Постанова № 69100011, 06.09.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

06.09.2017 Єдиний унікальний номер 205/8704/16-а

Єдиний унікальний номер 205/8704/16а

Номер провадження 2а/205/105/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., при секретарі Шевцовій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2016 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу в складі ОСОБА_2, в тому числі у діючій армії в Демократичній Республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 03 лютого 1984 року по 10 червня 1985 року.

На підставі заяви ОСОБА_1 Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради був складений акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 9 Д від 23.01.2014. В результаті обстеження експерт прийшов до висновку, що виявлений у позивача рубець є наслідком загоєння вогнепального поранення, яке спричинене від дії осколкових зарядів вогнепальної зброї; осколкове поранення обличчя зазвичай супроводжується контузією головного мозку; давність отриманних поранень може відповідати періоду проходження військової служби, приймаючи участь у бойових діях, виконуючи інтернаціональний обовязок в Демократичній республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 03 лютого 1984 року по 10 червня 1985 року.

Відповідно до витягу з протоколу № 3798 від 02.12.2014 засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв підтверджено, що поранення, контузія, захворювання позивача повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

За результатами первинного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідно до довідки Серії 10 АГГ № 005350 від 22.12.2014 позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 19.12.2014. Причина інвалідності поранення, контузія, захворювання, повязані з участю в бойових діях і перебуванням на території інших держав.

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України і отримує пенсію по інвалідності як інвалід війни.

ОСОБА_1 звернувся 23 лютого 2016 року через Ленінський РВК до Дніпропетровського обласного комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звязку із пораненням, отриманим під час проходженням військової служби у 1984 році, на підставі норм ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Обласний військовий комісаріат відмовився надати до Міністерства оборони висновок про можливість виплати позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що таку допомогу має призначати та виплачувати адміністрація Прикордонної служби України. В звязку з відмовою позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2016 у справі № 204/2976/16-а визнано неправомірними дії обласного військкомату та зобовязано його подати до Міністерства оборони висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у звязку із пораненням.

Листом від 02.11.2016 № 7/15602/7 Дніпропетровський обласний комісаріат повідомив, що згідно витягу з протоколу № 79 від 16.09.2016 Міноборони повернуло документи на доопрацювання, зазначивши, що підставою для вімови є те, що допомогу має виплачувати адміністрація Прикордонної служби України, а також відсутність у позивача документу, що свідчить про обставини травми.

На підставі вищезазначеного просить визнати протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 79 від 16.09.2016 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку зі встановленням інвалідності третьої групи відповідно до вимог підпункту 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобовязати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 217 500,00 грн. як військовослужбовцю, який отримав третю групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обовязків військової служби згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та надіслати таке рішення до Дніпропетровського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України для видання наказу та здійснення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 217500,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 просила розглянути справу відповідно до вимог діючого законодавства. Участі в судових дебатах не приймали, про день, місце та час судового розгляду повідмлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, та перевіривши надані докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходиввійськову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) (Афганістан) з03 лютого 1984 року по 10 червня 1985 року, що підтверджується довідкою Міністерства оборони України № 70 від 14 січня 2015 року. /а.с. 19/

Відповідно до довідки Ленінського районного військового комісаріату м. Дніпропетровська № 4128/133 від 13.08.2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому, що він проходив військову службу в складі ОСОБА_2, в тому числі у діючій армії в Демократичній Республіці Афганістан ст. 6 п. 2 з 03.02.1984 по 10.06.1985. /а.с. 20/

З висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 9 Д від 23.01.2014 вбачається, що виявлений у ОСОБА_1 рубець на обличчі є наслідком загоєння вогнепальних поранень осколкових зарядів вогнепальної зброї; осколкове поранення обличчя зазвичай супроводжується контузією головного мозку; давність отриманних поранень може відповідати періоду проходження військової служби, приймаючи участь у бойових діях, виконуючи інтернаціональний обовязок в Демократичній республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 03 лютого 1984 року по 10 червня 1985 року. /а.с. 21-22/

Відповідно до витягу з протоколу № 3798 від 02.12.2014 засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного звязку захворювання ОСОБА_1 повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. /а.с. 23/

За результатами первинного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідно до довідки Серії 10 АГГ № 005350 від 22.12.2014 позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 19.12.2014. Причина інвалідності поранення, контузія, захворювання, повязані з участю в бойових діях і перебуванням на території інших держав. /а.с. 24/

Відповідно до архівної довідки «Центрального прикордонного архіву Федеральної Служби Безпеки Російської Федерації» № 21/59/Р-6277 від 14.12.2016 року військовослужбовець військової частини 2042 рядовий ОСОБА_1 перебував на лікуванні в ПМД частини з 30 жовтня 1984 року по 02 листопада 1984 року з діагнозом «Контузія. Струс головного мозку без виражених клінічних проявів» - журнал стаціонарних хворих ПМД військової частини 2042 за 1983-1984 роки.

Згідно довідки № 574/10/24/1 від 18.03.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська і отримує пенсію по інвалідності третьої групи армії прирівняні до ІВВ. /а.с. 25/

23 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звязку із пораненням, отриманим під час проходженням військової служби у 1984 році, на підставі норм ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». /а.с. 27/

Згідно листа від 29.02.2016 № 7/10686/7 позивачу документи повернуті, як такі, що надіслані не за належністю та рекомендовано звернутися до Адміністрації Державної Прикордонної Служби України. /а.с. 28/

18 березня 2016 року позивач звернувся до Державної Прикордонної Служби України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звязку із пораненням, отриманим під час проходженням військової служби у 1984 році. /а.с. 29/

Як вбачається з відповіді Державної Прикордонної Служби України від 05.04.2016 № 11/Р-1887 питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати Міністерство оборони України. /а.с. 30-31/

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2016 визнано неправомірними дії Дніпропетровського обласного військкомату та зобовязано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у звязку із пораненням. /а.с. 20-22/

В листі Дніпропетровського обласного військкомату від 02.11.2016 року № 7/15602/7 зазначено, що згідно витягу з протоколу № 79 від 16.09.2016 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання, зазначивши, що підставою для повернення є те, що виплату одноразової допомоги має здійснювати адміністрація Державної прикордонної служби України, а також відсутність у позивача документу, що свідчить про обставини поранення. /а.с. 34/

За приписамистатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цьогоЗаконупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Аналогічні положення закріплені й у пункті 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, за змістом якого, зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року № 21-446а14, від 21 квітня 2015 року № 21-135а15, від 10 березня 2015 року № 21-563а14.

Крім того, суд звертає увагу на те, що положеннястатті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»набрали чинності з 01.01.2014, а позивач звернувся із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги 23.02.2016.

Таким чином, після встановлення позивачу III групи інвалідності і на момент його звернення з відповідною заявою до військового комісаріату 23.02.2016 ОСОБА_1 мав право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Станом на день звільнення позивача зі Збройних сил прикордонні війська були структурним підрозділом Збройних сил СРСР і підпорядковувались Міністерству оборони СРСР, по 1991 року жодного окремого державного органу в справах прикордонних військ не існувало.

Позивач був звільнений з військової служби згідно з наказом Міністерства оборони СРСР № 194 від 12 червня 1985 року /а.с. 16 на звороті/, станом на сьогодні пербуває на обліку в підпорядкованому Міністерству оборони України Новокодацькому РВК м. Дніпро.

Таким чином, органом державної влади, який здійснює розрахунок під час звільнення з військової служби є Міністерство оборони України, що тягне за собою обов'язок Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.

Пунктом 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Розмір грошової допомоги визначається виходячи із законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» та складає 217 500,00 грн. (150*1600=217 500,00).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач як військовослужбовець, який отримав поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідностатті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"та в порядку, визначеномупостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 18, 69, 70-71, 79, 86, 158, 160-163, 167КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, зоов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №79 від 16.09.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи, відповідно до вимог підпункту 4 частини другої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022 прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 217500,00 грн., як військовослужбовцю, який отримав третю групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби, згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та надіслати таке рішення до Дніпропетровського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України для видання наказу та здійснення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 217500,00 грн.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави судовий збір у розмірі 1280 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Г. Остапенко