поставив Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансеру за видатковою накладною №РН-00012029 від 03.03.2017 р. (а.с. 47) сир твердий у кількості 50,94 кг на загальну суму 3764,47 грн.
Згідно з актом про встановлення розбіжностей в якості та правильності оформлення супровідних документів при прийманні продуктів харчування від 03.03.2017 р. (а.с. 28), комісією (у складі голови Ободенко Г.І., членів: Стрігуль С.Г. - заступника головного лікаря по матеріальній частині, Тищік О.В. - головного бухгалтера, Бєлих Л.В - бухгалтера та дієтичної сестри Лещінської Т.І.) встановлено, що сир твердий, поставлений за накладною №РН-00012029, не відповідає вимогам тендерної документації конкурсних торгів; він кислий, запах кислий різко виражений, це сирний продукт, а не твердий сир.
Відповідно до п.2.1. договору, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (учасник) повинен передати (поставити) Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансеру (замовнику) товар, якість якого відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам, зазначеним в тендерній документації.
Відповідно до п.2.2. договору, якість продукції, що постачається, повинна відповідати діючим державним стандартам та підтверджуватись відповідними сертифікатами якості або якісними посвідченнями та іншими документами, що видаються компетентними органами державної влади.
Відповідно до п.2.3. договору, постачальник несе повну відповідальність за якість наданого товару. Претензії до якості товару висуваються покупцем на протязі одного дня від дня отримання товару. Неякісний товар повинен бути замінений якісним на протязі 1 дня.
В інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (а.с. 77) зазначено, що лот 1 - твердий сир, не менше 50% жирності, вищого ґатунку, поверхня чиста, рівна, без механічних ушкоджень, сторонніх нашарувань і товстого поверхневого шару, покрита захисним покриттям; запах та смак помірно виражений, сирний, від злегка кислуватого до слабогострого, без сторонніх смаків, запахів та згірклості.
Згідно з обкладинкою сиру, який постачався Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, сир твердий "Російський класичний", ТМ "Красноградський", вироблено у відповідності до ТУ У 15.5-24934992-005:2005.
Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер за власні кошти замовив перевірку контролю якості зразка твердого сиру "Російський класичний", 50% жиру в сухій речовині, ТМ "Красноградський", ваговий.
Згідно протоколу випробувань ДП «Миколаївський центр захисту прав споживачів» від 28.03.2017 р. №139 (а.с. 17), наданий для контролю якості зразок сиру твердого "Російський класичний", 50% жиру в сухій речовині, ТМ "Красноградський", ваговий, виробництва ТОВ «Богодухівський молзавод» за дослідженими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 6003:2008.
Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер витратив на проведення перевірки якості сиру 874,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №15 від 28.03.2017 р. (а.с. 16).
Судова колегія підтримує висновок місцевого суду, що за протоколом випробувань №139 не можливо визначити походження зразка та ідентифікувати його з товаром, який був поставлений Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2
З цього приводу, судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника у скарзі на те, що Фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 визнаний єдиним переможцем відкритих торгів та саме він здійснював поставку твердого сиру і для випробування відбирався його продукт, тому можливо визначити походження зразка, оскільки наведене твердження не є беззаперечним доказом того, що на випробування надійшов саме зразок сиру, який був поставлений Фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_2, а будь-яких доказів наведеного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно зі ст. 709 ЦК України, продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.
Згідно з п.2.3 договору, постачальник несе повну відповідальність за якість наданого товару. Претензії до якості товару висуваються покупцем на протязі одного дня від дня отримання товару. Неякісний товар повинен бути замінений якісним на протязі одного дня.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності застосування до правовідносин, які склалися між сторонами цієї справи, з урахуванням Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» №1545-ХІІ від 12.09.1991 р., приписів Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 р. №П-7.
Згідно з п.16 Інструкції, при виявленні невідповідності якості продукції, що надійшла, даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п.14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складанні двостороннього акту представника постачальника з іншого міста, якщо це передбачено договором.
Згідно з п.20 Інструкції, при неявці представника постачальника за викликом одержувача у встановлений строк або у випадках, коли виклик представника постачальника з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється одностороннє одержувачем, якщо постачальник дав згоду на одностороннє приймання продукції.
Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер знаходиться у селищі Надбузьке Миколаївської області (а.с. 56).
Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 проживає у місті Херсон (а.с. 48-49).
Отже, враховуючи, що умовами договору не передбачено обов'язкового виклику представника постачальника для перевірки якості продукції, у даному випадку така перевірка могла бути здійснена одностороннє Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером тільки, якщо Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 дав згоду на одностороннє приймання продукції.
З матеріалів справи, у порушення вимог Інструкції, не вбачається доказів надання згоди Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на здійснення односторонньої перевірки якості продукції Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером.
Таким чином, судова колегія вважає, що акт, складений та підписаний лише представниками Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру, без участі представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та без його згоди на проведення односторонньої перевірки, не може бути взятий до уваги як належний доказ з цієї справи.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що проведення перевірки якості сиру не було передбачене умовами договору, здійснено за власною ініціативою Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером, та те, що неможливо визначити походження зразка та ідентифікувати його з товаром, який був поставлений Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 874,00 грн. за проведення перевірки якості сиру.
Також, між Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти від 14.03.2017 р. №83/2230 (а.с. 18-20).
Згідно з п.п.1.1 договору, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання щодо поставки товару 15330000-0 (сухофрукти, родзинки, повидло). Найменування товару в документах, що супроводжують його постачання повинні відповідати найменуванням товару українською мовою відповідно до Специфікації договору.
Згідно з п.3.1 договору, ціна його становить 277000,00 грн.
Згідно з п.2.1. договору, учасник повинен передати замовнику товар, якість якого відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам, зазначеним в тендерній документації.
Згідно з п.2.2. договору, якість продукції, що постачається повинна відповідати діючим державним стандартам та підтверджуватись відповідними сертифікатами якості або якісними посвідченнями та іншими документами, що видаються компетентними органами державної влади.
Згідно з п.2.3. договору, постачальник несе повну відповідальність за якість наданого товару. Претензії до якості товару висуваються Покупцем на протязі одного дня від дня отримання товару. Неякісний товар повинен бути замінений якісним на протязі 1 дня.
Згідно з видатковою накладною №РН-00020674 від 28.03.2017 р. Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер відмовився прийняти від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 родзинки у кількості 50,00 кг, у зв'язку з неправильним оформленням документів (зворотній бік а.с. 23).
Згідно з видатковою накладною №РН-00021037 від 03.04.2017 р. Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер відмовився прийняти сухофрукти в кількості 100,00 кг (а.с. 23), у зв'язку з неправильним оформленням документів.
Отже, Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером товар (родзинки та сухофрукти) прийнятий не був.
Однак, в матеріалах справи наявний акт про встановлення розбіжностей в якості та правильності оформлених супровідних документів при прийманні продуктів харчування від 20.03.2017 р. (а.с. 29), в якому зазначено, що сухофрукти не відповідають умовам договору, наявні гнилі, з пліснявою, мішки брудні та мокрі, без маркування. Встановлена невідповідність супровідної документації.
Також, згідно з актом про встановлення розбіжностей в якості та правильності оформлених супровідних документів при прийманні продуктів харчування від 23.03.2017 р. (а.с. 30), супровідна документація (висновок державної епідеміологічної експертизи) від квітня 2014 року, а сухофрукти врожаю 2016 року. На етикетках зазначено виробника - Хмельницька область, смт Каневці, а у висновку виробник - Полтавська область.
Відповідно до п.7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при наданні послуг за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожен день затримки.
Відповідно до п.7.3. договору, у разі порушення умов щодо якості послуг стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних послуг.
На підставі наведеного, Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер просив стягнути пеню в сумі 48,72 грн. з 20.03.2017 р. по 02.04.2017 р., а також стягнути штраф в сумі 907,50 грн. (а.с. 34).
Як вже вище було зазначено, до правовідносин сторін, враховуючи Постанову Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» №1545-ХІІ від 12.09.1991 р., слід застосовувати приписи Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 р. №П-7.
Згідно з п.14 Інструкції, відсутність товаросупровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість продукції і в акті вказується, які документи відсутні.
Отже, судова колегія звертає увагу, що продукція спочатку повинна бути прийнята, а вже потім повинен складатися акт про її якість.
Згідно з п.16 Інструкції, при виявленні невідповідності якості продукції, що надійшла, даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п.14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складанні двостороннього акту представника постачальника з іншого міста, якщо це передбачено договором.
Згідно з п.20 Інструкції, при неявці представника постачальника за викликом одержувача у встановлений строк або у випадках, коли виклик представника постачальника з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється одностороннє одержувачем, якщо постачальник дав згоду на одностороннє приймання продукції.
У даному випадку, враховуючи, що умовами договору не передбачено обов'язкового виклику представника постачальника для перевірки якості продукції, така перевірка могла бути здійснена одностороннє Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером тільки, якщо Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 дав згоду на одностороннє приймання продукції.
З матеріалів справи, у порушення вимог Інструкції, не вбачається доказів надання згоди Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на здійснення односторонньої перевірки якості продукції Миколаївським обласним протитуберкульозним диспансером.
Таким чином, судова колегія вважає, що акти, складені та підписані лише представниками Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру, без участі представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та без його згоди на проведення односторонньої перевірки, не можуть бути взяті до уваги як належні докази з цієї справи.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції повністю погоджується й з висновком місцевого суду щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафу.
Щодо стягнення пені в сумі 48,72 грн. з 20.03.2017 р. по 02.04.2017 р., судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно п. 5.3 договору, строк (термін) поставки (передачі) товарів протягом одного календарного дня з моменту отримання заявки в телефонному режимі, з подальшим паперовим підтвердженням.
В матеріалах справи наявна заявка Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру від 17.03.2017 р. (а.с. 51) на замовлення сухофруктів та ізюму на суму 4537,50 грн.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про дату отримання цієї заявки Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що не можливо встановити, з якої дати було прострочене виконання зобов'язання, а тому не може бути розрахована та стягнена пеня.
Крім того, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта у скарзі на те, що представник Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 (водій) завжди був присутній при складенні актів і відмовлявся від їх підпису на підставі наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Таким чином, у розумінні цивільного законодавства, водій не є представником Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 без наявності відповідної довіреності, виданої останнім.
Аналізуючи наведене вище, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, як необґрунтованих та непідтверджених матеріалами справи.
Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.07.2017 р. у справі №923/486/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївського обласного протитуберкульозного диспансеру Миколаївської обласної ради - без задоволення.
Постанова, відповідно до вимог ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 26.09.2017 р.
Головуючий суддя: Жеков В. І.
Судді: Бєляновський В. В.
Богатир К. В.
Судове рішення № 69113380, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 25.09.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/486/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: