Рішення № 69112441, 06.09.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа № 911/1731/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1731/17

за позовомГромадської організації «Садове товариство «Сонячний»,

с. Новосілки, Макарівський район

доСадівницького товариства «Мічурінець»,

с. Новосілки, Макарівський район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача ОСОБА_1 товариство «Меркурій»,

с. Новосілки, Макарівський район

про визнання права власності

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2 керівник,

ОСОБА_3 адвокат, договір № 24/07/17-пд від 24.07.2017;

від відповідача: ОСОБА_4 керівник,

ОСОБА_5 адвокат, договір № 26-07/17 від 26.07.2017;

від третьої особи: ОСОБА_6 довіреність № 1 від 29.07.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська організація «Садове товариство «Сонячний» (надалі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства «Мічурінець» (надалі - відповідач) про визнання права власності на комплектну трансформаторну підстанцію КТП-100/10/0,4 (250 кВа), що розташована в с. Новосілки Макарівського району Київської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що наприкінці 1995 року позивачем за кошти членів громадської організації «Садове товариство «Сонячний», а також дольової участі інших товариств було придбано, встановлено та налагоджено роботу комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа) на земельній ділянці, що належить на праві колективної власності позивачу, і тому на підставі ч. 2 ст. 375 Цивільного кодексу України право власності на вказану підстанцію підлягає визнанню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 09.06.2017 (суддя Третьякова О.О.) порушено провадження у справі №911/1731/17 та призначено розгляд справи в судовому засіданні 04.07.2017 об 11 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 04.07.2017 розгляд справи, у звязку із неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, відкладено на 27.07.2017 об 11 год. 00 хв.

У зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. у довгостроковій відпустці, розпорядженням в.о.керівника апарату суду ОСОБА_7 № 119-АР від 26.07.2017 призначено автоматизований розподіл справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справи між суддями від 26.07.2017 справу № 911/1731/17 передано для подальшого розгляду судді Христенко О.О.

Ухвалою суду від 26.07.2017 справу № 911/1731/17 прийнято до свого провадження суддею Христенко О.О.

В судовому засіданні 27.07.2017 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, а саме, що позивач як громадська організація «Садове товариство «Сонячний» (юридична особа) був зареєстрований 10.12.2014, засновниками якої є три фізичні особи. Фінансування будівництва спірного майна здійснювалося в 1995 році особами, які не є членами Громадської організації «Садове товариство «Сонячний». Позивачем не надано доказів, які б підтверджували набуте право власності на майно саме Громадською організацією «Садове товариство «Сонячний».

Ухвалою суду від 27.07.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 16.08.2017 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.08.2017 відповідач надав заяву про відшкодування судових витрат на послуги адвоката в сумі 14 900,00 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 товариство «Меркурій» та відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.08.2017 о 12 год. 10 хв.

Третя особа надала письмову пояснювальну записку до позовної заяви, в якій зазначила, що СТ «Меркурій» також приймало участь у фінансуванні будівництва та реконструкції спірного майна; зобов`язання по обслуговуванню спірного майна, збір коштів на оплату за електроенергію за взаємним погодженнями усіх приєднаних було покладено на відповідача, який згодом змінив порядок оплати за електроенергію та збільшив тариф.

В судовому засіданні 30.08.2017 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 06.09.2017 о 13 год. 50 хв.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В судових засіданнях представники третьої особи підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 товариство «Сонячний» було створено з працівників Інституту проблем міцності АН УРСР, які отримали дачні ділянки в с. Новосілки Макарівського району Київської області. Як юридична особа ОСОБА_1 товариство «Сонячний» в установленому законодавством порядку зареєстровано не було.

Рішенням Новосільківської ради народних депутатів Макарівського району Київської області «Про приватизацію земель садівницького товариства «Сонячний» ІПМ НАН України» № 8 від 30.09.1994 надано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадянам України членам садівницького товариства «Сонячний» ІПМ НАН України площею 6 га, яка фактично використовується садівницьким товариством і їх членами згідно списку.

На підставі вказаного рішення садівничому товариству «Сонячний» видано Державний акт від 11.09.1995 на право колективної власності на землю площею 1,12 га для загального користування (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 169).

Як стверджує позивач, наприкінці 1995 року за кошти членів, що входять до громадської організації «Садове товариство «Сонячний», а також дольової участі інших товариств було придбано, встановлено та налагоджено роботу комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа) для електропостачання садових будинків, яка розташована на земельній ділянці, що належить на праві колективної власності позивачу (що підтверджується довідкою вих. № 016/17 від 30.05.2017 інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_8І.) .

Факт купівлі та встановлення саме позивачем спірного майна позивач підтверджує переліком членів громадської організації «Садове товариство «Сонячний», що фінансували закупівлю трансформаторної підстанції № 23, в якому зазначені прізвища фізичних осіб (27 осіб) із зазначенням суми внеску (в доларах США та гривнях), засвідченими особистими підписами фізичних осіб. Вказаний перелік засвідчений головою правління СТ «Сонячний» та відбитком печатки Громадської організації «Садове товариство «Сонячний».

14 вересня 1998 року між Макарівським РЕМ АЕК «Київобленерго» («енергопостачальна організація») та СТ «Мічурінець» («споживач») було укладено Договір № 176А на користування електричною енергією, додатком до якого є однолінійна схема електропостачання, яка викреслена ОСОБА_2, головою позивача.

Зазначеним спростовується твердження позивача, що відповідач 14.09.1998 одноособово, без участі співвласників спірного майна та власника земельної ділянки, уклав з АЕК «Київобленерго» договір про постачання електричної енергії № 176А.

Також зазначене спростовується письмовими поясненнями третьої особи СТ «Меркурій», в яких вказано, що з загального погодження усіх приєднаних до КТП, обов`язки по обслуговуванню, збиранню плати за електроенергію було покладено на відповідача СТ «Мічурінець».

Рішенням зборів засновників: ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, оформленого протоколом № 1 від 07.10.2014, вирішено утворити Громадську організацію «Садове товариство «Сонячний», яку зареєстровано реєстраційною службою Макарівського районного управління юстиції у Київській області наказ № 120/07 від 08.12.2014 свідоцтво № 1426858.

Позивачем надано до матеріалів справи витяг з протоколу загальних зборів СТ «Сонячний» від 28.06.2015 про прийняття членів СТ «Сонячний» (30 осіб) до Громадської організації «Садове товариство «Сонячний» згідно до поданих ними заяв.

Доказів (первинних документів) придбання та встановлення комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа) позивачем до суду не надано.

Позивачем додано до позовної заяви Акт розгляду звернень побутових споживачів (населення) від 07.12.2015, складений Фастівським відділенням Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області, в якому зазначено, що комплектна трансформаторна підстанція КТП-100/10/0,4 (250 кВа) (згідно схеми нормального режиму диспетчерської служби Макарівського районного підрозділу дане КТП визначено під № 23) здійснює електропостачання 20 садових будинків членів СТ «Сонячний», 22 садових будинків членів СТ «Меркурій» та 32 садових будинків членів СТ «Мічурінець».

Позивач зазначає у позовній заяві, що всі витрати на придбання запасних частин й виконання ремонтних робіт спірного майна відбуваються за рахунок позивача, на підтвердження чого надає рахунки-фактури від 11.01.2016, від 17.10.2016 та товарний чек від 19.10.2016, одержувачем у яких зазначено ОСОБА_2 та кошти сплачено з карткового рахунку ОСОБА_2, як фізичної особи, та жодним чином не зазначено, що товар придбавався позивачем, як юридичною особою та оплачувався юридичною особою.

До матеріалів справи додано звіт про оцінку майна комплектної трансформаторної підстанції КТП-100/10/0,4 (250 кВа) від 07.04.2017, складений оцінювачем ОСОБА_11 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 658/15 від 19.08.2015 виданий Фондом державного майна України), відповідно до якого ринкова вартість спірного майна становить 12 066,04 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 181, 375 Цивільного кодексу України позивач просить визнати за ним право власності на комплектну трансформаторну підстанцію КТП-100/10/0,4 (250 кВа).

Згідно ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Як зазначалось вище доказів (первинних документів) зведення спірного майна одноособово позивачем до суду не надано.

У позовній заяві зазначено та неодноразово наголошувалось у судових засіданнях представниками позивача, відповідача та третьої особи, зведення спірного майна було профінансовано членами трьох садових товариств: «Сонячний», «Меркурій» та «Мічурінець», що підтверджується переліком фізичних осіб ГО «СТ «Сонячний», доданим до позовної заяви, актом СТ «Меркурій» про фінансування придбання та реконструкції трансформатора № 23 від 05.04.2016.

Третьою особою до своїх пояснень додано акт від 10.12.2015 про визнання спільною власністю трансформаторної підстанції № 23, в якому зазначено, що трансформаторна підстанція № 23, що розташована на земельній ділянці позивача, та знаходиться у Макарівському районі Київської області с. Новосілки, як цілісний майновий комплекс є спільною власністю садоводів СТ «Меркурій», ГО «СТ «Сонячний» та СТ «Мічурінець», яка розподілена наступним чином: СТ «Меркурій» 22 учасники належить 29,5% власності, СТ «Сонячний» 20 учасників належить 27% власності, СТ «Мічурінець» 32 учасники належить 43,5% власності. Вказаний акт підписаний головою СТ «Меркурій» та головою позивача ГО «СТ «Сонячний», підпис відповідача відсутній.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає недоведеними вимоги позивача про визнання за ним, як юридичною особою одноособово права власності на комплектну трансформаторну підстанцію КТП-100/10/0,4 (250 кВа), яка знаходиться в с. Новосілки Макарівського району Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

При розгляді питання щодо віднесення вказаної суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати у даній справі, судом враховано п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 стосовно того, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, а у разі неподання відповідних документів - у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України, у їх сукупності, можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 14 900,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені відповідачем, оскільки для захисту своїх прав та інтересів відповідач звернувся за послугами до адвоката ОСОБА_5, про що свідчить наявний в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги та представництво № 1190/10 від 26.07.2017, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1190/10 від 24.04.1997 та ордеру на надання правової допомоги серії КС № 102222 від 27.07.2017. При цьому, на підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, відповідачем додана до матеріалів справи квитанція до прибуткового касового ордера від 26.07.2017 на суму 14 900,00 грн.

Як зазначає відповідач, на виконання умов Договору про надання правової допомоги та представництво № 26-07/17 від 26.07.2017, адвокатом ОСОБА_5 були надані послуги по ознайомленню з позовною заявою з додатками вартість 1 500,00 грн., вивчення та аналіз норм законодавства на виконання ухвали суду від 09.06.2017 1 500,00 грн., підготовка відзиву на позовну заяву 2 600,00 грн., сканування та друк копій документів на виконання ухвали суду від 09.06.2017 1 500,00 грн., участь у судовому засіданні 27.07.2017 2 600,00 грн., підготовка до судового розгляду, виготовлення копій документів 2 600,00 грн., участь у судовому засіданні 16.08.2017 2 600,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат, не повинен бути неспіврозмірним, тобто, явно завищеним.

Відповідачем при розгляді справи надано копії статутних документів та ще 26 аркушів копій документів. Відзив на позовну заяву складений на 1 аркуші (дві сторінки).

Як зазначено у п. 6.5 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката ОСОБА_5 в сумі 14 900,00 грн., відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд вважає неспіврозмірними витрати відповідача на послуги адвоката в сумі 14 900,00 грн.

На підставі викладеного, суд задовольняє вимоги відповідача щодо відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката частково в сумі 1 206,60 грн., з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, та виходячи з реального обсягу наданих адвокатом ОСОБА_5 послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації «Садове товариство «Сонячний» (08070, Київська область, Макарівський район, с. Новосілки, вул. Кучеренка, 43, код ЄДРПОУ 39541881) на користь Садівницького товариства «Мічурінець» (08070, Київська область, Макарівський район, с. Новосілки, код ЄДРПОУ 36879939) 1 206 (одну тисячу двісті шість) грн. 60 коп. за послуги адвоката.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 21.09.2017

Суддя О.О. Христенко