Постанова № 69097638, 20.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/678/16 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 року №0004062202, №0004072202,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «С3 Холдинг» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 року №0004062202, №0004072202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС на підставі направлень від 02.06.2015 року №1189/26-54-22 та наказу №1099 від 28.05.2015 року, у відповідності до ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «С3 Холдинг» по взаємовідносинах з ТОВ «Креденсінвест» та ТОВ «Укр.Сервіс Груп» за грудень 2014року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №538/26-54-22-02-33742113 від 15.06.2004 року, яким встановлено наступні порушення:

п.198.6 ст.198, пп.201.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «СЗ Холдинг» занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 211730 грн. за грудень 2014року;

пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню до сплати до бюджету на суму 190557 грн. за 2014 рік.

Податковим органом 02.07.2015 року винесено податкові повідомлення-рішення №0004062202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 317595,00 грн. (основний платіж - 211730,00 грн., штрафна санкція - 105865,00 грн.) та №0004072202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 285836,00 грн. (основний платіж - 190557,00 грн., штрафна санкція - 95279,00 грн.).

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Отже, встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Креденсінвест» та ТОВ «Укр Сервіс Груп».

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

У відповідності до ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність реально здійснених господарських операції позивачем з ТОВ «Креденсінвест» та ТОВ «Укр.Сервіс Груп», наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Однак, колегією суддів встановлено, що суми податку на додану вартість, віднесеного позивачем до податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товару у контрагентів, не підтверджуються первинною документацією.

ТОВ «Креденсінвест» перебуває на обліку в Шосткинській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, стан платника 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей (платник звітував тільки за січень 2015 року; свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.04.2015).

За 2015 рік ТОВ «Креденсінвест» не подано податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них платку (Форма 1-ДФ), що свідчить про відсутність здійснення операцій з нарахування та виплат доходу на користь штатних працівників та осіб, що здійснюють трудову діяльність згідно цивільно-правових договорів.

Також, ТОВ «Креденсінвест» не подано до контролюючого органу балансовий звіт, відповідно до якого можна визначити обсяг основних та виробничих засобів підприємства у зв'язку з чим вищевказана операцій носить формальний характер.

Основними постачальниками ТОВ «Креденсінвест» є ряд підприємств, щодо яких в ході проведення податкового аналізу та у зв'язку з відсутністю документів, неможливо встановити господарські взаємовідносини та факт передачі товарів від контрагентів-постачальників до ТОВ «Креденсінвест» та надалі до контрагентів покупців.

Проаналізувати номенклатуру товару по постачальникам та покупцям придбаного товару з реалізованим неможливо, у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Щодо ТОВ «Укр Сервіс Груп», то стан підприємства 9, а саме: направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Загальна чисельність працюючих, даних про основні засоби, - фінансова звітність не подавалась. Основними видами діяльності є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування та напоями.

Основними постачальниками ТОВ «Укр Сервіс Груп» є ТОВ «Фоліненс» та ТОВ «Фішкомпані». які за грудень 2014 року не декларували придбання товарів.

Номенклатура та обсяг реалізованих товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо та без залучення субпідрядних організацій.

Враховуючи відсутність у ТОВ «Креденсінвест» та ТОВ «Укр Сервіс Груп», основних фондів, кваліфікованих трудових ресурсів, можна цілком впевнено стверджувати, що вона відбулась виключно на паперах, та не має матеріального наслідку.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «Креденсінвест» надавало податкову вигоду третім особам, зокрема ТОВ «СЗ Холодинг».

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів ...можливість здійснення операцій з відповідною кількістю перового товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо...».

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вказана правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 К/800/50725/13 (№826/1126/13-а).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з податковим органом про те, що ненадання позивачем первинних документів не дають можливості встановити реальність здійснених операцій між позивачем та контрагентами факт їх використання в господарській діяльності позивача, а лише документально фіксують господарські операцій з вищезазначеним контрагентом.

У відповідності до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантаж.

Згідно податкових накладних, місцезнаходження продавця є Сумська область. Проте, в матеріалах справи наявні тільки податкові накладні, і відсутні товарно-транспортні накладні.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку наявність підстав відмови для задоволення позову.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.167, 200, 205, 207, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 року №0004062202, №0004072202 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є.Пилипенко

С.Б.Шелест

Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.