Постанова № 69095039, 20.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 754/2455/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційними скаргами Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, -

У с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати останнього провести перерахунок та виплату йому пенсії за віком відповідно до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки з дати звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії - 11.01.2017 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 - 2016 роки та зобов'язано відповідача здійснити йому обчислення пенсії та її виплату із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а саме - за 2014 - 2016 роки, починаючи з 11 лютого 2017 року.

Не погоджуючись із постановою суду, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач просить змінити постанову суду в частині дати з якої необхідно зробити перерахунок пенсії, а саме зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату вказаної пенсії з 11 січня 2017 року.

Відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - зміні, апеляційна скарга відповідача - залишенню без задоволення, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при обрахунку пенсії позивача мав би застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014 - 2016 роки, як це передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

11 січня 2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі заяви та долучених до неї документів позивачу з 14.02.2017 року призначена пенсія за віком. Відповідач провів її розрахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.

31.01.2017 року представник позивача звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо надання роз'яснення по розрахунку призначеної пенсії та застосування при розрахунку її розміру показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року його звернення за призначенням пенсії.

Листом від 08.02.2017 року №2340/09 відповідач повідомив представника позивача, що пенсія була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку було розраховано, враховуючи середній заробіток по економіці за 2007 рік - який врахувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Також, відповідачем було зазначено, що позивач вже перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримував пенсію, а тому вважає таку процедуру переведенням з одного виду пенсії на інший і не розглядає її як нове призначення пенсії.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

За частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Однак, з матеріалів справи убачається, що позивач до січня 2017 року отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Поряд із тим, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується, адже основою доходу, в силу вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - є грошове забезпечення.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, у січні 2017 року позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що посилається відповідач.

Ураховуючи, що пенсія позивачу згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.

Таким чином, відповідач при обрахунку пенсії позивача повинен був застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014, 2015 та 2016 роки у відповідності до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14 та від 09.06.2015 року у справі № 21-550а14.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Разом із тим, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що обчислення та виплата пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає з 11.02.2017 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Як убачається із матеріалів справи, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся 11 січня 2017 року. Тобто, пенсія позивачу підлягає перерахунку і виплаті саме з цієї дати.

Посилання місцевого суду на Атестат №9 про зняття з обліку, відповідно до якого позивач отримав пенсію за січень 2017 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказану пенсію за січень 2017 року позивач отримав у розмірі, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що, задовольняючи позовні вимоги, суд повинен прийняти таке рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод та інтересів позивача, тому судова колегія дійшла до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити саме перерахунок пенсії позивача, а не її обчислення, як зазначив суд першої інстанції.

Згідно пункту 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, абзац 3 резолютивної частини постанови суду першої інстанції підлягає зміні в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, а не її обчислення, а також в частині дати, з якої необхідно здійснити вказаний перерахунок.

У решті постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і підлягає залишенню без змін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Змінити постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року, виклавши абзац 3 її резолютивної частини наступним чином:

«Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а саме - за 2014 - 2016 роки, починаючи з 11 січня 2017 року».

У решті постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.