Ухвала суду № 69092724, 20.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Маличівській Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, представником ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, встановити підсудність розгляду справи, та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Зокрема вказує на те, що суд повертаючи заяву не врахував послання позивача на неможливість усунення недоліків тим способом, який був запропонований судом, а саме надати підтвердження того, що позивач за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця розташування місцевого суду у районі проведення антитерористичної операції, відповідно до Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа №755/8962/17-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/9444/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою з непідконтрольної Україні території, яка зареєстрована в Дніпровському районі м. Києва за адресою, АДРЕСА_1 та враховуючи відсутність відповідача на території України, а тому вважає що справа підсудна Дніпровському районному суду м. Києва відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦПК України

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків щодо надання підтвердження неможливості за її станом здоров'я чи з інших причин виїхати до місця розташування місцевого загального суду у районі проведення антитерористичної операції, відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ».

На виконання ухвали Дніпровського районного суду про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_4 та її представником ОСОБА_2 подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначають про те, що відповідач не заперечує проти розрівняння шлюбу оскільки цей шлюб має лише формальні ознаки і фактично є давно розірваним.

Ухвалою Дніпровського районного від 04 липня 2017 року позовну заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу визнано неподаною та повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунула недоліки, що викладені в ухвалі від 14 червня 2017 року, а саме не надала підтверджень, що за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця розташування місцевого загального суду у районі проведення антитерористичної операції, відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за реєстрованим у встановленому законом порядку місцем, її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч.9. ст.110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання чи перебування, яких невідоме, можуть пред'являтися за місцезнаходженням майно відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання перебування чи постійного зайняття (роботи).

ОСОБА_4 в позовній заяві зазначає, що останнє відоме місце реєстрації відповідач є: АДРЕСА_2

Розпорядженням Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» було визначено територіальну підсудність цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим відповідні заяви, підсудні місцевим районним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, подаються в той суд, якому вказаним Розпорядженням визначена територіальна підсудність.

Оскільки, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 14 червня 2017 про усунення недоліків, не надано доказів щодо підтвердження неможливості за її станом здоров'я чи з інших причин виїхати до місця розташування місцевого загального суду у районі проведення антитерористичної операції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: