Рішення № 69106850, 20.09.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/11246/15-ц Провадження № 22-ц/772/2122/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого судді Панасюка О.С., суддів Кучевського П.В., Марчук В.С., з участю секретаря Ліннік Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягненн заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2015 року,

встановила:

В травні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до суду з цим позовом, вказуючи, що 21 жовтня 2005 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №VIH0AL07730252, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 12 898,10 доларів США строком до 19 жовтня 2012 року. ОСОБА_2 своїх зобовязань за договором належним чином не виконував, в звязку з чим станом на 22 січня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 29205,53 доларів США, з яких: 1971,30 доларів США заборгованість за кредитом, 7023,30 доларів США заборгованість по процентах за користування кредитом, 1584,83 доларів США заборгованість по комісії, 18626,10 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 565,08 доларів США, що еквівалентно 182381 грн 32 к., із яких: 1 971,30 доларів США, що еквівалентно 31087 грн 41 к. тіло кредиту, 7 023,30 доларів США, що еквівалентно 110757 грн 45 к. проценти, 1 584,83 доларів США, що еквівалентно 24992 грн 77 к. комісія, 985,65 доларів США, що еквівалентно 15543 грн 70 к. пеня. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 17 640, 45 доларів США відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з цим рішенням ПАТ КБ «Приват Банк» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просило змінити заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2015 року в частині зменшення розміру пені та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 пені в розмірі 18626,10 доларів США.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення пені колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом установлено, що 21 жовтня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким останньому було надано кредит у розмірі 12 989,10 доларів США строком до 19 жовтня 2012 року та оплатою 0,89 процентів на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії за розрахунково касове обслуговування в розмірі 0,32 проценти від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати (а.с. 13 -18).

ОСОБА_2 належним чином не виконував зобовязань за договором і станом на 22 січня 2015 року прострочив сплату тіла кредиту на суму 1971,30 доларів США, процентів 7023,30 доларів США за користування кредитом, 1584,83 доларів США комісії за користування кредитом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а завідсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору від 21 жовтня 2005 року при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених п. п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.9 даного договору банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за курсом НБУ на день сплати.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, кредит наданий в іноземній валюті долари США та повинен сплачуватися періодичними платежами, а саме: в період з 25 по 30 число кожного місяця.

Ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно достатті 192 ЦК Українизаконним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Проте суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно з розрахунком, наданим позивачем, пеня обчислена в доларах США із переведенням в національну валюту України гривню за курсом, установленим НБУ на час виникнення заборгованості, в той час як пеня в даному випадку має обчислюватися в гривнях від суми простроченого платежу, визначеної за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на час виникнення заборгованості в цілому.

Такий розрахунок пені (обчисленої у гривнях від суми простроченого платежу, визначеної за офіційним курсом долара США до гривні на день кожного чергового платежу) подало ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду апеляційної інстанції (а. с. 143 146).

За таким розрахунком сума пені становить 104673 грн 41 к. і саме цей розмір пені просив стягнути представник позивача в суді апеляційної інстанції.

Відповідач заперечень (власного розрахунку тощо) щодо зазначеного розміру пені не надав, а відтак, з урахуванням встановлених ст. ст. 10, 11 ЦПК України принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором змінити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника Публічого акціонерного товариства комерційний банк " Приватбанк " задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду від 17 червня 2015 року в частині визначеного розміру стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, пеню по кредитному договору № VIH0AL07730252 від 21 жовтня 2005 року в розмірі 104673 (сто чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн 41 к.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_3

Судді: /підпис/ ОСОБА_4

/підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом ОСОБА_3