Постанова № 6910344, 24.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2009                                                                                           № 40/174

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Добринін І.В.;

від відповідача - Журавель Д.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича будівельна компанія "Нівелір"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2009

у справі № 40/174 (суддя

за позовом                               ТОВ "Науково-виробнича будівельна компанія "Нівелір"

до                                                   Голосіївської районної у м. Києві рада

про                                                   визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича будівельна компанія „Нівелір” (далі – ТОВ „НВБК „Нівелір”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Голосіївської районної у місті Києві ради про визнання договору оренди нежилого приміщення № 96-08 від 13.06.2008 укладеного між ТОВ „НВБК „Нівелір” та Голосіївською районною у місті Києві радою, недійсним повністю.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2009 порушено провадження у справі № 40/174 за позовом ТОВ „НВБК „Нівелір” до Голосіївської районної у місті Києві ради про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення № 96-08.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 15.09.2009 у позові відмовлено повністю.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.09.2009 ТОВ „НВБК „Нівелір” подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати повністю та постановити нове, яким позов задовольнити, визнати договір оренди нежилого приміщення № 96-08 від 13.06.2008 укладений між ТОВ „НВБК „Нівелір” та Голосіївською районною у місті Києві радою, недійсним повністю.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 03.11.2009.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 розгляд справи відкладено та призначено на 24.11.2009.

          Голосіївська районна у м. Києві рада проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, заперечувала та просила рішення господарського суду м. Києва від 15.09.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „НВБК „Нівелір” без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Голосіївською районною у м. Києві радою (Орендодавець) та ТОВ „НВБК „Нівелір” (Орендар) 13.06.2008 укладено типовий договір № 96-08 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого на підставі розпорядження Голосіївської районної в місті Києві ради від 22.05.2008 № 74 п. 1.2 та ордеру № 207-08 від 13.06.2008 орендодавець передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: вул. Горького/Ульянових, 91/14 розташоване таким чином: у підвалі 298, 9 кв.м., використовується для комп’ютерного навчального центру для дітей (п. 1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір орендної плати за перший календарний місяць (повний/неповний) місяць встановлюється Орендодавцем згідно рішень Голосіївської районної в м. Києві ради від 19.10.2006 № 4/14, від 16.11.2006 № 5/15 та від 10.04.2008 № 22/05 в розмірі 10091, 54 грн. (без ПДВ) згідно розрахунку зазначеного у Додатку 1 до цього договору.

Розмір оренди за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3. 2 договору).

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок 260023012663 в АБ „Старокиївський банк” м. Київ, МФО 321477, ЗКПО 32525507 Комунальне підприємство Голосіївського району у м. Києві „Розрахунковий центр „Голосіїво” платник податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідно до п. 3.16 договору загальний розмір платежів Орендаря на користь Орендодавця визначається на підставі розрахунків додатків 1, 2, 3 до цього договору. Податок на додану вартість сплачується орендарями окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством.

Обчислення строку договору починається з моменту передачі об’єкту оренди Орендарю за актом. Термін дії договору встановлюється з 13.06.2008 до 13.05.2009 (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 8.1 договору до нього додаються: Додаток 1 „Розрахунок орендної плати за нежиле приміщення”; Додаток 2 „Розрахунок відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням земельної ділянки”; Додаток 3 „Розрахунок відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням будинку”.

Додатки до даного договору складають його невід’ємну частину (п. 8.2 договору).

Додатком № 1 до договору затверджено розрахунок орендної плати за нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Горького/Ульянових, 91/14 площею 298, 9 кв.м. в підвалі. Згідно даного розрахунку розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладання договору оренди чи перегляду розміру орендної плати розраховується за формулою: Ор.пл.міс. = Опл. р./12* п.р.*Ім1; Ор.пл.міс. =121098, 44/12*100,0% = 10091, 54 грн., де Іп.р. – індекс інфляції за період з дати затвердження звіту про незалежну оцінку майна до дати укладання договору, або перегляду розміру орендної плати, Ім 1 – індекс інфляції за перший місяць оренди. Дата розрахунку 27.06.2008.

ТОВ „НВБК „Нівелір” 13.06.2008 виданий ордер № 207-08 на право заняття нежитлового підвального приміщення у будинку № 91/14 по вул. Горького/Ульянових площею 298, 9 кв.м для комп’ютерного навчального центру для дітей.

У ордері зазначено в 30-денний термін укласти договір на проведення оцінки вартості комунального майна, а також укласти угоду з експлуатуючою організацією на технічне обслуговування, надання комунальних послуг та угоду на енергопостачання з АЕК „Київенерго” на водовідвід та водокористування з ВАТ „АК „Київводоканал” та укласти договір оренди терміном на одинадцять місяців.

Відповідно до Акту прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Горького/Ульянових, 91/14 від 13.06.2008 КП „ЖЕО-112” передало ТОВ „НВБК „Нівелір” нежитлове приміщення площею 198, 9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Горького/Ульянових, 91/14 в підвальному приміщенні, яке згідно ордера № 207-08 від 13.06.2008, виданого на підставі розпорядження Голосіївської районної в м. Києві ради від 22.05.2008 № 74 п. 1.2 надано в орендне користування.

Згідно з п. 17 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов (стаття 153 Цивільного кодексу). Якщо у процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК слід припинити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

У ч. 1 ст. 638 ЦК України вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Як вбачається із змісту типового договору № 96-08 оренди нежитлового приміщення, укладеного між Голосіївською районною у місті Києві радою та ТОВ „НВБК „Нівелір”, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, зокрема п. 1.1 передбачено, що в оренду передається нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва, знаходиться за адресою: вул. Горького/Ульянових, 91/14 розташоване таким чином: у підвалі 298, 9 кв.м., використовується для комп’ютерного навчального центру для дітей; а п. 3.1 встановлено розмір орендної плати за перший календарний місяць (повний/неповний) місяць згідно рішень Голосіївської районної в м. Києві ради від 19.10.2006 № 4/14, від 16.11.2006 № 5/15 та від 10.04.2008 № 22/05 в розмірі 10091, 54 грн. (без ПДВ) згідно розрахунку зазначеного у Додатку 1 до цього договору.

Також в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії виписок з особового рахунку, які свідчать про те, що ТОВ „НВБК „Нівелір” частково оплачувало орендну плату за спірним договором.

З огляду на те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, то колегія суддів вважає, що типовий договір № 96-08 оренди нежитлового приміщення є укладеним.

У ст. 202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності право чину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

          Пунктом 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” передбачено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

           У позовній заяві ТОВ „НВБК „Нівелір” як на підставу недійсності типового договору № 96-08 оренди нежитлового приміщення посилається на те, що відповідно до п. 1.1 договору об’єкт оренди надається Орендарю для розміщення комп’ютерного навчального центру для дітей, тобто для діяльності з оволодіння сучасною технікою та технологіями, яка відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1019 „Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг” підлягає ліцензуванню.

          Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

          Таким чином, наслідком провадження господарської діяльності, в тому числі з надання освітніх послуг, без ліцензії є застосування до відповідного суб’єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом, а не визнання недійсним договору оренди комунального майна.

          Також ТОВ „НВБК „Нівелір” у позовній заяві вказує на те, що п. 7.3 договору передбачено, що він не підлягає пролонгації, що є порушенням ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в якій передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          При цьому, у п. 5.2 договору сторони погодили, що після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1 договору, договір оренди припиняє свою дію. Орендар має право у встановленому порядку звернутись до Орендодавця з проханням укласти договір на наступний період. В разі відмови Орендодавця продовжити термін оренди, Орендар повинен звільнити приміщення згідно умов п. 2.13 цього договору.

          Статтею 3 ЦК України передбачено, що однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

          Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

          Оскільки, ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” прямо не вказано про те, що сторони в договорі не можуть відступити від положень частини другої даної статті, то колегія суддів вважає, що п. 7.3 договору не суперечить вимогам закону.

          Ще однією підставою для визнання типового договору № 96-08 оренди нежитлового приміщення ТОВ „НВБК „Нівелір” зазначає недотримання вимоги законодавства щодо форми договору в частині поняття „єдиного договору”.

          Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Як вбачається з доданої до позовної заяви належними чином засвідченої копії типового договору № 96-08 оренди нежитлового приміщення, він укладений у формі єдиного документа з додатками до нього, які є його невід’ємною частиною, підписаний сторонами та скріплений печатками.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

З огляду на те, що наведені ТОВ „НВБК „Нівелір” обставини не можуть бути підставою для визнання спірного договору недійсним, то колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 15.09.2009.

Доводи, наведені ТОВ „НВБК „Нівелір” в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 15.09.2009 у справі № 40/174 залишити без зміни, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича будівельна компанія „Нівелір” – без задоволення.

2. Матеріали справи № 40/174 повернути господарському суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.11.09 (відправлено)