
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2017 року м. Київ К/800/10242/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівЄрьоміна А.В. Стрелець Т.Г. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення надмірно сплачених митних платежів за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року
в с т а н о в и л а:
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"РМ-Інвест" (далі - ТОВ "РМ-Інвест") в Окружному адміністративному суді
м. Києва пред'явило позов до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Київська міжрегіональна митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - ГУ Держказначейства в м. Києві) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення надмірно сплачених митних платежів.
Просило:
- визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці щодо ненадання до Управління Держказначейства в м. Києві висновку щодо повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн.;
- зобов'язати Київську міжрегіональну митницю підготувати висновок та подати його ГУ Держказначейства в м. Києві про повернення на користь ТОВ "РМ-Інвест" сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн.;
- стягнути з ГУ Держказначейства в м. Києві на користь ТОВ "РМ-Інвест" надмірно сплачені митні платежі до бюджету, які підлягають поверненню на розрахунковий рахунок ТОВ "РМ-Інвест" (р/р 26005097340001 в ПАТ КБ "ЄВРОБАНК", МФО 380355) в банку в розмірі 250 665,91 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Київської міжрегіональної митниці стосовно ненадання до Управління Держказначейства у м. Києві висновку щодо повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн.
Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю підготувати висновок та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у
м. Києві про повернення на користь ТОВ "РМ-Інвест" сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міська митниця подала касаційну скаргу.
Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, було прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товару від 20 березня 2014 року № 100270002/2014/000137/2, від 14 березня 2014 року № 100260001/2014/200059/2 та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270002/2014/30208 та № 100260001/2014/00088.
Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2014 року та від 15 травня 2014 року, залишеними без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року та від 23 липня 2014 року, визнано протиправними та скасовано вищевказані рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товару та картки відмови.
30 липня 2014 року ТОВ "РМ-Інвест" звернулось до Київської міжрегіональної митниці із заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Листами від 18 серпня 2014 року № 9418/1/26-70-52-02 та
№ 9416/1/26-70-52-02 Київська міжрегіональна митниця відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів оскільки правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України відсутні. Приймаючи рішення про відмову Київська міжрегіональна митниця виходила з того, що постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2014 року та від 15 травня 2014 року в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "РМ-Інвест" надмірно сплачених коштів відмовлено.
Задовольняючи частково позов та визнаючи протиправними дії Київської міжрегіональної митниці щодо ненадання до Управління Держказначейства у
м. Києві висновку щодо повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн., та, зобов'язуючи Київську міжрегіональну митницю підготувати висновок та подати його ГУ Держказначейства у м. Києві про повернення на користь ТОВ "РМ-Інвест" сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн., суд першої інстанції виходив із необґрунтованості висновку Київської міжрегіональної митниці щодо відсутності підстав для повернення коштів, оскільки її листи від 18 серпня 2014 року № 9418/1/26-70-52-02 та № 9416/1/26-70-52-02 не містили в собі викладення фактичних обставин відмови в поверненні коштів.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ГУ Держказначейства в м. Києві на користь ТОВ "РМ-Інвест" надмірно сплачених митних платежів до бюджету, які підлягають поверненню на розрахунковий рахунок ТОВ "РМ-Інвест" в банку в розмірі 250 665,91 грн., суд апеляційної інстанції у своєму рішенні вказав на те, що зазначена позовна вимога є передчасною з огляду на те, що у останнього відсутній відповідний висновок митного органу.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає таку правову позицію судів правильною з огляду на таке.
Частиною третьою статті 301 Митного кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364) (далі - Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2-4 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
За пунктами 2, 3 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147 (далі - Порядок взаємодії) повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі Висновку про повернення. Зазначений Висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДК України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.
Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), 12 листопада 2014 року (справи
№ 21-268а14, № 21-391а14), від 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14), від 03 листопада 2015 року (справа № 21-422а15) зазначив, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. При цьому, у постанові від 03 листопада 2015 року № 21-2220а15 Верховний Суд України вказав, що у випадку необґрунтованої відмови митного органу у здійсненні митного оформлення товару та надмірною у зв'язку із цим сплатою декларантом митних платежів, належним способом захисту є зобов'язання митницю скласти та надати управлінню ДКСУ висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Встановлені у справі обставини свідчать, що надмірна сплата митних платежів відбулась внаслідок помилки митного органу у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товару, скасованих на підставі рішень у відповідних справах в подальшому.
Позивач у встановленому порядку звернувся до митного органу із заявами про повернення надміру сплачених митних платежів.
У той же час, митним органом не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготовки вищевказаного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.
Враховуючи зазначені обставини, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Київської міжрегіональної митниці щодо ненадання до Управління Держказначейства в м. Києві висновку щодо повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 250665,91 грн. та зобов'язання
Київської міжрегіональної митниці підготувати висновок та подати його ГУ Держказначейства в м. Києві про повернення на користь ТОВ "РМ-Інвест" сплачених митних платежів у розмірі 250 665,91 грн. є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення надмірно сплачених митних платежів - без зміни.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Єрьомін А.В.
Стрелець Т.Г.
Судове рішення № 69098625, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14183/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: