Ухвала суду № 69095040, 25.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/909/16

Суддя-доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

25 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМОЛ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем 18.07.2017 року подано апеляційну скаргу.

Оскаржувану постанову апелянт отримав 11.07.2017 року, отже апеляційна скарга подана у строк визначений ч. 2 ст. 186 КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2017 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через невідповідність її вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

За розрахунками наведеними в ухвалі суду, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 5236,79 грн.

Надано апелянту тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали 09.08.2017 року.

На адресу суду 17 серпня 2017 року надійшло клопотання, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору.

Відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки не має виключного характеру.

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того слід зазначити, що звертаючись до суду з клопотаннями про відстрочення сплати судового збору, апелянт не зазначає коли в нього з'явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху прийнята 28.07.2017 р., тобто станом на 25.09.2017 р. минуло майже два місяці для усунення недоліків апеляційної скарги. Однак апелянт не виконав вищезазначені вимоги у вказаний термін.

Таким чином, недоліки апеляційної скарги не усунуто, а ухвала суду від 28 липня 2017 року не виконана.

На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, у відповідності з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 108, 165, 187, 189, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМОЛ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.