
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 вересня 2017 рокум. Ужгород№ 807/948/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Гулай М.В.
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1;
представника відповідача ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар В» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 вересня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 25 вересня 2017 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар В» (далі по тексту ТОВ «Авто-Стар В» або позивач), звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі по тексту відповідач), якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2016 року за № НОМЕР_1 (яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД, у розмірі 12801,79 грн. за основним платежем та 3200,45 грн. за штрафними санкціями) та за № НОМЕР_2 (яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 28163,94 грн. за основним платежем та 7040,99 грн. за штрафними санкціями).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені рішення суперечать нормам законодавства, а дані щодо заниження вартості ввезеного на митну територію України транспортного засобу викладені в акті митного органу не відповідають дійсності. Позивач зазначає, що при митному оформлені транспортного засобу в режимі імпорту позивачем визначено митну вартість такого транспортного засобу за ціною договору, яка й була фактично сплачена постачальнику. Наголошено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в акті перевірки не доведено факту невідповідності задекларованої митної вартості товару, що імпортується, дійсній вартості такого товару. Тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань є безпідставними та необґрунтованими.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судових засіданнях позовну заяву заперечив повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову. Зокрема пояснив, що позивачем надано недостовірні дані щодо вартості вантажного автомобіля (платформа для перевезення вантажів в контейнерах по дорогах загального користування), що призвело до заниження митних платежів, в зв'язку з чим донараховано до сплати ПДВ та ввізне мито на суму заниження митної вартості.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався у звязку з існуванням на те обєктивних причин.
Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Авто-Стар В» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області з 24 жовтня 2005 року та, як субєкт зовнішньоекономічної діяльності, перебуває на обліку в Закарпатській митниці ДФС. Основним видом діяльності ТОВ «Авто-Стар В» за КВЕД 45.11 є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
Працівниками Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Авто-Стар В» законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару «вантажного автомобіля платформа для перевезення вантажів в контейнерах по дорогах загального користування, марка: DAF, модель AS105XF, номер шасі: XLRAS47MS0E738267, календарний рік виготовлення 2006, бувший у використанні» задекларованому згідно МД від 11 липня 2013 року за № 305070000/2013/005785 (акт Головного управління ДФС у Закарпатській області № 9/07-16-22-05/33850990 від 30 березня 2016 року (а.с.а.с. 11-23), якою встановлено порушення позивачем вимог статті 279 частини 1 пункту 1, статті 257, статті 52 частини 2 пункту 2, статті 53 частини 2, статті 58 частини 21, статті 354 пункту 14 Митного кодексу України № 4495-VI та статті 190 пункту 190.1 Податкового кодексу України, що діяли на день подання до митного оформлення товару за МД від 11 липня 2013 року № 305070000/2013/005785, та, як наслідок, призвело до заниження податкових зобов'язань позивача на загальну суму 40965,73 грн., у тому числі по ввізному миту 12801,79 грн., по податку на додану вартість 28163,94 грн..
ТОВ «Авто-Стар В» було подано до Головного управління ДФС у Закарпатській області письмові заперечення від 08 квітня 2016 року (а.с.а.с. 24-27) на вищевказаний акт перевірки, які відповідачем залишені без задоволення (лист «Про надання відповіді за результатами розгляду заперечень» № 802/10/07-16-22-05-06 від 15 квітня 2016 року, (а.с.а.с 28-32).
На підставі вищезазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Закарпатській області було прийнято податкові повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 18 квітня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД, у розмірі 12801,79 грн. за основним платежем та 3200,45 грн. за штрафними санкціями та за № НОМЕР_2 від 18 квітня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 28163,94 грн. за основним платежем та 7040,99 грн. за штрафними санкціями (а.с.а.с. 33, 34).
Не погоджуючись із правомірністю цих податкових повідомлень-рішень ТОВ «Авто-Стар В» оскаржило їх у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, (скарга від 12 травня (а.с.а.с. 35-39). Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги за № 15079/6/99-99-11-03-03-25 від 12 липня 2016 року - скаргу позивача залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.а.с. 40-44).
ТОВ «Авто-Стар В» вважаючи податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2016 року за № НОМЕР_1 та за № НОМЕР_2 протиправними оскаржило їх у судовому порядку.
Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 19 її частиною 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом Головного управління ДФС у Закарпатській області № 9/07-16-22-05/33850990 від 30 березня 2016 року, підставою для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита є та обставина, що ТОВ «Авто-Стар В» при митному оформленні транспортного засобу, що імпортується, надало митному органу документи (контракт купівлі-продажу від 20 червня 2013 року за № 01/06-2013, рахунок-фактуру від 02.07.2013 р. за № 01/06-2013, CMR від 02.07.2013 р. № б/н), які містять недостовірні дані щодо продавця і відправника даного транспортного засобу (панамської фірми «PANEVEST & CO S.A.»), а також щодо умови поставки згідно з Інкотермс та вартості купівлі-продажу автомобіля.
Суд такі висновки відповідача знаходить помилковими з огляду на наступне.
Статтею 257 частиною 1 МК України (у редакції, що була діючою на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (стаття 52 частини 2 пункт 2 МК України).
Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну та порядок їх застосування визначені статтею 57 МК України. Так частиною 2 вказаної статті встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Згідно статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналізуючи наведені норми митного законодавства суд резюмує, що митне оформлення імпортних товарів здійснюється, зокрема, на підставі точних відомостей про митну вартість таких товарів, яка має базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до статті 53 частини 2 пунктів 2-6МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 20 червня 2013 року між покупцем ТОВ «Авто-Стар В» та продавцем фірмою «PANEVEST & CO S.A.» (Панама) було укладено контракт № 01/06-2013 (а.с.а.с. 45-49).
Згідно з пунктом 1.1 цього контракту, предметом цього такого є купівля-продаж вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, 2006 року випуску, що був у використанні, технічно справного, без скритих недоліків, білого кольору.
Пунктом 2.1 даного Контракту обумовлено, що ціна за товар, який продається за цим контрактом, встановлюється в Євро і становить 13600 Євро, в тому числі вантажний автомобіль DAF FAN05460T AS105XF 9500 Євро.
Відповідно до рахунку-фактури продавця фірми «PANEVEST & CO S.A.» № 01/06-2013 від 02 липня 2013 року (а.с. 50), який містить відмітку ПАТ «Комерційний інвестиційний Банк» про його оплату 06 листопада 2015 року, ціна вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF також складає 9500 Євро.
Окрім того, у матеріалах справи наявні документи: довідка Банку про купівлю валюти від 06 листопада 2015 року (а.с. 51), платіжне доручення в іноземній валюті № 300 від 06 листопада 2015 року (а.с. 52) та довідка ПАТ «КомІнвестБанк» № 04-6/2-44 від 06 травня 2016 року (а.с. 53), якими підтверджується факт проведення оплати ТОВ «Авто-Стар В» на користь продавця фірми «PANEVEST & CO S.A.» за поставлений вантажний автомобіль DAF FAN05460T AS105XF саме у розмірі 9500 Євро.
Як вбачається із граф 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» та 42 «Ціна товару» МД від 11 липня 2013 року за № 305070000/2013/005785 (а.с.а.с. 54, 55), за відомостями якої здійснювалося митне оформлення вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, позивачем задекларовано вартість вказаного транспортного засобу у розмірі 9500 Євро.
За наведених обставин суд констатує, що при митному оформленні товару (вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF) за МД від 11 липня 2013 року за № 305070000/2013/005785 ТОВ «Авто-Стар В» визначило та задекларувало митну вартості ввезеного транспортного засобу в режимі імпорту на рівні фактичної ціни придбання такого товару, яка одночасно відповідала ціні контракту, згідно умов якого ТОВ «Авто-Стар В» було придбано вантажний автомобіль у дійсного постачальника такого товару фірми «PANEVEST & CO S.A.».
В той же суд відхиляє посилання контролюючого органу, в якості заперечення проти позову, на відповідь Головної митниці Дюссельдорфа Федеративної Республіки Німеччини, згідно якої фірма «S&M Team GmbH» продала ТОВ «Авто-Стар В» вищевказаний вантажний автомобіль (номер шасі: XLRAS47MS0E738267) за рахунком № 0042-2013, оскільки контролюючим органом не надано та у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні статті 70 КАС України існування будь-яких правовідносин купівлі-продажу вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, 2006 року випуску, між фірмою «S&M Team GmbH» та ТОВ «Авто-Стар В». Зокрема, суд критично оцінює долучені до справи за клопотанням відповідача документи німецької фірми «S&M Team GmbH» (рахунок № 0042-2013 від 04.07.2013 р.; рахунок № 0043-2013 від 04.07.2013 р.; експортну декларацію MRN 13DE295679847752E0; відмітку про вивезення MRN 13DE295679847752E0), оскільки відповідні документи німецькою фірмою «S&M Team GmbH» складені в односторонньому порядку, підпису уповноваженого представника та/або печатки ТОВ «Авто-Стар В» не містять.
Натомість у матеріалах справи наявний лист німецької фірми «S&M Team GmbH», згідно якого фірма «S&M Team GmbH» (а.с. 56) повідомила, що «оформлення вантажного автомобіля DAF в адрес української фірми ТОВ «Асто-Стар В» здійснювалося на прохання представника фірми «PANEVEST & CO S.A.».
Поряд з наведеним суд звертає увагу на те, що у акті перевірки № 9/07-16-22-05/33850990 від 30 березня 2016 року відповідачем по справі встановлено: «до митного оформлення були подані реєстраційні документи на транспортний засіб від 07.12.2006 № КА-К-1-179/11-00017, від 07.12.2006 № UL 005093 та № MI 040891, виданий 05.07.2013 на імя громадянина України ОСОБА_3» (останній абзац сторінки 4 та 1-й абзац сторінки 5 акту перевірки). Та одночасно констатовано, що «переміщення даного транспортного засобу на адресу ТОВ «Авто-Стар В» здійснював громадянина України ОСОБА_3, згідно довіреності панамської компанії продавця «PANEVEST & CO S.A.» від 20.06.2013» (абзац. 3 сторінка 5 акту).
Отже, факт придбання ТОВ «Авто-Стар В» вантажного автомобіля саме від фірми «PANEVEST & CO S.A.», окрім контракту № 01/06-2013 від 20 червня 2013 року, інвойсу фірми «PANEVEST & CO S.A.» № 01/06-2013 від 02 липня 2013 року та платіжних документів, додатково підтверджується реєстраційними документами на відповідний транспортний засіб, котрі оформлені на уповноваженого представника фірми «PANEVEST & CO S.A.» ОСОБА_3, та наявною у матеріалах справи довіреністю фірми «PANEVEST & CO S.A.» від 20 червня 2013 року (а.с. 58).
Згідно письмових пояснень представника фірми «PANEVEST & CO S.A.» ОСОБА_3 від 17 березня 2016 року (а.с. 59) та від 08 серпня 2016 року (а.с. 84), підпис на якому посвідчено нотаріусом, останній підтверджує, що у спірних правовідносинах він діяв в інтересах фірми «PANEVEST & CO S.A.», котра надала йому необхідні довіреності, у тому числі на перевезення (доставку) транспортних засобів фірми «PANEVEST & CO S.A.» на митну територію України з метою їх продажу ТОВ «Авто-Стар В».
Вказана обставина підтверджується також міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 02 липня 2013 року (а.с. 57), згідно графи 1 якої відправник вантажу є саме фірма «PANEVEST & CO S.A.» (продавець за контрактом укладеним із позивачем), а згідно графи 16 перевізником виступає ОСОБА_3, який у спірних правовідносинах діє як уповноважений представник панамської фірми «PANEVEST & CO S.A.».
При цьому суд враховує, що згідно умов контракту № 01/06-2013 від 20 червня 2013 року обовязок щодо поставки товару, отримання дозволів на вивіз товару та отримання дозволів на проїзд країни транзиту покладено на продавця фірму «PANEVEST & CO S.A.» (пп. 1., пп. 2. п. 3.1. контракту), а товар було поставлено на умовах DDU Виноградів у відповідності до умов Інкотермс 2000 (пункт 4.2. контракту та графа 20 МД № 305070000/2013/005785 від 11 липня 2013 року).
Вказане свідчить, що оформлення документів, на підставі яких здійснюється переміщення вантажу через митний кордон, покладається на продавця, тобто саме на фірму «PANEVEST & CO S.A.», а тому ТОВ «Авто-Стар В» визначаючи митну вартість товару діяв добросовісно, без жодного умислу щодо її заниження, оскільки предявив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF фірмою «PANEVEST & CO S.A.»., які є чинними, мають юридичну та доказову силу та які відображають дійсні та достовірні відомості стосовно умов купівлі-продажу ТОВ «Авто-Стар В» вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, 2006 року випуску у фірми «PANEVEST & CO S.A.» за ціною 9500 Євро.
Факт придбання ТОВ «Авто-Стар В» вищевказаного вантажного автомобіля саме від фірми «PANEVEST & CO S.A.» за ціною 9500 Євро також встановлено постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2017 року, що ухвалена в адміністративній справі № 308/399/17 за позов ОСОБА_4 (директора ТОВ «Авто-Стар В») до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, яка набула законної сили 23 березня 2017 року.
Кім того, суд вважає за необхідне вказати наступне. Усудовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на правовий висновок Вищого адміністративного суду України зроблений у іншій адміністративній справі № К/800/60367/14 (постанова від 16.03.2017 р.). Однак відповідній правовий висновок суду касаційної інстанції до застосування у межах даної адміністративної справи не підлягає, оскільки зроблений на підставі інших фактичних обставин.
Так, приймаючи постанову від 16 березня 2017 року про відмову у задоволені позову ТОВ «Авто-Стар В» у справі № К/800/60367/14, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що ввезений позивачем на митну територію України транспортний засіб попередньо був придбаний на території Чеської республіки за ціною вищою, ніж задекларована митна вартість, уповноваженою особою позивача (водієм ОСОБА_5). При цьому було констатовано, що відомості про уповноважену особу позивача ОСОБА_5, як про нового власника, було одночасно внесено до реєстраційного документа на транспортний засіб - технічного паспорту Чеської республіки та оформлено на цю ж особу посвідчення про реєстрацію автомобіля (стор. 3 абз. 3 постанови суду).
В той же час із матеріалів даної адміністративної справи № 807/948/16 вбачається, що ввезений TOB «Авто-Стар В» на митну територію України транспортний засіб був придбаний саме від фірми «PANEVEST CO S.A.» за ціною, яка відповідає задекларованій позивачем митній вартості товару. При цьому, безпосередньо відповідачем у акті перевірки № 9/07-16-22-05/33850990 від 30 березня 2016 року встановлено, що «до митного оформлення були подані, зокрема, реєстраційні документи на транспортний засіб від 07 грудня 2006 № КА-К-1-179/11-00017, від 07 грудня 2006 № UL 005093 та № МІ 040891, виданий 05 липня 2013 року на ім'я громадянина України ОСОБА_3» (останній абзац стор..4 та 1-й абз. стор. 5 акту). Та одночасно констатовано, що «переміщення данного транспортного засобуна адресу TOB «Авто-Стар В» здійснював громадянина України ОСОБА_3, згідно довіреності панамської компанії - продавця «PANEVEST СО S.A.» від 20.06.2013» ( абз. 3 стор. 5 акту).
Застосоване судом законодавство використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.
Таким чином суд резюмує, що відповідачем неповно були досліджені як подані позивачем для митного оформлення документи, так і документи, які надійшли від митних органів Німеччини, в наслідок чого Головним управління ДФС у Закарпатській області безпідставно донараховано позивачу податкові зобовязання на загальну суму 40965,75 грн. (у тому числі по ввізному миту на суму 12801,79 грн. та по ПДВ на суму 28163,94 грн.).
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень субєкта владних повноважень.
За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Таким чином необхідно присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, у вигляді сплати судового збору у розмірі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар В» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2016 року за НОМЕР_1.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2016 року за НОМЕР_2.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар В» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 грн., що сплачений відповідно до платіжного доручення № 80 від 28 липня 2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяОСОБА_6
Судове рішення № 69095992, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 21.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/948/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: