Ухвала суду № 69097958, 21.09.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р.Справа № 818/256/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 818/256/17

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

23.02.2017 року Фізична особа - підприємєць ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просила суд:

- визнати недійсною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5019-23 від 08.12.2016 р. на суму 23244,15 грн..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено.

Визнано протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5019-23 від 08 грудня 2016 року на суму 23 244,15 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (ідентифікаційний код 39563287) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 грн., сплачений при зверненні до суду, та витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року по справі №818/256/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити ФОП ОСОБА_1.в задоволені позовних вимог зв'язку з їх необґрунтованістю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови дійшов висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи, а також судом невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 21.09.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачка до 01.03.2016 р. перебувала на обліку в первомайській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області. З 12.07.2014 р. переміщена з тимчасово окупованої території України (району проведення антитерористичної операції) до м. Суми. 01.03.2016 р. взята на облік в ДПІ в м. Сумах.

08.12.2016 р. відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми Ф-5019-23 з єдиного внеску в сумі 23 244,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, тому вважає необхідним визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5019-23 від 08 грудня 2016 року на суму 23 244,15 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебуває на обліку у Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області та є платником єдиного внеску.

Приймаючи рішення про формування вимоги про сплату боргу (недоїмки), відповідач виходив з того, що станом на 01.03.2016 (дату взяття на облік в ДПІ в м. Сумах) за позивачкою обліковувалась заборгованість по єдиному внеску в розмірі 22 326,51 грн. за період з 2011 по 2015 роки. У 2016 році сплачувала єдиний внесок, який було спрямовано на погашення заборгованості за попередні періоди. А тому дана вимога є правомірною.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464-VI.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону N 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на час проведення антитерористичної операції з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. №1669-VII (далі по тексту - Закон №1669-VII).

Відповідно до ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону передбачено внесення змін до деяких законів України.

Відповідно до п. 9-3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

З 13.03.2015 року пункт 9-3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону № 1669-VII від 02.09.2014 р. вважається пунктом 9-4 згідно із Законом № 219-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».

Відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються".

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, з огляду на зазначене платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період АТО звільняються від своїх обов'язків, зокрема щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності тощо.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 14.04.2014 р. по 31.03.2016 р. позивачка перебувала на обліку в Первомайській ОДПІ ГУ ДФС Луганської області. Вказаний населений пункт відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1278-р відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. У вказаний період позивачка вважається звільненою від виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску. Крім того, наведеною вище нормою передбачено звільнення від сплати єдиного внеску після подання відповідної заяви платником, яка, в свою чергу, подається після закінчення АТО, тобто строк для подання такої заяви у позивачки ще не настав.

Як вбачається з наданого розрахунку вимога про сплату недоїмки включає в себе суми, нараховані в період з квітня 2014 р. по квітень 2016 року - час, коли позивачка перебувала на податковому обліку в населеному пункті, розташованому на території проведення антитерористичної операції.

Вимога, яка сформована відповідачем, була прийнята на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Приймаючи її, відповідач не врахував норми п. 9-3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими стаття 25 Закону до позивачки не застосовується.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на те, що Законом України від 24.12.2015 р. № 911 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2016 р., виключено положення п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якими внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску...". Станом на день видання вимоги та день розгляду даної справи положення пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску..." є чинними. Крім того, п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" діяв в період до 31.12.2015, оскаржувана вимога містить суми єдиного внеску, які були нараховані протягом дії зазначеної норми.

Таким чином, Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області неправомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5019-23 від 08 грудня 2016 року на суму 23 244,15 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по справі, формуючи оскаржувану вимогу, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом N 2464-VI, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, наявні підстави для скасування вищевказаної вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2017р. по справі № 818/256/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2017 р.