Постанова № 69096666, 21.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 вересня 2017 р. 17:08 год.справа № 820/2675/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Мурадли А.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення приватного нотаріуса ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2017р., індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7, в м.Харкові, за ОСОБА_6.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що жодних підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 та внесення запису до Реєстру у відповідача не було, оскільки державна реєстрація права власності може здійснюватися лише на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Необхідного пакету документів для проведення державної реєстрації заявником ОСОБА_6 не надано та державним реєстратором не витребувано. Окрім цього, правоустановчим документом на будинок за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7 на цей час є рішення Київського районного суду м.Харкова від 25.05.2010 року, в якому встановлено, що цей будинок є спільної сумісною власністю родини ОСОБА_1, та що ОСОБА_6М не має доказів часткового фінансування будівництва та сумісної діяльності з будівництва домоволодіння.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, в яких вказано, що 21 червня 2017 року до неї як до державного реєстратора звернулася ОСОБА_6 з заявою про державну реєстрацію на її імя ? частки житлового будинку № 7 по вул. Толстого в м. Харків на підставі Рішення виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради від 03.06.2008 року №100-8, з додатками, а саме актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_8, технічним паспортом. На підставі вищевказаних документів відповідачем проведена державна реєстрація права власності ? частки житлового будинку № 7 по вул. Толстого в м. Харків, за ОСОБА_6.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначено, що у звязку з тим, що розпорядження голови Київської районної ради у м. Харкові №933 від 11.07.2008 р., яке слугувало підставою для видачі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 11.07.2008 р. серія САС №071593 на імя ОСОБА_1, згідно якого за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок літ.«А-2» за адресою: Харківська область, м. Харків, вул.Толстого, буд.7, скасовано, свідоцтво від 11.07.2008 р. серія САС №071593 визнано судом недійсним та скасована державна реєстрація права власності на імя ОСОБА_1, таким чином, на думку третьої особи, громадянка ОСОБА_8 втратила право власності на ? частину житлового будинку, а тому дії державного реєстратора щодо реєстрації за третьою особою права власності на ? частину житлового будинку є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно з рішенням виконкому Київської районної ради м.Харкова №211-9 від 17.08.2004 року ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво двоповерхового житлового будинку загальною площею 1043,6 кв.м., житловою площею 801,21 кв.м. по вул. Толстого, 7.

Рішенням Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради №100-8 від 03.06.2008 року затверджено акт від 25.03.2008 року Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом двоповерхового житлового будинку літ. «А-2» з підвалом літ. «Ап», терасою літ. «а1», балконом літ. «а2», приямками літ. «а3», «а4», «а5», «а6», входами у підвал літ. «а7», «а8» сходами літ. «а9», «а10», «а11» загальною площею 1513,0 кв.м., житловою площею 256,1 кв.м. по вул. Толстого, 7, а також гр.ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_6 звернутися до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з питанням про оформлення свідоцтва про право власності на житловий будинок літ. «А-2» по вул. Толстого, 7.

На підставі Розпорядження Київської районної у місті ОСОБА_7 ради №933 від 11.07.2008 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.08.2008 року Серія САС №071593 на житловий будинок літ. «А-2» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Толстого, буд.7.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку ХР №058146 від 20.10.2004 року.

ОСОБА_6 звернулась до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо надання листа до Київської районної у місті ОСОБА_7 ради стосовно видачі їй свідоцтва про право власності на ? житлового будинку літ. «А-2» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Толстого, буд.7.

Листом №2331226 від 26.06.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило ОСОБА_6 про неможливість надання такого листа, оскільки Державним актом про право власності на земельну ділянку від 20.10.2004 року №66353 право власності на земельну ділянку за адресою м. Харків, вул. Толстого, 7 належить ОСОБА_1, дозвіл на будівництво будинку надано рішенням виконкому Київської районної ради м. Харкова №211-9 від 17.08.2004 року ОСОБА_1, актом від 25.03.2008 року Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом двоповерхового житлового будинку та Рішенням Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради №100-8 від 03.06.2008 року прийнято до експлуатації житловий будинок за адресою Харківська обл., м. Харків, вул. Толстого, буд.7.

Доказів оскарження вищевказаної відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» третьою особою до суду не надано.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 25.05.2010 року по справі №2-1212/10/10 визнано за ОСОБА_8 право власності на ? частину земельної ділянки та на ? частину житлового будинку літ. «А-2», розташованих по вул. Льва Толстого в м. Харкові.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 року К/800/10189/14 касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_9, ОСОБА_6 до Харківської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_8, комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування розпорядження суб'єкта владних повноважень задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Київської районної у м. Харкові ради № 933 від 11 липня 2008 року.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2015 року по справі №640/8724/15 визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.07.2008 р. серії САС №071593, видане Головою Київської районної у місті ОСОБА_7 ради, про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 1513,0 кв.м., житловою площею 256,1 кв.м., що розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Толстого, буд.7. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-2», що розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Толстого, буд.7.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №95986365 від 31.08.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_10 24.04.2017 року внесено запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А-2», що розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Толстого, буд.7, на підставі рішення суду, серія та номер: 640/8724/15-ц, виданий 12.10.2015, видавник: Київський районний суд м. Харкова; рішення суду, серія та номер: 640/8727/14-ц, виданий 26.05.2016, видавник: Апеляційний суд Харківської області; ухвала суду, серія та номер: б/н, виданий 24.04.2017, видавник: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

06 червня 2017 року державним реєстратором ОСОБА_11 проведено державну реєстрацію права власності на ? житлового будинку літ. «А-2», що розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Толстого, буд.7, за ОСОБА_8, підстава виникнення права власності: рішення суду, серія та номер: 2-1212/10/15, виданий 25.05.2010, видавник: Київський районний суд м. Харкова.

21 червня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35793929, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності ? житлового будинку з реєстраційним номером 1231278863101, що розташований за адресою Харківська область, м. Харків, вул. Толстого, буд.7 за ОСОБА_6.

Судом встановлено, що у рішенні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35793929 від 21.06.2017 року державним реєстратором не вказано підстав проведення державної реєстрації.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №95986365 від 31.08.2017 року підставою виникнення права власності на ? житлового будинку за ОСОБА_6 вказано Рішення Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради, серія та номер: 100-8, виданий 03.06.2008, видавник: Виконавчий комітет Київської районної у місті ОСОБА_7; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 15.10.2009, видавник: Харківське міське бюро технічної інвентаризації.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню державного реєстратора, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.10 Закону нотаріус є державним реєстратором.

Згідно з приписами ч.3 ст.10 Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обовязкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин повязує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обовязково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобовязані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обовязково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про обєкти та субєктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер обєкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Зазначена норма права дублюється у п.9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553, далі по тексту - Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення обєкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу обєкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п.40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Відповідно до ст.31-1 Закону реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Із аналізу вищенаведених норм права судом встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно відбувається шляхом подання державному реєстратору документів, зазначених у статті 27 Закону, у той же час для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідною умовою є встановлення у резолютивній частині такого рішення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

До суду не надано доказів подання третьою особою відповідачу документів, що відповідають вимогам вищенаведених приписів законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Підставою виникнення права власності відповідно до оскаржуваного рішення вказано Рішення Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради, серія та номер: 100-8, виданий 03.06.2008, у той же час відповідно до приписів ч.1 ст.27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

До суду не надано доказів отримання ОСОБА_6 такого свідоцтва на підставі рішення органу місцевого самоврядування та, відповідно, подання такого документу державному реєстратору.

ОСОБА_4 нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, допитана у судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35793929 від 21.06.2017 року вона керувалася п.14 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", при цьому зазначила, що Рішення Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради №100-8 від 03.06.2008 є документом, який підтверджує набуття ОСОБА_6 права власності на 1/2 частину будинку.

Представниками відповідача та третьої особи надано пояснення, що ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на нерухоме майно не отримувала, однак підставою для виникнення права власності на 1/2 будинку по вул. Толстого, 7 у м.Харкові є вищевказане рішення виконавчого комітету.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_6 зверталась до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» щодо надання листа до Київської районної у місті ОСОБА_7 ради стосовно видачі їй свідоцтва про право власності на ? житлового будинку літ. «А-2» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Толстого, буд.7, однак листом №2331226 від 26.06.2008 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило ОСОБА_6 про неможливість надання такого листа, при цьому доказів оскарження вищевказаної відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» третьою особою до суду не надано.

При винесенні оскаржуваного рішення державний реєстратор посилається на п.14 ч.1 ст.27 Закону, відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що вищевказану обставину встановлено під час допиту свідка ОСОБА_4 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, рішення №35793929 від 21.06.2017 посилання на зазначену норму не містить.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні на момент прийняття Рішення Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради №100-8 від 03.06.2008 визначався Наказом Мінюсту від 07.02.2002 № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно".

Додатком 1 до Тимчасового положення визначено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна; рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування щодо затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку, яким саме і є рішення №100-8 від 03.06.2008, не відноситься до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Суд зазначає, що ані подальшими редакціями Тимчасового положення, ані Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703, ані Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127, які визначали перелік правовстановлювальних документів для проведення державної реєстрації права власності з 03.06.2008 року, не визначено, що Рішення Виконавчого комітету Київської районної у місті ОСОБА_7 ради №100-8 від 03.06.2008 є документом, який підтверджує набуття ОСОБА_6 права власності на 1/2 будинку.

За нормами ЦК України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини. Право власності може набуватися різними способами, які в науці традиційно поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва (Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, Верховний Суд України, 2013).

Посилаючись на таку підставу для проведення державної реєстрації права власності як наявність інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття прав на нерухоме майно, допитана як свідок приватний нотаріус ОСОБА_5 не вказала, яким саме нормативно-правовим актом як з моменту прийняття рішення від 03.06.2008, так і на момент звернення до державного реєстратора в межах спірних правовідносин передбачено, що правовостановлювальним документом набуття права власності ОСОБА_6 є рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування щодо затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з приписами ч.2 ст.24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Судом встановлено, що державному реєстратору під час прийняття оскаржуваного рішення не надано жодного документу, який би підтверджував набуття ОСОБА_6 права власності на 1/2 будинку за адресою: вул.Толстого, 7 у м. Харкові.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2017р., індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7, в м.Харкові, за ОСОБА_6, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного вище рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення приватного нотаріуса ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2017р., індексний номер: 35793929 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку за адресою: м.Харків, вул.Толстого, 7, в м.Харкові, за ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_4 нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненко, 11, оф. 18) на користь ОСОБА_1 (61204, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2017 року.

Суддя Біленський О.О.