Ухвала суду № 69091795, 20.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

20 вересня 2017 рокуСправа № 808/2584/17 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк"

до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Заступник начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідая Юлія Володимирівна, Командитне товариство "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і Компанія"

про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Мотор-Банк" до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Заступник начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідая Юлія Володимирівна, Командитне товариство "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і Компанія" в якому позивач просив суд :

-визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження, винесену заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідою Ю.В. 29.12.2016 в рамках виконавчого провадження №52904376;

-зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт постановою від 29.12.2016.

Ухвалою суду від 31.08.2017 у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 106 КАС України адміністративний позов було залишено без руху та наданий позивачу час для усунення недоліків шляхом надання суду: оригіналу документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі 1600 грн.; уточненого адміністративного позову в якому: конкретизувати другу вимогу, зазначивши найменування реєстраційних органів, від яких позивач просить суд зобов'язати відповідача відкликати повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт постановою від 29.12.2016; зазначити нормативне обґрунтування другої позовної вимоги.

15.09.2017 на адресу суду надійшов уточнений адміністративний позов (вх.№25145) якому позивач з урахуванням уточнень просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження, винесену заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідою Ю.В. 29.12.2016 в рамках виконавчого провадження №52904376;

-зобов'язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти арешт та заборону на відчуження майна, що належить Командитному товариству «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» (69069, м.Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 13, код ЄДРПОУ 05755559) накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2016 заступника начальника Дніпровського відділу державного виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідою Юлією Володимирівною в рамках виконавчого провадження №52904376.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Як зазначає позивач у своєму позові, 25.05.2012 між ПАТ «Мотор Банк» та КТ «ЗЗВА» було укладено кредитний договір №04/К/22/12, згідно якого позивач надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 7 750 000 грн.

В якості виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ «Мотор Банк» та КТ «ЗЗВА» були укладені наступні договори застави: №04/Z/41/12 від 25.05.2012, №04/Z/43/12 від 31.05.2012, №04/Z/97/12 від 30.11.2012, згідно яких КТ «ЗЗВА» передав позивачу в заставу певне виробниче обладнання та певні товари в обороті- високовольтну апаратуру.

Також, між ПАТ «Мотор - Банк» та КТ «ЗЗВА» було укладено Генеральну угоду №04/GEN/1/13 від 19.02.2013, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо фінансування (надання кредитів) позичальника в межах Генеральної угоди з загальним лімітом, еквівалентним 15 000 000 грн. на умовах визначених Кредитними договорами, що будуть укладатися та складати невід'ємну частину зазначеної Генеральної угоди.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою №04/GEN/1/13 від 19.02.2013, між ПАТ «Мотор -Банк» та КТ «ЗЗВА» було укладено Іпотечний договір №04/Z/5/13 посвідчений 19.02.20136 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Бугрім О.В. та зареєстрований в реєстрі за №668, згідно якого іпотекодавець надав іпотекодержателю в іпотеку певне нерухоме майно.

Іпотека за вказаним іпотечним договором була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 19.02.2013, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

Обтяження предмету іпотеки - заборона на нерухоме майно було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 19.03.2013, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою №04/GEN/1/13 від 19.02.2013, між ПАТ «Мотор -Банк» та КТ «ЗЗВА» було укладено наступні договори застави: №04/Z/4/17 від 17.02.2017, №04/Z/14/17 від 27.04.2017, згідно яких КТ «ЗЗВА» передав позивачу в заставу певне виробниче обладнання.

Заставу за вказаними договорами було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, виникла заборгованість перед Позивачем/Заставодержателем, тому сторони домовилися погасити вказану заборгованість, шляхом передачі вказаного майна у власність ПАТ «Мотор-Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.

Проте, як зазначає позивач, з'ясувалося, що 29 грудня 2016 року в рамках виконавчого провадження №52904376 заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесену постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику- Командитному товариству «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія та заборонено його відчужувати.

Як стверджує позивач, вказане виконавче провадження згодом об'єднане в зведене за №52038634 та арешт, накладений в грудні 2016 є забезпеченням виконання зведеного виконавчого провадження.

Вважаючи постанову про арешт майна боржника незаконною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду.

До матеріалів позову наданий Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53259485 від 29.08.2017 запис№6 якого свідчить про внесення обтяження на все майно боржника - Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» на підставі постанови державного виконавця №52904376 від 29.12.2016 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 56 Закону №1404-VIII, Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Положеннями ч. 7 ст.51 Закону передбачено, зокрема, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ч.6 ст.51 Закону спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, в адміністративних судах не підлягають розгляду спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, якщо процесуальним законодавством передбачено інший порядок їх судового оскарження.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, у спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Суд зазначає, що публічно-правовими є лише спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні, і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані зі спором про право на це майно.

Згідно із ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Крім того, пунктом 5 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, у відкритті провадження в даній справі необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 107, 109, 160, 165, 254 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Мотор-Банк" у відкритті провадження за його позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Заступник начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідая Юлія Володимирівна, Командитне товариство "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і Компанія" про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В.Стрельнікова