Ухвала суду № 69097837, 20.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року№ 876/8471/17Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Білявинці» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Білявинці» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У травні 2017 року позивач ПП «Білявинці» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Тернопільській області, в якому просив скасувати (відмінити) повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Тернопільській власті від 09.03.2017 року № 0001131201 (Форма «Н») про застосування штрафу в розмірі 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних зареєстрованих з порушенням встановлених термінів, на суму 16274,92 грн..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 року відмовлено в задоволенні позову.

З цією постановою суду першої інстанції від 03.07.2017 року не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду незаконна і необгрунтована, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що із 01.01.2017 р. змінилась редакція статті 120-1 ПКУ, внаслідок чого збільшився пільговий термін реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та/або розрахунків коригування (далі - РК) в ЄРПН. З урахуванням норми п.11 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, штрафні санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених ст.120-1 ПКУ чинною на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій. Тобто, за наслідками фактів податкових порушень, викладених в Акті перевірки, мали бути застосовані штрафні санкції, у розмірах, передбачених редакцією ст.120-1 ПКУ на дату, коли було винесено оскаржуване Рішення - 09.03.2017 р.. У відповідача не було підстав складати оскаржене Рішення та визначати ним штраф позивачу. Вказує апелянт, що граничний термін реєстрації податкових накладних, складених 26.12.2016 р., в ЄРПН, при падав після 01.01.2017 р.. Відповідно й можливе порушення граничних термінів реєстрації їх в ЄРПН могло мати місце після 01.01.2017 р.. По факту вказані вище податкові накладні були зареєстро вані в ЄРПН 13.01.2017 р.. Таким чином, оскільки порушення вчинено та виявлено після 01.01.2017 р., то позивач повинен нести відповідальність згідно зі ст.120-1 ПКУ в редакції на момент такого пору шення (в редакції діючій з 01.01.2017 р.). Також апелянт зазначає, що камеральна перевірка була проведена з порушенням граничних часових меж, визначених п.200.10 ст.200 ПКУ. Крім цього, для проведення такої перевірки не було правових підстав.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 03.07.2017 р. та прийняти нову постанову суду, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач апеляційної скарги не визнав, у суді апеляційної інстанції подав заперечення, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, оскаржену постанову суду залишити в силі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ГУ ДФС у Тернопільській області провів камеральну перевірку позивача ПП «Білявинці» щодо даних Єдиного реєстру податкових накладних з ПДВ за період з 13.10.2016 р. по 26.12.2016 р..

За результатами перевірки складено акт від 23.02.2017 р. № 223/19-00-12-01/02/30811807, у якому відображено, що Підприємством порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, а саме, порушено терміни реєстрації до 15 календарних днів 9 податкових накладних на загальну суму ПДВ 162749,22 грн., у зв'язку з чим порушено ст.201 ПК України (а.с. 11-12).

На підставі вказаного Акта перевірки відповідач виніс відносно позивача податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 09.03.2017 р. № 0001131201, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних зареєстрованих з порушенням встановлених термінів, на загальну суму 16274,92 грн. (а.с. 9, 10).

Не погодившись із винесеним ППР позивач звернувся у відповідності до ст.56 ПК України до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд зазначеного ППР від 09.03.2017 р.. Однак, згідно рішення від 19.05.2017 р. № 10679/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України, скарга позивача залишена без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін (а.с. 19-20).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України (в редакції до 01.01.2017 року), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1. ст.120-1 ПК України (в редакції до 01.01.2017 року), встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України (в редакції після 01.01.2017 року) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції із 01.01.2017 р.), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації подлаткової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Згідно з п.11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Судом встановлено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 09.03.2017 р. № 0001131201, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних зареєстрованих з порушенням встановлених термінів, на загальну суму 16274,92 грн., винесено у відповідності до закону, чинного на день прийняття рішення, тобто згідно пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України в редакції станом на 09.03.2017 року.

При вирішення питання щодо застосування строків реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 ПК України, то судом першої інстанції вірно враховано, що оскільки розглядувані 9 податкових накладних на загальну суму ПДВ 162749,22 грн., по яких порушено терміни реєстрації до 15 календарних днів, були виписані у жовтні - грудні 2016 року, тому для реєстрації таких податкових накладних, в тому числі щодо податкових накладних №8 та №9 від 26.12.2016 р., слід застосовувати терміни реєстрації визначені пунктом 201.10 ПК України в редакції до 01.01.2017 року.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно п.200.10. ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Судом першої інстанції вірно вказано, що 30 денний строк для проведення камеральної перевірки стосується лише перевірки даних податкової декларації. Як видно з акта перевірки від 23.02.2017 р. № 223/19-00-12-01/02/30811807, зазначена перевірка проводилась виключно щодо порушення терміну реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за період з 13.10.2016 р. по 26.12.2016 р.. Отже, відповідач не порушив строки проведення камеральної перевірки, оскільки зазначеною перевіркою перевірялись виключно дані Єдиного реєстру податкових накладних, що не охоплюється встановленим п.200.10. ст.200 ПК України 30 денним строком.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки та посилання на те, що реєстрація податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Так, в абз.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, враховуючи положення п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт від 23.02.2017 р. № 223/19-00-12-01/02/30811807.

З огляду на вищевикладене, оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації може бути предметом камеральної перевірки, а тому доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена позивачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Білявинці» - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Білявинці» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2017 року