Ухвала суду № 69094544, 12.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2017 рокусправа № П/811/1668/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

за участю представників:

позивача: - Бурмака С.А. дов від 21.03.2017

відповідача: - Данілов С.О. дов від 22.05.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року

у справі № П/811/1668/16

за позовом публічного акціонерного сільськогосподарського товариства «Надія»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне сільськогосподарське товариство «Надія» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а. с.106) просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2016 № 0000341402;

- визнати протиправними та скасувати від 23.06.2016 № 0000341402в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосованої штрафної санкції на загальну суму 12115,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно задекларовано суму податку на додану вартість у відповідності до спеціального режиму оподаткування. Товариство не є зареєстрованим виробником посівного матеріалу, однак мало намір ним стати, внаслідок чого отриману передоплату під майбутній посівний матеріал правомірно задекларувало у відповідності до спеціального режиму оподаткування, тому збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2016 № 0000341402 є безпідставним. З приводу податкового повідомлення-рішення від 23.06.2016 № 0000341402 позивач погоджується з висновками контролюючого органу про подвійне відображення в податковій декларації з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування за жовтень 2014 року суми податку на додану вартість в сумі 5567,67 грн. по взаємовідносинах з контрагентом-продавцем ПП «Окко-Бізнес-Контракт», проте не погоджується із рештою суми визначеного відповідачем грошового зобов'язання та розміром застосованої штрафної санкції, вважає правомірним визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5567,67 грн. та нарахування штрафної санкції в розмірі 25% - 1391,92 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 23.06.2016, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 566667 грн. та накладено штрафну санкцію - 283334 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 23.06.2016, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 12717 грн. та накладено штрафну санкцію - 6358 грн., в частині визначення грошового зобов'язання у сумі 7149,33 грн. та застосування штрафної санкцій - 4966,08 грн.

Постанову суду мотивовано помилковістю висновків податкового органу і встановленим фактом правомірного віднесення товариством сум податку на додану вартість до податкового кредиту за наслідками операцій з контрагентом з дати отримання товару. Розбіжність між декларуванням товариством і його контрагентом податкового кредиту і зобов'язань не є доказом завищення позивачем податкового кредиту. Стосовно операцій з отримання попередньої оплати за посівний матеріал суд першої інстанції, враховуючи, що позивач є сільськогосподарським виробником, у володінні якого знаходиться земельний масив значної площі, встановив, у товариства виник обов'язок внести суму податку на додану вартість до зобов'язання скороченої декларації відповідно приписів підпункту 187.1.а пункту 187 статті 187 ПК України. Оскільки перевірка проводилась на час, коли правочин ще діяв і сторони мали можливість не тільки виконати його, а і продовжити згаданий строк, податковий орган зробив передчасний висновок, що товариство зможе виконати зобов'язання лише за рахунок придбання посівного матеріалу у іншого виробника.

Також судом встановлено, що позивач не зміг отримати дозвіл на вирощення посівного матеріалу і повернув контрагенту кошти у повному обсязі (разом з ПДВ) і оскільки повернення коштів відбулось після складання акту перевірки і до прийняття податкових повідомлень-рішень, позивачем правомірно було відкоригувало податкові зобов'язання скороченої декларації. При цьому таке коригування вказує на те, що у товариства не може виникнути будь-якого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суд першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач зазначає, що позивачем не надано підтверджуючих документів, визначених відповідно до вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал», щодо виробництва посівного матеріалу сої, соняшника та пшениці. Позивач не є виробником посівного матеріалу, зазначеного в платіжних дорученнях, договорах та податкових накладних по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «Батьківщина», СТОВ «Іскра», СТОВ «Надія», ТОВ фірмою «ОЛТО», СТОВ «Тясмин», тому оподаткування операцій податком на додану вартість з отримання попередньої плати за продукцію не власного виробництва має здійснюватись за загальними правилами оподаткування та відображатись в Податковій декларації з ПДВ 0110 «Загальна», зазначені операції повинні відображатись в рядку 5 «Операції, які звільнені від оподаткування» податкової декларації з ПДВ 0110 «Загальна», а також операції з отриманням попередньої оплати від ТОВ «Батьківщина» за посівний матеріал сої на суму 2 833 335 грн., крім того ПДВ на суму 56 6667 грн. повинні відображатись в рядку 1 податкової декларації з ПДВ 0110 «Загальна». Також відповідач наполягає на порушенні позивачем повноти визначення податкового кредиту за скороченою декларацією за період з 01.06.2013 по 31.12.2015 встановлено його завищення на загальну суму 12 717 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, зробив висновки, що відповідають нормам матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАСТ «Надія» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 31.12.2015 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, за результатами якої складений акт від 08.06.2016 № 28/11-23-14- 02/03756690.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п. 185.1 ст.185 и. 187.1 ст. 187. п.209.2, п.209.7. п.209.17 ст.209 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання за загальними правилами оподаткування в Податковій декларації з ПДВ 0110 «Загальна», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 566667 грн. в т.ч.: за листопад 2015 року на суму 566667 грн.;

п. 198.1, п. 198.3, н.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п. 209.2. п. 209.15.1 ст.209 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.20142014 за №1267/26044, внаслідок чого:

завищено податкове зобов'язання в податковій декларації з ПДВ 0121 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства» на загальну суму 2 223 334 грн. в т.ч.: за листопад 2015 року на суму ПДВ 566 667 грн.; за грудень 2015 року на суму ПДВ 1 656 667 грн.;

завищено податковий кредит з ПДВ в податковій декларації з ПДВ 0121 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12 717 грн., в т.ч. за наступні податкові періоди: за серпень 2013 року на суму ПДВ 2 220 грн.; за листопад 2013 року на суму ПДВ 3 287 грн.; за жовтень 2014 року на суму ПДВ 5 568 грн.; за листопад 2014 року на суму ПДВ 1 642 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.06.2016:

- № 0000341402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в сумі 566667,00 грн. та за штрафними санкціями 283334,00 грн. (а.а.8);

- № 0000351402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в сумі 12717,00 грн. та за штрафними санкціями 6358,00 грн. (а.с.9).

Вважаючи незаконними вищевказані податкове повідомлення-рішення № 0000341402 повністю та № 0000351402 в частині 12115,41 грн., ПАСТ «Надія» звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

З огляду на фактичні обставини, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача в оскаржуваній частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000341402 від 23.06.2016.

Як зазначено в акті перевірки від 03.06.2016, в ході перевірки, за результатами аналізу оборотно-сальдової відомості по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 6811 «Розрахунки за одержаними авансами н національній валюті» за 2015 рік встановлено, що за період жовтень-грудень 2015 року на рахунок ПАСТ «Надія» надійшла попередня оплата за посівний матеріал на загальну суму 13340000 грн., в т. ч. ПДВ 2223333,33 грн., серед яких попередня оплата від ТОВ «Батьківщина» за платіжним дорученням від 27.11.2015 № 36 на суму 3400000 грн. з призначенням платежу - «попередня оплата за посівний матеріал сої згідно договору б/н від 27.11.15» (а. с.17).

Позивачем в якості продавця укладено договори з наступними контрагентами-покупцями:

- з ТОВ «Батьківщина» - договір купівлі-продажу від 27.11.2015 на сою посівну на суму 3 400 000 грн., у т. ч. ПДВ 566 666,67 грн.;

- з ТОВ «Батьківщина» - договір купівлі-продажу від 25.12.2015 на насіння соняшника на суму 1550000 грн., у т. ч. ПДВ 258333,33 грн.;

- з СТОВ «Іскра» - договір купівлі-продажу від 29.12.2015 на посівний матеріал пшениці на суму 700000 грн., у т. ч. ПДВ 1166666,67 грн.;

- з ТОВ фірмою «Олто» - договір купівлі-продажу від 23.12.2015 на пшеницю посівну на суму 1 000 000 грн., у т. ч. ПДВ 166666,67 грн.;

- з ТОВ фірмою «Олто» - договір купівлі-продажу від 29.12.22015 на пшеницю посівну на суму 890000 грн., у т. ч. ПДВ 148333,33 грн.;

- з СТОВ «Тясмин» - договір купівлі-продажу від 17.12.2015 на пшеницю посівну на суму 1800000 грн., у т. ч. ПДВ 300000 грн.;

- з СТОВ «Тясмин» - договір купівлі-продажу від 25.12.2015 на насіння соняшника на суму 2 000 000 грн., у т. ч. ПДВ 3333333,33 грн.;

- з СТОВ «Надія» - договір купівлі-продажу від 22.12.2015 на пшеницю посівну на суму 2 000 000 грн., у т. ч. ПДВ 3333333,33 грн. (а. с.18-21).

При цьому за ідентичними умовами цих договорів передача товару у власність покупця мала здійснюватись партіями в термін 365 календарних днів з моменту надходження коштів в розмірі 100 % загальної вартості на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов вищезазначених договорів ПАСТ «Надія» отримало попередню оплату в загальній сумі 13340 000 грн., в т. ч. ПДВ 2223 333,33 грн., на яку виписано податкові накладні та яку позивачем включено до складу податкових зобов'язань в деклараціях з податку на додану вартість сільськогосподарського товаровиробника за листопад-грудень 2015 року.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що ПАСТ «Надія» в перевіреному періоді не було виробником посівного матеріалу.

Спеціалістами Кіровоградської ОДПІ під час проведення перевірки вручено посадовим особам ПАСТ «Надія» запити від 12.05.2016 № 45411/10/11-23-14-02 та від 24.05.2016 № 47996/10/11-23-14-02 про надання письмових пояснень щодо походження посівного матеріалу та надання копій документів, а саме: дозвіл на використання сорту відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» сертифікати на насіння та садивний матеріал; ліцензійний договір на вирощування насіння та садивного матеріалу; насінницька документація по кожному сорту посівного матеріал); інформація щодо внесення підприємства до Реєстру виробників посівного матеріалу, проте листом від 31.05.2016 № 561 товариство відмовилось в наданні пояснень та документального підтвердження на вищевказані запити.

ПАСТ «Надія» в ході перевірки не надано підтверджуючих документів, визначених відповідно до вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал», щодо виробництва посівного матеріалу сої, соняшника та пшениці, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що товариство не є виробником посівного матеріалу, зазначеного в платіжних дорученнях, договорах та податкових накладних по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями ТОВ «Батьківщина», СТОВ «Іскра», СТОВ «Надія», ТОВ фірмою «Олто», СТОВ «Тясмин», тому за висновком відповідача оподаткування операцій податком па додану вартість з отриманої попередньої оплати за продукцію не власного виробництва має здійснюватись за загальними правилами оподаткування та відображатись в Податковій декларації з ПДВ 0110 «Загальна».

Як вважає відповідач, операції з отримання попередньої оплати від контрагентів-покупців за продукцію не власного виробництва (посівний матеріал пшениці та соняшнику) на загальну суму 8283334 грн. звільняються від оподаткування, а саме: ТОВ «Батьківщина» (посівний матеріал соняшника) на суму 1291667 грн.; СТОВ «Іскра» (посівний матеріал пшениці) на суму 583333,33 грн., СТОВ «Надія» (посівний матеріал пшениці) на суму 1666667 грн., ТОВ фірма «Олто» (посівний матеріал пшениці) на суму 1575000 грн.; СТОВ «Тясмин» (посівний матеріал соняшника, пшениці) на суму 3166667 грн.

Отже, зазначені операції повинні відображатись в рядку 5 «Операції, які звільнені від оподаткування" податкової декларації з ПДВ 0110 «Загальна»; операції з отриманням попередньої оплати від ТОВ «Батьківщина» за посівний матеріал сої (товарна позиція 1201100000) на суму 2833335 грн., крім того ПДВ на суму 566667 грн. повинні відображатись в рядку 1 податкової декларації з ПДВ 0110 «Загальна», тому позивачем занижено податкові зобов'язання за загальними правилами оподаткування в Податковій декларації з ПДВ 0110 «Загальна», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 566667 грн., в т. ч. за листопад 2015 року на суму 566667 грн. (а. с.53).

В той же час за позицією позивача він не мав наміру придбавати насіння у інших осіб для його подальшої реалізації, а планував самостійно вирощувати посівний матеріал, і договори купівлі-продажу з зазначеними вище контрагентами-покупцями укладені виключно для продажу насіння власного виробництва.

При цьому, позивач зазначає, що відповідачем в ході перевірки не враховано наступні документи:

- договір купівлі-продажу б/н від 13.11.2015, укладений між ТОВ «Батьківщина» (продавець) і ПАСТ «Надія» (покупець), за яким останнє зобов'язалось придбати прийняти та оплатити посівний матеріал насіння соняшника в кількості 340 тон на умовах 100% попередньої оплати в термін 365 календарних днів на суму 3 400 000 грн., у т. ч. ПДВ 566 666,67 грн. (а. с.77, 78);

- лист ТОВ «Батьківщина» від 27.11.2015 про зміну призначення платежу в

платіжному дорученні № 36 від 27.11.2015 на суму 3400000 грн., а саме: «Попередня оплата за посівний матеріал насіння соняшника згідно договору купівлі-продажу б/н від 13.11.2015 року, в т.ч. ПДВ - 566666,67 грн.» (а. с.79).

Також позивач зауважує, що оскільки за договором купівлі-продажу б/н від 13.11.2015 товар був непоставлений, то попередня оплата в сумі 3400000 грн. повернена на розрахунковий рахунок ТОВ «Батьківщина».

Таким чином, спірним є питання правомірності висновку контролюючого органу, що позивач мав задекларувати податкові зобов'язання щодо взаємовідносин з ТОВ «Батьківщина» не у скороченій декларації з податку на додану вартість, а у загальній, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу не отримав дозволу на вирощення посівного матеріалу та не був виробником посівного матеріалу у розумінні ст.12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

У пп.«а» п.185.1 ст.185 ПК України (в редакції на період, який перевірявся) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами пп.«а».187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Так, з отриманням передплати від ТОВ «Батьківщина», у товариства виник обов'язок внести суму податку на додану вартість до зобов'язання, що останнім і було зроблено у скороченій декларації відповідно до наведених вище приписів пп.«а».187.1 ст.187 ПК України.

Як встановлено у п.209.2 ст.209 ПК України, якою визначений спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.209.7 ст.209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

В свою чергу, у п.209.17 ст.209 ПК України передбачено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема, на: 209.17.1. вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

Відповідно до вимог п.5 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфінсів України від 23.09.2014 №966, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Згідно з пунктом 15-2 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

При цьому у відповідності до положень ч.ч.1, 4 ст.12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» від 26.12.2002 № 411-ІV (в редакції на період, який перевірявся) суб'єкти насінництва та розсадництва мають право розмножувати, заготовляти та використовувати насіння і садивний матеріал сортів рослин (клонів, ліній, гібридів) за дозволом відповідного володільця патенту на використання сорту, якщо їх виробничі умови відповідають атестаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Право на виробництво добазового, базового та сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, вихідного, базового та сертифікованого садивного матеріалу багаторічних рослин, культури меристем (in vitro), садивного матеріалу однорічних культур надається суб'єктам насінництва та розсадництва, які за результатами атестації внесені до Реєстру виробників.

Отже, наведені правові норми свідчать, що для застосування платником податку спеціального режиму оподаткування, і, відповідно віднесення сум ПДВ до спеціальної декларації, такий платник податків повинен мати або дозвіл, зазначений у ч.1 ст.12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», або бути зареєстрованим виробником у відповідності до частини 4 вказаної статті.

При цьому відповідачем не спростовуються встановлені судом першої інстанції обставини, що позивач планував у 2016 році отримати відповідний дозвіл на вирощення посівного матеріалу, і 13.06.2016, не змігши одержати дозвіл на вирощення посівного матеріалу, повернув кошти ТОВ «Батьківщина» передоплату у повному обсязі (а. с.81) і провів коригування зобов'язань у скороченій декларації у відповідності до п.50.2 ст.50 ПК України (а. с.82-87), яке мало місце після проведення перевірки і до прийняття податкових повідомлень-рішень (оскільки повернення коштів відбулось саме в цей період, що підтверджується матеріалами справи).

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про передчасність висновку відповідача про порушення у даному випадку приписів податкового законодавства, оскільки на момент проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 03.06.2016, договір купівлі-продажу від 13.11.2015, укладений між ПСАТ «Надія» та ТОВ «Батьківщина», діяв і дія його могла бути продовжена сторонами договору, а відтак позивач мав час на отримання документації, передбаченої у ст.12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Крім того, на законодавчому рівні не встановлено обов'язкової умови наявності у сільськогосподарського підприємства документації, передбаченої у ст.12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», на момент укладання відповідного господарського договору. Також не містять жодних заперечень з цього приводу і норми Податкового кодексу України в частині, що стосуються правил оподаткування податком на додану вартість, тому є безпідставним збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в розмірі 566 667 грн. та застування штрафної санкції в розмірі 253334 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000341402 від 23.06.2016.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000351402 від 23.06.2016 про завищення податкового кредиту на суму 12717 грн. внаслідок подвійного включення суми податкового кредиту у 5568 грн. та розбіжностей на суму 7149,33 грн. у декларуванні податкових зобов'язань (позивачем віднесено суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних постачальника, який не задекларував власні зобов'язання, при цьому позивачем не було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну).

Товариство визнало порушення стосовно подвійного декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з абз.1-4 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

У п.201.1 ст.201 ПК України встановлюється обов'язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податків має право на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту за наслідками операцій з дати отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що у липні, листопаді 2013 року та листопаді 2014 року ПАСТ «Надія» придбало у ПП «Деол Трейд» товар, включивши податок на додану вартість у складі вартості цього товару до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість (а. с.109-178) на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Деол Трейд» від 31.07.2013 на суму 2219,96 грн., від 30.11.2013 на суму 3287,44 грн., від 30.11.2014 на суму 1 641,50 грн. (а. с.88, 89, 91).

З огляду на вказані обставини, а також приймаючи до уваги, що контрагентом позивача податкові накладні були виписані, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає відсутніми з боку позивача порушення правил формування податкового кредиту та підстав для подачі товариством заяви про відмову постачальника надати податкову накладну.

При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що розбіжність між декларуванням ПАСТ «Надія» і ПП «Деол Трейд» податкового кредиту і зобов'язань не є свідченням завищення податкового кредиту позивачем.

З огляду на вище викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачені ст. 202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року у справі №П/811/1668/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко