Постанова № 69092367, 19.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 р. № 820/2195/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Вартанян Н.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК", про визнання протиправним та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Західної ОД ПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області від 18.09.2015 року №377 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_1)»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 26.11.2015 року №0045061701 (форма «Р») щодо нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій відносно ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ винесений з порушенням вимог чинного законодавства України, а податкове повідомлення - рішення від 26.11.2015 року №0045061701 є таким, що підлягає скасуванню, як протиправне.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані наказ та податкове повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі Наказу Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 377 від 18.09.2015 року фахівцями контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт № 341/20-33-20-17-ОР-07 від 30.09.2015 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ змінами та доповненнями), у результаті неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 р.

- пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період, перевірявся, на суму 22120,10 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: 2014 рік-22120,10 грн.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0045061701 від 26.11.2015 року, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 22120,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11230,05 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Західної ОД ПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області від 18.09.2015 року №377 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_1)» суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо доводів представника позивача про те, що контролюючим органом не надсилався позивачу обов'язковий письмовий запит для надання пояснень та їх документальних підтверджень про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом сформовано та направлено ОСОБА_3 повідомлення про запрошення платника податку № 1203/20-33-17-01 для надання пояснень з питань декларування доходу у вигляді додаткового блага (а.с. 52), яке було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але поштове відправлення повернулось до контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 65, 66).

Згідно п. 78.4. ст. 78 Податкового Кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом було направлено позивачу повідомлення № 115 від 18.09.2015 року та наказ № 377 від 18.09.2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, однак поштове відправлення було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, вказані обставини свідчать про належне повідомлення контролюючим органом ОСОБА_3 про початок проведення перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з правової природи рішення податкового органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням.

Той факт, що контролюючим органом було проведено перевірку та складено Акт № 341/20-33-20-17-ОР-07 від 30.09.2015 року свідчить про те, що оскаржуваний наказ №377 від 18.09.2015 року був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 26.11.2015 року №0045061701 (форма «Р») щодо нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій відносно ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_1) суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру Фізичних осіб України про суми виплачених доходів від 18.03.2015р. № 36212, фізична особа - платника податку ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1 у 2014 р. отримав дохід ознакою « 126» (Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) сума фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст.164 ПКУ, який відображено ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019).

На запит контролюючого органу ПАТ "Укрсоцбанк" надано відповідь у формі листа № 11.1-186/79-708 від 22.06.2015 року, в якому повідомлено інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів з ознакою доходу "126" у вигляді анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_3 в розмірі 131551,20 грн. шляхом укладання відповідного договору (а.с. 49).

Так, згідно договору про внесення змін № 2 до Договору кредиту № 820/2-27/21/04-7/077 від 05.04.2017 року, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_3 (Позичальник), станом на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованість за Договором кредиту складає:

- заборгованість за кредитом в сумі 13288,95 доларів США 95 центів;

- заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 4458,26 доларів США 26 центів.

Згідно пункту 3.2-3.3 вказаного Договору сторони домовились, що погашення Кредиту в сумі 9302,27 доларів США здійснюється Позичальником не пізніше 25.11.2014 року. У разі належного виконання Позичальником умов, які викладені у п. 3.2 цього Договору про внесення змін, залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за договором кредиту (а саме, залишкова заборгованість за Кредитом в сумі 3986,68 доларів США, заборгованість за процентами в сумі, зазначеній у п. 2.2 цього Договору про внесення змін та процентами, які будуть нараховані з дати укладення цього Договору про внесення змін) підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається п'ятнадцятий календарний день після дати виконання Позичальником умов, зазначених в п. 3.2 цього Договору про внесення змін. У разі, якщо визначена таким чином дата анулювання (прощення) заборгованості припадає на неробочий (святковий або вихідний) день Кредитора, то датою анулювання (прощення) заборгованості вважається перший за ним робочий день Кредитора.

Шляхом укладання цього Договору про внесення змін Позичальник погоджується, що в повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах та про свій обов'язок самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити їх у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України. Перерахунок суми анульованої (прощеної заборгованості в національну валюту з метою декларування та сплати податку здійснюється Позичальником самостійно за офіційний курсом Національного банку України на визначену вище дату анулювання (прощення) заборгованості.

Щодо доводів представника позивача у позовній заяві та в судовому засіданні про те, що позивач жодних повідомлень від кредиторів про прощення (анулювання) боргу не отримував та будь-яких угод чи договорів з цього приводу ні з ким не укладав суд вважає такі доводи необґрунтованими та безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено та представником позивача під час розгляду справи не надано доказів протилежного, що позивач уклав та підписав договір про внесення змін № 2 до Договору кредиту № 820/2-27/21/04-7/077 від 05.04.2017 року, а також отримав примірник цього договору про внесення змін, що підтверджується відміткою та особистим підписом позивача у вказаному договорі. Окрім того, в матеріалах справи містяться інші докази, зокрема, квитанції від 25.11.2014 року про сплату частини боргу, що підтверджують укладення зазначеного договору.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.1.2. п. 164.1 ст.164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Згідно з п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Так, згідно наявного в матеріалах справи звіту 1-ДФ, поданого ПАТ "Укрсоцбанк" до контролюючому органу, та листа № 11.1-186/79-708 від 22.06.2015 року, ОСОБА_3 виплачено суму доходу 131551,20 грн., код та назва ознаки доходу: "126"-додаткове благо.

