Постанова № 6910613, 17.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2009                                                                                           № 3/279-36/51

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача                    Цюра П.С. – за дов. № 049-05/3340 від 01.07.2009

від відповідача          Хімчук Н.І. – за дов. № б/н від 26.10.2009,

Лісовий С.А. – за дов. № 17 від 27.07.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КийБуд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2009

у справі № 3/279-36/51 (суддя

за позовом                               Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "КийБуд"

т           

про                                                   стягнення 6154460,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2008 у справі № 3/279 позовні вимоги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» про стягнення 6154460,00 грн. були задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5546250,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 294765,88 грн. пені, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва № 3/297 від 12.08.2008 наступним чином:

- до 12.09.2008 – 1 460 253,97 грн. боргу;

- до 12.10.2008 – 1460253,97 грн. боргу;

- до 12.11.2008 – 1460253,97 грн. боргу;

          - до 12.12.2008 – 1460253,97 грн. боргу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2008 у справі № 3/279 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2008 у справі № 3/279 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2009 справі № 3/279 було присвоєно номер № 3/279-36/51.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51 позовні вимоги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» про стягнення 6154460,00 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5546250,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 608210,00 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, обставин щодо невиконання останнім умов Договору № 779 від 04.09.2007, а саме не звернувся до позивача за одержанням розрахунку суми, що підлягає оплаті та не здійснив оплату обумовлених договором платежів, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 5546250,00 грн., які судом задоволені. На підставі статей 549, 611 Цивільного кодексу України та пункту 3.1.1. Договору з відповідача на користь позивача стягнуто 608210,00 грн. пені.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51, Товариство з обмеженою відповідальністю «КийБуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати вищезазначене рішення повністю та прийняти нове.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, необ’єктивно їх проаналізував та узагальнив, висновки, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, в частині стягнення з відповідача пені, рішення суперечить приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

26.10.2009, скаржник через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подав уточнення до апеляційної скарги 23.10.2009, відповідно до яких просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва № 3/279-36/51 від 25.05.2009 повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

          16.11.2009, скаржник через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подав уточнення до апеляційної скарги 13.11.2009, відповідно до яких просив змінити рішення Господарського суду міста Києва № 3/279-36/51 від 25.05.2009, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5546250,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 608210,00 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення до 01.01.2012. Наказ видати з 02.01.2012.

У відзиві на апеляційну скаргу від 10.09.2009 Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечує проти її доводів, вважає її такою, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, уточнення до апеляційної скарги відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

04.09.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КийБуд» (відповідач у справі), на підставі рішення Київської міської ради «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва» від 27.02.2003 № 271/431, був укладений Договір № 779 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, предметом Договору є сплата Забудовником (відповідач у справі) пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв’язку із будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир – 21 709,74 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (загальна площа –1 899,84 кв.м., в. т.ч.: приміщення (офіси) - 429,13 кв.м, салон краси - 806,20 кв.м., інтернет-кафе - 664,51 кв.м., підземний паркінг на 158 м/місця – 5 489,95 кв.м.), на бульварі Івана Лепсе, 7-9 у Солом’янському районі м. Києва.

Розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2, 3, 4 та 5 становить 5831180,00 грн. (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що Забудовник зобов’язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 5831180,00 грн. в термін з вересня 2007 року по серпень 2008 включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Сторони домовились, що за три дні до сплати коштів, передбачених пунктом 2.1.1. Договору, відповідач зобов’язаний одержати у позивача розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку (пункт 2.1.2. Договору).

Розмір несплаченої частки пайового внеску, відповідно до пункту 3.1.2. Договору, сплачується відповідачем у сумі, скоригованій позивачем на індекс інфляції від дати його розрахунку.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати обумовлених Договором платежів не виконав, чим порушив свої зобов’язання, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 5546250,00 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5546250,00 грн. з урахуванням індексу інфляції є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що у разі прострочення строків сплати пайових внесків забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотків від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного пунктом 2.1.1. цього договору.

Згідно пункту 1 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва» від 27.02.2003 № 271/431 пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Кошти пайового внеску, відповідно до пункту 4.6. зазначеного додатку до рішення, інвестор перераховує на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету.

Бюджетним кодексом України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Спеціальний фонд бюджету включає, зокрема, бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень (стаття 13 Кодексу).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 608210,00 грн. пені є обґрунтованими, нараховані відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» є необґрунтованим.

Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10 січня 2002 року N 2921-III) цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Отже, зазначений закон не підлягає застосуванню до правовідносин сторін.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши Баланс ТОВ «КийБуд» станом на 30.09.2009, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, специфіку цього договору, особливий характер умов цього договору, а також враховуючи прийняття Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», на підставі пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51 до 01.01.2012.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційну скаргу (з урахування уточнень до позовної заяви) Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» слід задовольнити в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.01.2012.

Керуючись частиною 6 статті 83, статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51 задовольнити в частині відстрочення виконання рішення суду.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51 залишити без змін.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51 викласти в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КийБуд» (03061, м. Київ, бул. Івана Лепсе,7-В, п. 94, код ЄДРПОУ 23509976) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, банк одержувача: Управління Державного казначейства у місті Києві, п/р 31517932700001, МФО 820019, код ЄДРПОУ 04633423) 5546250 (п’ять мільйонів п’ятсот сорок шість тисяч двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 608210 (шістсот вісім тисяч двісті десять) грн. 00 коп. пені, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 3/279-36/51 до 01.01.2012. Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до законодавства.

5. Матеріали справи № 3/279-36/51 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді