Постанова № 69096300, 06.09.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року № 810/2322/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до Комунального підприємства Іванківської районної ради «Іванківводоканал» про стягнення податкового боргу ,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з позовом до Комунального підприємства Іванківської районної ради «Іванківводоканал» про стягнення податкового боргу у сумі 1 624 340, 39 грн .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з результатами фінансово - господарської діяльності станом на 01.06.2017 року за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 624 340,39 гривень.

Сторони до судового засідання не зявилися, надали суду заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд зазначає наступне.

Комунальне підприємство Іванківської районної ради «Іванківводоканал» перебуває на обліку як платник податків у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

За результатами фінансово-господарської діяльності станом на 01.06.2017 за підприємством рахується податкова заборгованість у розмірі 1 624 340,39 грн.

Податковий борг складається з нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та самостійно визначених зобов'язань з ПДВ у 2015-2017 роках.

Відповідачем самостійно задекларовано податок на додану вартість з квітня 2015 - по листопад 2015 на суму - 355 380, 00 грн., з яких сплачено 6 763, 27 грн.

Заборгованість за 2015 рік складає 348 616,73 грн., за період з січня по листопад 2016 - 483 466, 00 грн., за січень, лютий 2017 - 63 210, 00 грн.

Крім того, за відповідачем рахується залишок несплаченої пені у розмірі 579 453,31 грн.

У червні 2016 року до відповідача було застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань у розмірі 149 594,35 грн.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.

Отже, заборгованість відповідача складає 1 624 340,39 грн.

У звязку з наявністю у відповідача податкового боргу, керуючись Порядком направлення податковим органом податкової вимоги платникам податків, відповідачу було направлено податкову вимогу від 05.06.2002 за № 1/314 на суму 86 697,04 грн. та податкову вимогу від 19.09.2004 за № 2/357 на суму 97 119,24 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідачем заборгованість не сплачується, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеного боргу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України).

Відповідно до п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані, як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 21976709 від 31.05.2016 р. та Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № ГУС_03-14/232 від 25.03.2016 року Комунального підприємства Іванківської районної ради «Іванківводоканал» належить до комунальної власності.

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пп. 96.1.1); затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пп. 96.1.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.1.3); прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (пп. 96.1.4).

Пунктом 96.2 ст. 96 ПК України регламентовані наступні дії контролюючого органу, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено: контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (пп. 96.2.1); досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (пп. 96.2.2); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.2.3); виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (пп. 96.2.4).

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України).

Таким чином, приписами ст. 96 ПК України визначений чіткий алгоритм дій, які можуть бути вчинені контролюючим органом для реалізації своїх повноважень, спрямованих на погашення податкового боргу комунальним підприємством.

Отже, суд вважає, що ст. 96 ПК України не встановлено право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення коштів комунального підприємства, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

З огляду на наведене суд зазначає, що позивачем не дотримано встановлений статтею 96 ПК України обов'язковий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації в силу відсутності доказів виконання податковим органом обов'язкових передумов направлення до державного органу подання у відповідності із вимогами п.96.2 ст.96 ПК України, відтак, звернення Вишгородської ОДПІ із даним позовом є передчасним.

Звертаючись до суду із даним позовом, контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було вчинено повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства, зокрема, докази вжиття контролюючим органом достатніх дій, спрямованих на реалізацію свого права на звернення до суду про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у банках, які його обслуговують та/або на встановлення наявності майна, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017 року № К800/6929/16, від 12.09.2016 року № К/800/40383/15 та від 01.03.2016 року №К800/7977/15.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що податкові вимоги від 05.06.2002 та від 19.09.2004 не стосуються податкового боргу відповідача, який виник у 2015-2017 роках, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2002 та 2004 році відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який втратив чинність з 01.01.2011 року, а тому не може регулювати питання погашення податкового боргу платника податку, що виник після вказаної дати.

Отже, на податковий борг, який рахувався у відповідача за звітний період 2015-2017 років, повинна була прийнята та надіслана платнику податків нова податкова вимога, натомість є лише акт камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ від 02.06.2016 № 294/15-01/30224197 та податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 року № НОМЕР_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1 224,70 гривень.

Зазначена правова позиція викладена у ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.03.2015 року по справі № К/800/16273/13.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, а доказів понесення нею витрат, повязаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.