Рішення № 69101797, 20.09.2017, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/1347/16-ц

н/п : 2/397/111/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2017 року Олександрівський районний суду Кіровоградської області у складі :

- головуючого судді - Пляка С.Л.,

- при секретарі - Захаренко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про припинення права власності відповідача на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, визнання за нею права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, зарахування зустрічної вимоги відповідача та позивача на суму 17291 грн. 92 коп., зменшення, розміру заборгованості відповідача по сплаті аліментів та припинення зобовязання відповідача перед позивачем щодо виплати суми, понесених судових витрат у судах першої та апеляційної інстанцій.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали суду пояснили, що відповідач має на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1, позивач на зазначену квартиру має право спільної часткової власності на 2/3 частки. В квартирі позивач н проживає через нестерпні для неї умови проживання, відповідач в квартирі також не проживає.

Позивач та її представник вважають, що оскільки відповідач у квартирі не проживає, проживає у своїх батьків, що свідчить про його забезпеченість житлом, частка його майна є незначною, позивачем на депозитний рахунок внесено вартість частки майна відповідача з урахуванням суми заборгованості по аліментах та судових витрат у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідач добровільно не бажає припинити право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 при умові зарахування зустрічної вимоги відповідача та позивача на суму 17291 грн. 92 коп., зменшення, розміру заборгованості відповідача по сплаті аліментів та припинення зобовязання відповідача перед позивачем щодо виплати суми, понесених судових витрат у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач в судове засідання не зявився.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості про наявність у ОСОБА_2 нерухомого майна відсутні (а.с. 95).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна видно, що згідно рішення суду від 27.07.2017 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 (а.с. 13).

З акта обстеження матеріально-побутових умов проживання видно, що за адресою сел. Олександрівка будинок 4, квартира 10 по вул. Гагаріна Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають (а.с. 89).

Згідно розрахунку державного виконавця по виконавчому листі № 397/1351/14-ц від 26.08.2914 року заборгованість відповідача по аліментах становить 10467,68 грн. (а.с. 54).

Згідно довідки Олександрівського відділу державної виконачої служби від 11.04.2017 року борг ОСОБА_2 перед ОСОБА_1, за понесені витрати у суді першої та апеляційної інстанції становить 6824,24 грн. (а.с. 73).

На депозитний рахунок, згідно квитанції № 22, позивачем внесено 18909, 74 грн. (а.с. 69).

Зазначена сума вирахувана позивачем з посиланням на висновок будівельно-технічної експертизи № 1797, 1798 від 08.042016 року, згідно якої вартість квартири АДРЕСА_3 становить 108043,28 грн. Вказана експертиза проводилась по цивільній справі по позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності за нею 2/3 часток а відповідачем 1/3 частки, зазначеної квартири.

Згідно ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст. 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, зазначено, що даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, зазначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Частина 2 ст. 365 ЦК України встановлює обовязок попереднього внесення співвласниками-позивачами вартості частки на депозитний рахунок суду. Незважаючи на те, що цивільне законодавство не уточнює, коли саме має бути внесена грошова сума, проте в будь-якому випадку це має відбутися до прийняття рішення судового рішення.

Суд не може взяти до уваги посилання позивача на висновок будівельно-технічної експертизи № 1797, 1798 від 08.042016 року, згідно якої вартість квартири АДРЕСА_3 становить 108043,28 грн., оскільки вказана експертиза проводилась при розгляді цивільної справи по позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності за нею 2/3 часток а відповідачем 1/3 частки, зазначеної квартири. Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи в межах даної цивільної справи не заявлялись, вартість майна, яке перебуває у спільній частковій власності не визначена, внесені на депозит кошти не відповідають дійсній вартості квартири.

Оцінюючи надані позивачем докази та встановлені судом обставини, суд вважає, що умови, передбачені ч. 1 ст. 365 ЦК України, є недоведеними.

Позивач висуває вимогу зарахування зустрічних позовних вимог, в основу зарахування покладає заборгованість по аліментах тоді як у відповідності з п.2 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог про стягнення аліментів.

Посилання позивача на неможливість спільного володіння та користування квартирою обґрунтовується тим, що шлюб між сторонами розірвано, відповідач у квартирі не проживає, не приймає участі в утриманні квартири та збереженні спільного майна. Проте, суд вважає, що факт розірвання шлюбу та непроживання відповідача в квартирі протягом тривалого часу не свідчить про неможливість спільного володіння та користування, оскільки не підтверджує наявність спору між сторонами з цього приводу, зокрема того, що відповідач будь-яким способом чинить позивачу перешкоди у володінні та користуванні спільною квартирою, існує конфлікт з нього приводу тощо.

Посилання позивача на те, що відповідач не приймає участі в утриманні квартири та збереженні спільного майна, жодним чином не підтверджено. Крім того, відносини співвласників щодо участі в утриманні спільного майна не впливають на можливість припинення права одного співвласників на частку у спільному майні. Стаття 365 ЦК України не передбачає таких підстав для припинення права на частку у спільному майні, як відсутність участі в утриманні спільного майна. В разі, якщо один із співвласників відмовляється братии участь в утриманні спільного майна, діючим законодавством передбачено спосіб захисту права інших співвласників, а саме: той співвласник, який несе витрати по утриманню спільного майна, має право предявити позов до інших співвласників про стягнення коштів, які він витратив на утримання спільного майна.

Суд не може погодитись з посиланням позивача на те, що 1/3 частка відповідача у спільному майні є незначною

Поняття «незначна частка» є оціночним і має встановлюватися, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому умовою припинення права на частку є саме незначний розмір частки у праві, а не частини спільного майна, яка припадає на цю частку. Суд приходить до висновку про неможливість визнати частку відповідача, у праві власності на спільне майно, незначною.

Посилання позивача та його представника на те, що відповідач проживає у будинку своїх батьків, забезпечений житлом, суд не може взяти до уваги, оскільки внаслідок припинення права на частку у спільній квартирі відповідач буде позбавлений житла, а тому суд приходить до висновку, що припинення його права може завдати істотної шкоди його інтересам.

Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна відомості про наявність у ОСОБА_2 нерухомого майна відсутні.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено обставин, які дають суду достатні підстави для висновку, що спільне користування сторонами спірним нерухомим майном є неможливим, що частка відповідача, у спільному майні є незначною та не може бути виділена в натурі, а також те що припинення права на частку не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, який не має іншого житла, зарахування зустрічних вимог про стягнення аліментів є недопустими, а тому у суду немає підстав вважати встановленим, що в даних правовідносинах наявні умови, передбачені ст. 365 ЦК України, які дають право суду ухвалити рішення про припинення права на частку в спільному майні.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог про:

- припинення права власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1;

- визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2;

- зарахування зустрічної вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на суму 17291 грн. 92 коп.;

- зменшення на суму 10467 грн. 68 коп. розміру заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів та припинення зобовязання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 щодо виплати 6824 грн. 24 коп., понесених судових витрат у суді першої та апеляційної інстанцій, які виникли згідно рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.07.2016 року відмовити.

Повернути ОСОБА_1, з депозитного рахунку, сплачені згідно квитанції № 2 від 03 травня 2017 року, отримувач ТУДСА України в Кіровоградській області, рахунок отримувача 37312037002505, код отримувача 26241445, банк отримувача 820172, Держказначейська служба України, м. Київ - 18909 (вісімнадцять тисяч девятсот девять) грн. 74 коп.

З повним рішенням суду, особи які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 25 вересня 2017 року.

На рішення суду може бути подана, через Олександрівський районний суд, в Апеляційний суд Кіровоградської області, апеляційна скарга, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: /підпис/

Копія вірно:

Рінення набуло законної сили...........................................2017 року.

Оригінал рішеннязнаходиться в справі №397/347/16-ц(н/п 2/397/111/17).

Суддя Олександрівського

районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_3