Ухвала суду № 69102083, 25.09.2017, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 р. м. Кремінна

Справа № 414/764/16-ц

Провадження № 6/414/65/2017

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Ковальова В.М.

при секретарі Пугачовій К.О.

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в м. Кремінна справу за поданням головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції ОСОБА_1 щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 до виконання ним зобовязань за виконавчими документами, -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції /далі ВДВС/ ОСОБА_1 10 травня 2016 року звернулася до суду із поданням, в якому вказала, що на виконанні у ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з СТОВ «Астрахань», керівником якого є ОСОБА_2, на користь УПФУ, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 42588 грн. 44 коп.

Відділом вжито всіх заходів з примусового виконання рішень, станом на 05 травня 2016 року заборгованість не погашена, кошти, які стягуються на користь УПФУ є коштами державного бюджету, тому державний виконавець вважає, що необхідно обмежити виїзд ОСОБА_2 за межі України до виконання зобовязань за виконавчими документами.

В судовому засіданні представник ВДВС ОСОБА_1 на задоволенні подання наполягала, посилаючись на викладені в ньому обставини та вказала, що це дієвий метод, оскільки після попередньої ухвали суду віл 11 травня 2016 року про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, боржником частково сплачена заборгованість.

Вислухавши пояснення державного виконавця, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні подання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну» від 21 січня 1994 року зі змінами, громадянин України, який має паспорт, може бути обмежений у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань.

Згідно положень п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року зі змінами, у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Правові позиції Верховного Суду України щодо судової практики про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року визначають, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, у зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, зокрема, щодо утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В судовому засіданні вставлено, що у відділі Кремінському РВДВС ГТУЮ дійсно знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з СТОВ «Астрахань» на користь УПФУ, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій на загальну суму 42588 грн. 44 коп. (а.с. 5-6, ).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, протоколу зборів засновників від 26 грудня 2005 року (а.с. 10-11, 24) керівником та та головою ліквідаційної комісії СТОВ «Астрахань» є ОСОБА_2

Зважаючи на те, що стадія виконання рішення суду є невід'ємною частиною судового розгляду, при вирішенні питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд виходить із загальних принципів обов'язковості доказування і подання доказів встановлених ст. ст.10,60 ЦПК України.

Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Проте державним виконавцем до подання не додано жодного доказу на підтвердження факту ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань за виконавчими документами та у судовому засіданні не встановлено. Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Наявність квітанції у справі про сплату 09 березня 2017 року 2 000 грн. боргу свідчить про бажання ОСОБА_2 виконати рішення суду. Тому вказане не свідчить про ухилення останнього від сплати боргу. Отже в задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну» суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції ОСОБА_1 щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 до виконання ним зобовязань за виконавчими документами відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Ковальов