
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2017 року Справа № 904/4872/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Вечірко І.О. доповідач;
судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.
секретар: Логвіненко І.Г.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 49 від 26.06.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 13-д від 07.08.2017 р.
ОСОБА_3, довіреність № 09-д від 09.06.2017 р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" та Державного вищого навчального закладу "Криворізький державний педагогічний університет"
на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року
у справі № 904/4872/17
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
доДержавного вищого навчального закладу "Криворізький державний педагогічний університет", м. Кривий Ріг
простягнення 474 640,13 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року у справі № 904/4872/17 (суддя - Ніколенко М.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного вищого навчального закладу "Криворізький державний педагогічний університет" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" заборгованість в розмірі 62 525,98 грн. (з них - 30 579,44 грн. вартість безоблікового водоспоживання 27 та 28 лютого 2017 року, 31 946,54 грн. - заборгованість за послуги фактичного водопостачання та водовідведення у березні 2017 року) та 1 417,09 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий господарський суд, при розрахунку вартості безоблікового водокористування відповідачем через здійснення самовільного доводомірного підключення до мереж позивача, помилково обрав період, менший ніж це передбачено Правилами № 190, оскільки сам факт усунення даного порушення відповідачем не звільняє останнього від відповідальності та оплати понесених втрат, нарахованих не менш як за місяць безоблікового водокористування.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 року апеляційну скаргу позивача прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 16.08.2017 року.
Також, не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:
- в акті технічного обстеження, на підставі якого йому була нарахована плата за безоблікове використання води, зазначено "Доводомірне підключення", тобто факт безоблікового водокористування не встановлено;
- гуртожиток Університету розташований за адресою: пр. Гагаріна, 54-А, введений в експлуатацію в 1976 році і приєднаний до системи централізованого комунального водопостачання на підставі затвердженої в установленому порядку схеми мереж водопостачання, яка і була надана відповідачем у суді першої інстанції. Згідно із схемою мереж водопостачання 1970 року встановлений спусковий кран, що був передбачений при проектуванні мереж водопостачання. Висновок суду про те, що під час порівняння схематичного зображення мереж водопостачання кульковий кран виявлений при обстеженні мереж водопостачання відповідача суперечить проектній документації є хибним, оскільки згідно зазначеної схеми спусковий кран розміщений до вузла обліку;
- припис позивача про усунення спускового крану, який знаходиться поряд з приладом обліку води, відповідачем було виконано у встановлений триденний термін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 16.08.2017 року.
В судовому засіданні 16.08.2017 року оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг до 11.09.2017 року.
11.09.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.09.2017 року.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача та його представник в судових засіданнях 16.08.2017 року, 11.09.2017 року та 18.09.2017 року надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги позивача та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача та його представники в судових засіданнях 16.08.2017 року, 11.09.2017 року та 18.09.2017 року проти доводів апеляційної скарги позивача заперечували, просили задовольнити апеляційну скаргу відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Розглядаючи апеляційні скарги суд апеляційної інстанції встановив наступне.
24.04.2017 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Державного вищого навчального закладу "Криворізький державний педагогічний університет" про стягнення 474 640,13 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 30.05.2017 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 року розгляд справи відкладено на 13.06.2017 року.
В судовому засіданні 13.06.2017 року оголошено перерву до 10.07.2017 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2017 року продовжено строк вирішення спору до 10.07.2017 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 62 525,98 грн. (з них - 30 579,44 грн. вартість безоблікового водоспоживання 27 та 28 лютого 2017 року, 31 946,54 грн. - заборгованість за послуги фактичного водопостачання та водовідведення у березні 2017 року) та 1 4717,09 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю у відповідача перед позивачем заборгованості за послуги водопостачання і водовідведення, а також встановленням факту самовільного приєднання до діючих систем центрального водопостачання та водовідведення.
При з'ясуванні законності та обґрунтованості прийнятого місцевим господарським судом рішення апеляційний господарський суд враховує наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 28.10.2016 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № 651 про оброблення та розподілення води трубопроводами, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати відповідачу послуги на обробляння та розподілення трубопроводами до межі балансової належності мереж.
Відповідно до пункту 11.1 Договору № 651 він діє в частині надання послуг водопостачання до 31.12.2016 року, а в частині здійснення розрахунків за наданні послуги до повного погашення заборгованості.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2017 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (Виробник) і Державним вищим навчальним закладом "Криворізький державний педагогічний університет" (Споживач) було укладено договори № 152 про розподіл води та № 153 про послуги з водовідведення стічних вод.
Згідно даних договорів Виробник зобовязується надати Споживачу послуги розподілу води з централізованого водопостачання та відведення стічних вод до межі балансової належності мереж, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити надані послуги за встановленими тарифами.
Договори № 152 та 153 (з урахуванням протоколів розбіжностей) діють в частині надання послуг до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. При цьому, сторони домовились, що умови даних договорів застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2017 року на підставі пункту 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
При обстеженні представниками позивача об'єкта водопостачання, розташованого у Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, вул. Гагаріна, 54-А (гуртожиток № 1), виявлено факт самовільного приєднання до системи централізованого водопостачання, про що складено відповідний двосторонній акт № 282 ТІ від 27.02.2017 року.
В даному акті зазначено, що при обстеженні систем водопостачання на трубопроводі споживача після точки балансового розмежування до приладу обліку виявлено самовільне, без погодження з позивачем підключення, а саме - кран кульовий діаметром 15 мм на мережі споживача, встановлений до приладу обліку холодної води.
Вказаний акт був підписаний відповідачем із зауваженнями про те, що у звязку із затримкою Міністерством фінансів України затвердження паспорту бюджетних програм фінансування вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, виникла заборгованість за послуги централізованого водопостачання питної води. Технічні умови, проектна документація і схема розподілу зон балансової належності водопровідно-каналізаційних мереж була надана.
Таким чином, у своїх зауваженнях відповідач не пояснив причин та обставин за яких зявився даний неопломбований кран, обмежившись поясненням причин заборгованості, яка виникла через затримку фінансування бюджетної установи.
Враховуючи наявність безоблікового користування відповідачем питною водою, зафіксоване в акті № 282 ТІ від 27.02.2017 року, позивач здійснив розрахунок витрат води за один місяць у період з 27.02.2017 року по 27.03.2017 року на суму 443 401,82 грн.
Крім того, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за отримані послуги водопостачання та водовідведення за березень 2017 року у сумі 31 946,54 грн.
Відповідач зазначену заборгованість не сплатив, що і стало причиною спору.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 1.6 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року (далі Правила) передбачено, що за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.
Згідно з приписами пункту 15.2 Правил виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.
Відповідно до пункту 3.2 Правил водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3 Правил).
Положеннями пункту 3.4 Правил передбачено, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Як вбачається із акту № 282 ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення від 28.02.2017 року в ньому міститься схема , згідно якої неопломбований кран розташований до приладу обліку водопостачання. Зазначене схематичне зображення, що міститься в акті суперечить проектній схемі 1970 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
Крім цього суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що акти встановлення охоронної пломби від 03.10.2016 року підтверджують відсутність підключення крану кульового на мережі під час опломбування уповноваженим представником позивача.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З огляду на норми законодавства України саме на відповідача покладений обов'язок не допускати самовільного підключення до водопровідних мереж, які перебувають у нього на балансі.
В зв'язку із виявленням допущених відповідачем порушень, у останнього виникло зобовязання сплатити заборгованість за безоблікове користування питною водою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визначення періоду за який необхідно здійснити нарахування за безоблікове користування питною водою.
Оскільки термін початку безоблікового водокористування відповідачем встановити неможливо розрахунковий період такого водокористування має становити один місяць. Разом із тим, в своїй позовній заяві позивачем визначено період, за який нарахована сума за безоблікове водокористування, а саме з 27.02.2017 року по 27.03.2017 року. Вказаний період визначено позивачем на підставі розрахунку витрат води на суму 443 401,82 грн., яка увійшла до рахунків № 9180/05/2227б, № 9182/05/11179б від 16.03.2017 року, що виставлені відповідачу.
Таким чином, в позовній заяві позивач самостійно визначив період у часі, за який має бути стягнуто плату за безоблікове водокористування.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 27.02.2017 року відповідача було зобовязано у триденний термін усунути доводомірне підключення, про що вказано в акті № 282 ТІ від 27.02.2017 року.
Дану вимогу відповідачем виконано у встановлений термін, що підтверджується складеним і підписаним сторонами 01.03.2017 року актом.
За наведених обставин, господарський суд обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за безоблікове користування відповідачем питною водою у період з 27.02.2017 року по 28.02.2017 року в розмірі 30 579,44 грн.
Крім того, господарським судом Дніпропетровської області задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водопостачання за Договорами № 152 і № 153 за березень 2017 року в розмірі 31 946,54 грн.
Наявність заборгованості у зазначеному розмірі не заперечується відповідачем, зокрема у відзиві на позовну заяву (а. с. 34-37).
Згідно із частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Судом встановлено, що зазначені договори у період, за який стягується заборгованість, були чинними.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за березень 2017 року у сумі 31 946,54 грн. підлягають задоволенню.
Наведені сторонами доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року у даній справі має бути залишено без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг слід покласти на осіб, які подали ці апеляційні скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" та Державного вищого навчального закладу "Криворізький державний педагогічний університет" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 року у справі №904/4872/17 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.09.2017 року.
Головуючий суддя____І.О. Вечірко
Суддя____М.О. Дармін
Суддя____О.Г. Іванов
Судове рішення № 69094515, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 18.09.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/4872/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: