Рішення № 69090569, 19.09.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/6899/14-ц

Провадження № 22-ц/792/981/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Янчук Т.О.,

суддів: Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

секретаря: Лапка Ю.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 (яка в подальшому змінила прізвище та імя на ОСОБА_3) про стягнення солідарно боргу за кредитним договором. Позивач зазначав, що 15 серпня 2008 року ним було укладено з відповідачем ОСОБА_2 кредитний договір, за яким останньому надано в кредит 34285,00 дол.США на строк до 14 серпня 2015 року під 14,0 % річних. Також 15 серпня 2008 року банком було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_4 (яка в подальшому змінила прізвище та імя на ОСОБА_3І.), за яким поручитель зобовязалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 всіх своїх зобовязань за кредитним договором. Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань не виконує та станом на 25 березня 2014 року має заборгованість на загальну суму 18195,45 дол.США, що за офіційним курсом НБУ складає 188799,63 грн. та 9440,18 грн. пеня, позивач просив стягнути її солідарно з обох відповідачів.

В подальшому в ході розгляду справи, в порядку правонаступництва замінено позивача на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке уточнило позовні вимоги, просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом станом на 20.04.2015 року в розмірі 474693,22 грн. Вирішити питання по судовим витратам.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30 березня 2017 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_5 Категорія: 19,27

Доповідач: Янчук Т.О.

ТОВ«Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 18195,45 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.03.14 року становить - 188799 грн. 63 коп. заборгованості за кредитним договором, 9440 грн. 18 коп. пені та 1982 грн. 40 коп. судових витрат. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалили нове рішення, яким стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11384419000 від 15.08.2008 року в розмірі 474693,22 грн., а також вирішити питання про судовий збір. Рішення суду вважає незаконним та необґрунтованим, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку установленому законом.

Заслухавши доповідача, доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав:

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення заборгованості за кредитом з поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що додатковою угодою №2 до кредитного договору, збільшився обсяг відповідальності поручителя за основним зобовязанням без його згоди, а відтак порука припинилася. Крім того, стягуючи заборгованість за кредитним договором з боржника, в розмірі станом на 25 березня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на обґрунтування збільшення суми заборгованості за кредитом станом на 20 квітня 2015 року, розрахунок заборгованості станом на зазначену дату позивачем також не надано.

Однак з такими висновками колегія суддів не може погодитись.

Судом установлено, що 15 серпня 2008 року банком з ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_2 в кредит 34285,00 дол.США , що еквівалентно було 166076,54 грн. на строк до 14 серпня 2015 року під 14,0 % річних. Тоді ж, 15 серпня 2008 року банк уклав з ОСОБА_4 договір поруки, за яким ОСОБА_4 зобовязалася перед банком відповідати за виконання позичальником ОСОБА_2 усіх своїх зобовязань перед банком за зазначеним вище кредитним договором.

Відповідно до п.2.1 договору поруки у випадку зміни умов основного договору Поручитель підписанням цього договору підтверджує свою згоду на здійснення таких змін. Сторони погодили, що зміни, які здійснюються відповідно до умова цього пункту Договору потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін.

Також судом установлено, що 20 жовтня 2009 року додатковою угодою №2 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 15.08.2008 року внесено зміни в п.1.3.4. основного договору, яким строк сплати процентів встановлено з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані Банком проценти, замість строку сплати процентів як було передбачено в основному кредитному договору з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який нараховані проценти, додатками до них є графіки платежів.

20 лютого 2012 року Банком направлена вимога про дострокове повернення кредиту (а.с.42-46 т.1).

20 квітня 2015 року між Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено Договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором укладеним між Банком та ОСОБА_2, договором поруки укладеним між банком та ОСОБА_4 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Відповідно до свідоцтва про зміну імені ОСОБА_4 змінила імя на ОСОБА_3, про що 18.12.2015 року складений відповідний актовий запис №202 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницький Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області ( а.с.137 т.1).

У звязку з невиконанням умов кредитного договору заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором станом на 25 березня 2014 року складала 18195,45дол.США, що еквівалентно 188799,63грн. з яких 15823,34дол.США, що еквівалентно 164186,14грн., заборгованість за кредитом, 2372,11дол.США, що еквівалентно 24613,49грн., заборгованість за процентами, 9440,18грн. - пеня за порушення термінів повернення кредиту та сплату процентів за кредит.

В ході розгляду справи правонаступником позивача ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було збільшено позовні вимоги, у звязку з невиконанням умов кредитного договору заборгованість боржника перед позивачем станом на 20.04.2015 року складала 474693,22грн., з яких 333202,42грн. - заборгованість за кредитом, 141490,80грн. - заборгованість за процентами.

На підтвердження зазначеного розміру заборгованості банком надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що боржником за період з 25.03.2014 року заборгованість за кредитом не погашалася.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

Отже, на зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності не збільшується, згода поручителя не вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із кредитного договору від 15.08.2008 року, додаткової угоди №2 до даного договору, та договору поруки від 15.08.2008 року, зміною строку сплати процентів з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, замість строку 01 по 10 число (включно) кожного місяця за кредитним договором, обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_3 не збільшився, що підтверджують графіки повернення кредиту, які є невідємною частиною як кредитного договору, так і додаткової угоди №2 від 20.09.2009 року, відповідно до яких, ні строк повернення кредиту, ні залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом, щомісячна сума не змінилися (а.с.15-21 т.1).

Зважаючи на зазначене висновок суду першої інстанції щодо припинення договору поруки є помилковим.

Неправильним є висновок суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за кредитом станом на 25.03.2014 року, оскільки правонаступником позивача в процесі розгляду справи було уточнено позовні вимоги, розмір заборгованості станом на 20.04.2015 року, у звязку з невиконанням боржником своїх зобовязань за кредитним договором складала 22542,55дол.США, що еквівалентно за курсом НБУ 474693,22грн., з яких 333202,42грн. - заборгованість за кредитом, 141490,80грн. - заборгованість за процентами. Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості станом на зазначену дату.

Зважаючи на зазначене з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість станом на 20.04.2015 року в розмірі 474693,22грн., з яких 333202,42грн. - заборгованість за кредитом, 141490,80грн. - заборгованість за процентами.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на корить ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» заборгованості за кредитом 474693,22грн., з яких 333202,42грн. - заборгованість за кредитом, 141490,80грн. - заборгованість за процентами.

В порядку ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір по 2568,50 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитом 474693 грн.22 коп., з яких заборгованість за кредитом 333202 грн.42 коп. заборгованість за процентами 141490 грн.80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір з кожного по 2568 грн.50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук