Ухвала суду № 69105111, 19.09.2017, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/4984/17 Головуючий 1-ї інст. Березовська І.В.

Справа №635/6404/16-ц Суддя доповідач Бровченко І.О.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Бровченко І.О.,

суддів колегії ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВА ЯГОДА ПЛЮС» про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, приватної організації дитячий оздоровчий табір база відпочинку «Дубрава», товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВА ЯГОДА ПЛЮС» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, ПО Дитячий оздоровчий табір база відпочинку «Дубрава», товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВА ЯГОДА ПЛЮС», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконним та скасувати рішення ХVIII сесії Липецької сільської ради VI скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці»; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності САЕ № 444500 від 26 грудня 2011 року на майно, а саме: комплекс дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», що розташований за адресою: с. Липці Харківського району Харківської області, вулиця Курортна, будинок 1; визнати за нею право власності на комплекс дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», що розташований за адресою: с. Липці Харківського району Харківської області, вулиця Курортна, будинок 1, відповідно до договору купівлі продажу від 15 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за № 7580 та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 20 жовтня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне майно належить їй на підставі договору купівлі продажу від 15 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за № 7580 та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 20 жовтня 2008 року. Цей договір є чинним, дійсним, ніким не оскаржувався та не визнаний судом недійсними, нікчемним або розірваним. Свого права на майно, визначене у договорі, вона нікому не переуступала та не передавала.

17 серпня 2016 року при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430000764 від 29 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що знаходиться у провадженні слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області, позивачу стало відомо про існування рішення ХVIII сесії Липецької сільської ради VI скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці», яким право приватної власності на комплекс дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», що розташований за адресою: с. Липці Харківського району Харківської області, вулиця Курортна, будинок 1, було переоформлено на ПО Дитячий оздоровчий табір база відпочинку «ДУБРАВА» та видане свідоцтво про право власності САЕ № 444500 від 26 грудня 2011 року на зазначене нерухоме майно.

Вважає, що рішення ХVIII сесії Липецької сільської ради VI скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці» прийняте з порушенням законодавства, передумовою чого став факт підробки її підпису, як власника майна у заяві про передачу комплексу дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава» у власність ПО Дитячий оздоровчий табір база відпочинку «ДУБРАВА» від 03 листопада 2011 року.

У звязку із чим, позивач вимушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення ХVIII сесії Липецької сільської ради Харківського району Харківської області VІ скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці». Визнано недійсним свідоцтво про право власності серії САЕ № 444500 від 26 грудня 2011 року на комплекс дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», що розташований за адресою: с. Липці Харківського району Харківської області, вулиця Курортна, будинок 1, видане на підставі рішення ХVIII сесії Липецької сільської ради Харківського району Харківської області VІ скликання від 22 грудня 2011 року дитячому оздоровчому табору бази відпочинку «Дубрава». В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лісова Ягода Плюс» просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник ТОВ «ЛІСОВА ЯГОДА ПЛЮС» заявила клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви зазначила, що спір по справі повинен розглядатись в порядку господарського судочинства відповідно до господарського процесуального кодексу України, в частині оскарження позивачем факту внесення до статутного фонду ДОТ-БВ «Дубрава» спірного майна, та в порядку адміністративного відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в частині оскарження рішення Липецької сільської ради.

Перевіривши доводи клопотання, матеріали справи, судова колегія вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Абзацом 3 пункту 15 цієї постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Положеннями ст.ст. 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України визначено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за участі у спорі суб'єкта господарювання; наявності між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин», до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін, зокрема, спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до позовної заяви поставлено такі позовні вимоги визнати незаконним та скасувати рішення ХVIII сесії Липецької сільської ради VI скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці»; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності САЕ № 444500 від 26 грудня 2011 року на майно, а саме: комплекс дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», що розташований за адресою: с. Липці Харківського району Харківської області, вулиця Курортна, будинок 1; визнати за нею право власності на комплекс дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», що розташований за адресою: с. Липці Харківського району Харківської області, вулиця Курортна, будинок 1, відповідно до договору купівлі продажу від 15 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 за № 7580 та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 20 жовтня 2008 року.

Зважаючи на вище викладене, судова колегія приходить до висновку, що справа стосується захисту порушених прав ОСОБА_3, що виникли у останньої з цивільних правовідносин, і за субєктивним складом цього спору (позивач фізична особа) такий підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З позовними вимогами щодо оспорювання рішень органів управління юридичної особи або пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи позивач не зверталась.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у серпні 2016 році ОСОБА_3 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: дитячий оздоровчий табір база відпочинку «Дубрава» про визнання незаконним та скасування у повному обсязі рішення XVIII сесії Липецької сільської ради VI скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці»,а також визнати незаконним та скасувати свідоцтво, що посвідчує право власності дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава» на майно дитячого оздоровчого табору бази відпочинку «Дубрава», розташоване за адресою: с. Липці, Харківського району, Харківської області, вул. Курортна, 1.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_3 Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : дитячий оздоровчий табір база відпочинку «Дубрава» про визнання незаконним та скасування рішення XVIII сесії Липецької сільської ради VI скликання від 22 грудня 2011 року «Про переоформлення права приватної власності на комплекс будівель дитячого оздоровчого табору по вул. Курортній, 1 в с. Липці». При постановленні ухвали суддею Харківського районного суду Харківської області встановлено, що у позивача виник спір про право власності, а тому позовні вимоги позивача мають цивільно-правовий характер, оскільки виникають з його особистих майнових прав, тому цей спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.205, 209, 218, 303, 307, 313, 317 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА :

У задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСОВА ЯГОДА ПЛЮС» про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: