Ухвала суду № 69098019, 20.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5064/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Голяк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкових вимог та рішень про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі Комінтернівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2016 року № 0009571300, рішень про застосування штрафних санкцій від 23 серпня 2016 року № 0009611300 та № 009631300, а також податкових вимог про сплату боргу від 23 серпня 2016 року № Ф-0009601300 та № 0009621300.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 29 червня по 11 липня 2016 року посадовою особою відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 20 липня 2016 року за № 230/15-17-13-01/НОМЕР_4, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 177.4.4 п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, а також пп. 1.2 п. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження позивачем бази нарахування та суми єдиного внеску, тобто платником не вірно визначено суму доходу у місяці, в якому отримано підприємницький дохід. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2016 року № 0009571300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, за основним платежем в сумі 139957 грн. 75 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 34989 грн. 43 коп., складено вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 23 серпня 2016 року за № Ф-0009601300 на суму 10372 грн. 71 коп. та за № Ф-0009621300 на суму 13524 грн. 68 коп., а також прийнято рішення від 23 серпня 2016 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за рішенням № 0009611300 - в розмірі 518 грн. 64 коп., за рішенням № 009631300 - в розмірі 1352 грн. 47 коп. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняті на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та складені вимоги підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 23 серпня 2016 року № 0009571300, рішення про застосування штрафних санкцій від 23 серпня 2016 року № 0009611300 та № 009631300, а також податкові вимоги про сплату боргу від 23 серпня 2016 року № Ф-0009601300 та № 0009621300. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2007 грн. 17 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги статей 47, 177 та 198 Податкового кодексу України, а також Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо правомірності формування витрат та їх пов'язаності з господарською діяльністю позивача. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 29 червня по 11 липня 2016 року посадовою особою Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 20 липня 2016 року за № 230/15-17-13-01/НОМЕР_4, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 177.4.4 п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, а також пп. 1.2 п. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження позивачем бази нарахування та суми єдиного внеску, тобто платником не вірно визначено суму доходу у місяці, в якому отримано підприємницький дохід.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2016 року № 0009571300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, за основним платежем в сумі 139957 грн. 75 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 34989 грн. 43 коп., складено вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 23 серпня 2016 року за № Ф-0009601300 на суму 10372 грн. 71 коп. та за № Ф-0009621300 на суму 13524 грн. 68 коп., а також прийнято рішення від 23 серпня 2016 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за рішенням № 0009611300 - в розмірі 518 грн. 64 коп., за рішенням № 009631300 - в розмірі 1352 грн. 47 коп.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що контролюючим органом в акті перевірки чітко не відображено зміст виявлених порушень, а тому відсутні підстави для прийняття відповідачем спірних рішень про застосування штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення, а також податкових вимог про сплату боргу.

Так, згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727.

Пунктами 1, 3, 4 та 5 Розділу ІI цього Порядку визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 1 Розділу ІІІ названого Порядку зазначено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Відповідно до пункту 4 цього ж Розділу описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

6) результати документальної перевірки щодо дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску оформляються аналогічно результатам перевірки дотримання вимог податкового законодавства.

При цьому обов'язковому дослідженню та відображенню в акті (довідці) документальної перевірки підлягають питання, визначені програмою перевірки, зокрема такі питання:

ведення первинних документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску;

достовірність та повнота відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок;

правильність нарахування та утримання єдиного внеску;

правомірність застосування та правильність обчислення понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску;

повнота сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок. Результати перевірки щодо сплати суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується єдиний внесок, оформляються в табличній формі окремим додатком, який додається до акта (довідки) перевірки;

виявлені факти порушень банківськими установами встановленого порядку перерахування сум єдиного внеску, фінансових санкцій.

Згідно п. 5 Розділу ІІІ Порядку висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень;

інформація щодо виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відображається у національній валюті України у розрізі податків та зборів, єдиного внеску з розбивкою за роками та податковими (звітними) періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Виявлені порушення подання звітів про контрольовані операції та/або повноти відображення в них таких операцій відображаються в розрізі звітів та/або звітних періодів.

Таким чином, акт перевірки, викладені у ньому факти та висновки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Отже, під час складання акту перевірки, контролюючому органу необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено матеріалами справи та вірно зазначено судом першої інстанції, актом перевірки встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу витрат сум, не пов'язаних з одержанням доходу у період з 2014 року по 2015 рік, а саме придбання будівельних матеріалів на загальну суму 933052 грн. (т. 1 а. с. 22-23).

Проте, при дослідженні судом первинних документів, наданих позивачем, зокрема платіжних доручень щодо розрахунків за будівельні матеріали, по періодам, які зазначені в акті перевірки, тобто по яким контролюючим органом встановлені порушення, співпала лише сума понесених ФОП ОСОБА_1 витрат за грудень 2015 року, а саме 84491 грн. 55 коп., що підтверджено платіжним дорученням від 24 грудня 2015 року № 57, з призначенням платежу: «за кровельні матеріали» (т. 1 а. с. 104).

Названі обставини узгоджуються з поясненнями допитаного судом першої інстанції свідка, заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків на доходи з фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, якою не надано пояснень на підставі яких розрахункових документів встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу витрат сум з придбання будівельних матеріалів, не пов'язаних з одержання доходу, у розмірі 933052 грн..

Отже, контролюючим органом не доведено віднесення позивачем до складу витрат протягом 2014-2015 років сум, не пов'язаних з одержанням доходу, на загальну суму 933052 грн..

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2016 року № 0009571300, рішень про застосування штрафних санкцій від 23 серпня 2016 року № 0009611300 та № 009631300, а також податкових вимог про сплату боргу від 23 серпня 2016 року № Ф-0009601300 та № 0009621300, є правильним.

Разом з цим, 19 вересня 2017 року на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 з додатком копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_1, згідно якого позивач помер 13 червня 2017 року (т. 3 а. с. 93).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 157 названого Кодексу суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

На підставі викладеного, враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставина, яка є підставою для закриття провадження у справі, виникла після його ухвалення, апеляційний суд приходить до висновку про визнання нечинною постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року визнати нечинною, а провадження у справі закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 25 вересня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко