Рішення № 69109508, 20.09.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1101/17

Номер справи місцевого суду: 520/9563/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Заїкін А.П., Калараш А.А.

при секретарі - Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на садовий будинок загальною площею 212,5 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0296 га, які знаходяться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 98/Д, ділянка 28/1 (т. 1 а. с. 1-2, 26-28).

09.11.2015 року до суду надійшов уточнений позов від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності на садовий будинок загальною площею 212,5 кв.м. та зальну ділянку площею 0,0296 га, які знаходяться за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 98/Д, ділянка 28/1 (т. 1 а. с. 88-91).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що йому на праві власності належить садовий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 98/Д, ділянка № 28/1, на підставі договору дарування від 22.02.2003 року. 11.07.2005 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. 09.10.2007 року у позивача стався інсульт. 31.10.2007 року у зв'язку з важким станом здоровя позивача на реанімаційному літаку було перевезено для лікування в приватну лікарню м. Грац, Австрія.

Надалі позивачу стало відомо, що 04.12.2009 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення у цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності на реконструйований садовий будинок № 98/Д, по вул. Фонтанська дорога, в м. Одесі, що розташований на земельний ділянці площею 0,0296 га, ділянка № 28/1, загальної площею 276,1 кв.м., яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. ОСОБА_2 посилався на те, що він позов не подавав, у звязку з чим 27.06.2013 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.11.2013 року рішення Київського районного суду міста ОСОБА_4 від 04.12.2009 року було скасовано, позов залишений без розгляду.

Крім того, позивачу стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу від 14.01.2010 року, укладеногоміж ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_2, та ОСОБА_3, остання придбала садовий будинок, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 98/Д, загальною площею 276,1, площа земельної ділянки 296 кв.м. В п. 1.3 цього договору зазначено, що цей садовий будинок належить продавцю на підставі заочного рішення Київського районного суду міста ОСОБА_4 від 04.12.2009 року, яке скасоване, у звязку із цим ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Витребувано від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 садовий будинок, що знаходиться в місті Одесі, по вулиці Фонтанська дорога, № 98/Д, ділянка 28/1, розташований на земельній ділянці 0,0296 га. Визнано за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок, що знаходиться в місті Одесі, по вулиці Фонтанська дорога, № 98/Д, ділянка 28/1, та складається з садового будинку, загальною площею літ. «А» - 212,5 кв.м., розташованого на земельній ділянці 0,0296 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 11.07.2005 року Одеським міським управлінням земельних ресурсів. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 6577,20 гривень (т. 1 а. с. 122-124).

В апеляційній скарзі ПУАТ «Фідобанк» просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вважає, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені права та обовязки банку як іпотекодержателя спірного майна (т. 1 а. с. 184-185).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПУАТ «Фідобанк» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався та не мав наміру звертатися до суду з приводу визнання за ним права власності на самочинно реконструйований обєкт нерухомості, угода на обєкт нерухомого майна була укладена поза волею власника, і як наслідок, це є підставою для витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності за позивачем

Проте, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Судом встановлено, що спірний будинок на підставі договору дарування нерухомого майна від 22.02.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6О, зареєстрованого в реєстрі за № 647, належав ОСОБА_2 і складався з садового будинку загальною площею 212,5 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,0296 га за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога № 98/Д, ділянка № 28/1 (т. 1 а. с. 4).

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 295522, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 11 липня 2005 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0296 га за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога № 98/Д, ділянка № 28/1 (т. 1 а. с. 5).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року, у справі в якій ОСОБА_2 особисто участі не брав, за ним було визнано право власності на реконструйований садовий будинок, що розташований в місті Одесі, вулиця Фонтанська дорога, 98/Д, ділянка № 28/1, розташований на земельній ділянці, площею 0,0296 га власної землі. Як було встановлено даним судовим рішенням, площа садового будинку була збільшена з 212,5 кв.м. на 276,1 кв.м.В подальшомуухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.11.2013 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Київського районного суду міста ОСОБА_4 від 04 грудня 2009 року скасовано, позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду (т. 2 а. с. 9-10).

Проте, судом першої інстанції не було враховано, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» та ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_7, було укладено Генеральну Кредитну Угоду № 10.01-40/289 від 25.12.2007 року та в її рамках Кредитний договір № 011/0321/10/08460 від 25 грудня 2007 року, відповідно до умов яких ОСОБА_2 був наданий кредит у сумі 610 000 доларів США для рефінансування залишку заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником в ТзОВ «СоцКомБанк» (КД № 014//1-795 від 20.08.2007 року). Дані документи з боку позивача були підписані ОСОБА_7 на підставі довіреності від 07.12.2007 року, посвідченої в Австрії. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки № 10.01-40/289/1, згідно умов якого передано в іпотеку банку садовий будинок № 98/Д, який розташований за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, ділянка 28/1 разом з земельною ділянкою на якій він знаходиться (т. 2 а. с. 187-193, 197-201, 219-226).

На протязі дії Кредитного договору та Генеральної кредитної угоди сторонами неодноразово вносились до даних угод зміни (т. 2 а. с. 194-196, 202-218).

25 квітня 2008 року між ВАТ «ЕРСТЕ БАНК» та ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 011/0321/10/08460 в частині визначення порядку погашення заборгованості. Дана угода підписана позичальником особисто.

24 грудня 2008 року між Банком та Позивачем укладено Додаткову угоду № 1 до Генеральної кредитної угоди № 1001-40/289, якою зменшено ліміт кредитування. Дану додаткову угоду підписано особисто Позивачем.

24 грудня 2008 року між ВАТ «ЕРСТЕ БАНК», ОСОБА_2 (особисто) та TOB «Яхт-клуб Одеси» було укладено договір поруки № 011/0321/10/08460/1, відповідно до якого TOB «Яхт-клуб Одеси» виступило поручителем за Позивача та зобов'язалось разом з ним нести солідарну відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором.

Додатковою угодою № 3 до Кредитного договору № 011/0321/10/08460, яку було укладено 13 січня 2010 року між ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності, посвідченої 04.12.2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Р.н. 181 та ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» внесено зміни до кредитного договору в частині визначення строку його дії та розміру ліміту заборгованості.

Додатковою угодою № 2 до Генеральної кредитної угоди № 10.01-40/289, укладеної 14 січня 2010 року між ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності, посвідченої 04.12.2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Р.н. 181 та ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» внесено зміни до Генеральної кредитної угоди про дострокове припинення строку дії Генеральної кредитної угоди у зв'язку із зміною позичальника по кредитному договору.

Додатковою угодою № 4 до Кредитного договору № 011/0321/10/08460, укладеною 14 січня 2010 року між ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності, посвідченої 04.12.2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Р.н. 181, ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» та ОСОБА_3 було змінено сторону в зобов'язанні, у зв'язку з чим ОСОБА_9 був виведений як сторона з кредитного договору, а позичальником стала ОСОБА_3 JI.M.

На підставі договору купівлі-продажу, який було укладено 14 січня 2010 року між ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_5, та ОСОБА_10, остання придбала у власність садовий будинок № 98/Д, який розташований за адресою: м. Одеса Фонтанська дорога, ділянка 28/1 та земельну ділянку на якій він знаходиться. Продаж предмета іпотеки було здійснено з дозволу іпотекодержателя - ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» (правонаступником якого є ПУАТ «ФІДОБАНК»).

14 січня 2010 року між ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 011/0321/10/08460/1, відповідно до умов якого було передано в іпотеку банку садовий будинок № 98/Д, який розташований за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, ділянка 28/1 та земельну ділянку на якій він знаходиться.

За положеннями ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя. Аналогічна норма міститься у ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» та у ч. 2 ст. 586 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

За правилами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон не передбачає можливості уточнення складу учасників процесу та змісту позовних вимог в апеляційній інстанції.

ПУАТ «Фідобанк», як правонаступник ПУАТ «ЕРСТЕ БАНК» є іпотекодержателем за іпотечним договором № 011/0321/10/08460/1 від 14.01.20110 року, за яким іпотекодавцем є ОСОБА_3, а предметом іпотеки є майно, яке розташовано в місті Одесі, вулиця Фонтанська дорога, 98/Д, земельна ділянка № 28/1,площею 0,0296 га, яке належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 14.012010 року. ПУАТ «Фідобанк» як іпотекодержатель спірного нерухомого майна згоди на повернення спірного будинку у власність ОСОБА_2 не надавав. Отже, справа щодо повернення іпотечного майна у власність ОСОБА_2 розглядалася без притягнення банку до участі у справі, чим порушені права та охоронювані законом інтереси банку, як іпотекодержателя спірного майна.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу без залучення до участі у справі апелянта - ПУАТ «Фідобанк», вирішив питання стосовно прав та обовязків банку без його участі у справі, чим порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не має повноважень відповідно до вимог чинного законодавства щодо залучення до участі у справі на стадії апеляційного провадження осіб, які не брали участі у суді першої інстанції, відсутні правові підстави для задоволення позову позивача саме з підстав не залучення до участі у справі ПУАТ «Фідобанк» права та інтереси якого вирішуються оскаржуваним судовим рішенням.

При указаних обставинах, колегія суддів вважає, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

ОСОБА_11