Також, умовами договору визначено, що ОСОБА_3 прощено (анульовано) суму боргу за кредитом в розмірі 3986,68 доларів США та суму процентів за користування кредитом в розмірі 4458,26 доларів США. Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається п'ятнадцятий календарний день після дати виконання Позичальником умов, зазначених в п. 3.2 цього Договору про внесення змін. У разі, якщо визначена таким чином дата анулювання (прощення) заборгованості припадає на неробочий (святковий або вихідний) день Кредитора, то датою анулювання (прощення) заборгованості вважається перший за ним робочий день Кредитора.

Тобто, згідно інформації Банку, позивачу виплачено дохід в загальному розмірі 8444,94 доларів США та датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається п'ятнадцятий календарний день після дати виконання Позичальником умов договору та перерахунок суми анульованої (прощеної заборгованості в національну валюту з метою декларування та сплати податку здійснюється Позичальником самостійно за офіційний курсом Національного банку України на визначену вище дату анулювання (прощення) заборгованості.

Представник ПАТ "Укрсоцбанк" в судовому засіданні та в письмових поясненнях пояснила, що датою укладення вищевказаного договору є 25.11.2014 року, а тому, датою анулювання (прощення) такої заборгованості є 09.12.2014 року (п'ятнадцятий календарний день після виконання Позичальником умов договору) та офіційний курс Національного банку України долару США на 09.12.2014 року становив 1557,75 грн. за 100 доларів США, отже 8444,94 доларів США становили 131551,20 грн. на 09.12.2014 року.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Отже, відносини, які виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому нарахування пені та відсотків є лише засобом забезпечення виконання зобов'язання перед банком, яке позивачу анульовано не було.

Прощені позивачу відсотки не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти, неустойка (в т.ч. пеня) ним не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати.

Крім того, Законом України від 09.04.2015 року № 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинності 07.05.2015 року, внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, ст. 58 Конституції визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України № 321-VIII від 09.04.2015 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинності 07.05.2015 року внесено зміни до норм Податкового кодексу України, а саме: пп. 165.1.55 п. 165.1 ст.165 ПК України (доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку), доповнено абзацом другим такого змісту: "сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності".

Враховуючи вказане вище, в силу норм закріплених в ст. 58 Конституції України, зміни, які були внесені до пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 ПК України, що пом'якшують становище платника податку, а отже - скасовують відповідальність особи, розповсюджуються на дані спірні правовідносини.

Отже, проценти, нараховані за користування кредитом нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані, не є доходом платника податків, який виступає боржником у даних правовідносинах, в розумінні ПК України, який підлягав оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Таким чином, сума процентів за користування кредитом в розмірі 4458,26 доларів США нарахована банком відповідно до умов договору та анульована не є доходом ОСОБА_3

В свою чергу, згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому вказане положення містить застереження, згідно з яким якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З аналізу наведених законодавчих положень у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку про те, що обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податку за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

При цьому, наведеними положеннями закріплено оподаткування саме суми боргу, яка анульована кредитором.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що згідно договору про внесення змін № 2 до Договору кредиту № 820/2-27/21/04-7/077 від 05.04.2017 року, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, відповідно до умов якого останньому анульовано (прощено) суму боргу в розмірі 3986,68 доларів США, які за офіційним курсом Національного банку України долару США на 09.12.2014 року становили 62102,51 грн.

Так, відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Статтею 8 Закону України "Про державний Бюджет України на 2014 рік" установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату - 1218 гривень.

Отже, ставка податку 15 відсотків бази оподаткування застосовується до суми виплачених доходів в розмірі 12180,00 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати), а у разі перевищення - до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків бази оподаткування.

ОСОБА_3 анульовано (прощено) банком суму боргу в розмірі 62102,51 грн., отже розрахунок ставки податку бази оподаткування щодо нарахованого доходу повинен здійснюватися наступним чином:

1218,00 грн. (мінімальна заробітна плата на 2014 рік) х 10 (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати) = 12180,00 грн.

12180,00 грн. х 15 % = 1827,00 грн.

62102,51 грн. (сума анульованого боргу) - 12180,00 грн. = 49922,51 грн. (сума перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).

49922,51 грн. х 17 % = 8486,83 грн.

1827,00 грн. + 8486,83 грн. = 10313,83 грн.

Таким чином, сума податку щодо нарахованого доходу, яку позивач повинен був задекларувати у податковій декларації, складає 10313,83 грн.

Окрім того, враховуючи, що позивачем не було вчинено дій щодо декларування отриманого доходу, суд зазначає, що згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що судом встановлено суму податку щодо нарахованого доходу, яку позивач повинен був задекларувати у податковій декларації, яка складає 10313,83 грн., а тому сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями складає 2578,45 грн. (10313,83 грн. х 25% = 2578,45 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом невірно визначено суму грошового зобов'язання суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 22120,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11230,05 грн.

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0045061701 від 26.11.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 11806,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8651,60 грн. - скасуванню.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК", про визнання протиправним та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0045061701 від 26.11.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 11806,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8651,60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859805, адреса: 61166, м. Харків, проспект Науки, 9).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 25 вересня 2017 року.