Рішення № 6909017, 27.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2009 Справа № 2/427-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Лисенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос, ЛТД", м.Херсон

3-тя особа: Приватне підприємство "Аудит-Гарант", м.Херсон

про стягнення 100000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 27.11.2007р.

ОСОБА_3, довіреність у справі

від відповідача: Кривонос О.В., довіреність б/н від 20.11.2007 р.

3-тя особа: Січева В.І., директор

в с т а н о в и в:

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос ЛТД" про стягнення частки вартості майна товариства у грошовому еквіваленті, пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі у розмірі 100 000, 00 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні позивача про те, що у жовтні 2006 року він подав нотаріально посвідчену заяву до товариства про добровільний вихід з нього, а у січні 2007 року загальні збори співзасновників товариства затвердили цей факт та прийняли рішення про виплату йому його долі, що складає 18,2% в статутному фонді ТзОВ "Лотос ЛТД". У подальшому відповідач відмовився від виплати грошового еквівалента належної йому частки майна товариства, що змусило позивача звернутись за захистом порушених прав до суду.

В лютому 2009 року, після отримання висновку судово-економічної експертизи ОСОБА_1 збільшив розмір ціни позову до 455 600,00 грн.

У квітні 2009 року ОСОБА_1 доповнив позовну заяву вимогою про сплату йому крім 455 600,00 грн. основного боргу, 178139,60 грн. втрат від інфляції та 20408,38 грн. 3% річних, а також судових витрат на правову допомогу і проведення експертних досліджень.

В судовому засіданні позивач в особі свого повноважного представника підтримав заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги і просить стягнути з ТзОВ "Лотос ЛТД" 455 600,00 грн. основного боргу, яким є частка вартості майна товариства у грошовому еквіваленті пропорційна його частці у статутному фонді, з часткою прибутку за 2006 рік, 178 139,69 грн. втрат від інфляції, 20408,38 грн. три відсотки річних, 5059,76 грн. вартості судової експертизи, 10 000,00 грн. оплати за адвокатські послуги, 6542,00 грн. по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У письмовому відзиві на позов ТзОВ "Лотос ЛТД" позов не визнав, посилаючись на недотримання позивачем норм чинного законодавства при зверненні до суду та невірним визначенням підрахунку строку виплати колишньому учаснику товариства грошової суми пропорційної частці майна у статутному фонді товариства.

В судові засідання, які призначались по даній справі неодноразово, відповідач не з'являвся, хоча про дати, час та місце слухання розгляду справи повідомлявся за допомогою засобів поштового зв'язку належним чином. Матеріали справи також свідчать про те, що ТзОВ "Лотос ЛТД" отримало від позивача копію позовної заяви, копії заяв про збільшення позовних вимог, ухвалу суду про порушення справи № 2/427-07 та інші ухвали з викликом відповідача у судові засідання, включаючи останню ухвалу господарського суду від 20.11.2009 року, копію якої позивач самостійно відправив засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, отриману ТзОВ "Лотос ЛТД" отримало 25.11.2009 року. В той же час, маючи на підставі довіреності від 20.11.2007 року п'ятьох представників по даній справі, відповідач проігнорував вимоги суду про обов'язковість участі у розгляді справи, свідомо не скористався наданими йому процесуальними правами, не побажав прийняти участь у розгляді заявлених до нього вимог і дослідженні наявних доказів.

За вказаних обставин, оскільки кожна із сторін є вільною в виборі способу захисту своїх прав і інтересів, з урахуванням того, що судом виконані та дотримані усі вимоги процесуального закону, пов'язаного з призначенням та розглядом справ, суд вважає за можливе розглянути позовні вимоги ОСОБА_1 в даному судовому засіданні, у відсутності відповідача і його представників, за наявними у справі та наданими доказами.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 27.11.2009 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався.

З урахуванням викладеного, суд розглядає справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Крім того, суд також приймає рішення про розгляд даної справи у відсутності третьої особи без самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивач - ПП "Аудит-Гарант", оскільки даним підприємством по справі ніякі розрахунки не здійснювались, а рішення по справі можливо прийняти за наявними матеріалами, без порушення прав третьої особи.

На підставі письмових клопотань та у відповідності до положень ст.27,77 ГПК України в судовому засіданні розглянуті заяви гр.ОСОБА_6 про залучення його до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог та перенесення розгляду справи призначеної на 27.11.2009 року на іншу дату у зв'язку із захворенням його особисто та його представника.

Правових підстав для задоволення заявлених клопотань суд не знаходить з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.27 ГПК України, питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Крім того, розгляд наданого клопотання можливо лише в судовому засіданні за участю сторін та самого заявника, оскільки це вимагає чинне законодавство, що регулює процесуальні дії суду та сторін - учасників процесу в стадії вирішення господарського спору після порушення провадження у справі.

Звертаючись до суду з клопотанням про участь у справі, ОСОБА_6, достовірно знаючи про призначення судового засідання на 27.11.2009 року, в суд не прибув, документів в підтвердження ідентифікації своєї особи, членства у товаристві не надав, на чиїй стороні - позивача або відповідача у якості третьої особи він бажає прийняти участь у справі, у клопотанні не вказав. У клопотанні не зазначено, яким чином прийняте судом рішення може вплинути на його права і інтереси, а мотиви, які наведені у заяві, що нібито невизначеність частки, що підлягає виплаті іншому учаснику товариства унеможливлює вирахування його частки у випадку виходу з товариства, суд визнає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Підстави для перенесення розгляду справи за клопотанням ОСОБА_6 теж відсутні, оскільки заява не забезпечена належними доказами зазначених у ній підстав про хворобу як самого заявника, так і його представника. До того ж, у довіреності ОСОБА_6 від 26.11.2009 року на представництво у справі повноваженнями наділено одразу чотирьох осіб.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, експертний висновок, документи про звітність товариства, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі заявлених вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос ЛТД" засноване в 1992 році згідно рішення зборів засновників, у відповідності до Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", Цивільний кодекс України, іншого чинного на той час законодавства. Нова редакція статуту ТзОВ "Лотос ЛТД" затверджена зборами засновників 01.08.2006 року, що засвідчено у відповідному протоколі. Статут ТзОВ "Лотос ЛТД" зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради 03.08.2006 року та посвідчено державним реєстратором з внесенням даних про юридичну особу до відповідних органів. Товариство має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 210317, видане виконком Херсонської міської ради 11.06.1996 року (реєстраційний № 1 499 120 0000 000382), ідентифікаційний код 14124740, місцезнаходження: 73000 Херсонська область, Комсомольський район м.Херсона, вул.Запорізька, 140.

Засновниками ТзОВ "Лотос ЛТД" є фізичні особи, громадяни України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 Створений статутний фонд розподілений між засновниками, а саме: ОСОБА_6 - 33,6%, ОСОБА_7 - 18,2%, ОСОБА_1 - 18,2%, ОСОБА_8 - 30,0%, який складається із персональних внесків до нього коштів і майна.

Відповідно до положень ч.1 ст.148 ЦК України, ч.1 ст.88 ГК України, статті 10 Закону "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю (товариства) має право на вихід у встановленому порядку з товариства, учасником якого він є. У статуті ТзОВ "Лотос ЛТД" (пункт 4.7. розділу 7) також визначено, що засновник має право вийти з товариства. Про своє рішення щодо виходу він повинен повідомити інших учасників товариства.

Матеріали справи, позовна заява і пояснення представника позивача свідчать про те, що 03 жовтня 2006 року ОСОБА_1 у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу засвідчив і підписав заяву до загальних зборів ТзОВ "Лотос ЛТД" про те, що він, як співзасновник цього товариства, просить вивести (виключити) його з числа членів товариства та виплатити йому належну долю в майні підприємства відповідно до долі у статутному фонді. Ця заява отримана товариством 05.10.2006 року, що посвідчено відповідним записом на неї та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статей 58, п."в" ч.1 ст.59 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких поряд з іншим належить виключення учасника з товариства. Дослідженням протоколу загальних зборів ТзОВ "Лотос ЛТД" від 27.01.2007 року встановлено, що на підставі порядку денного була розглянута нотаріально посвідчена заява позивача ОСОБА_1 та одноголосним голосуванням вирішено про вихід ОСОБА_1 із складу засновників ТзОВ "Лотос ЛТД", сплату позивачу у грошовому еквіваленті вартості майна підприємства відповідно до його частці у статутному фонді, що складає 18,2% або 517800,00 грн., сплату ОСОБА_1 долі прибутку підприємства за останній рік, визначення грошової долі позивача для сплати за допомогою аудиторської фірми, здійснення виплати вищезазначених коштів відповідно до положень ст.54 Закону України № 1576-ХІІ від 19.09.1991 року та у строк 12 місяців з дня виходу учасника із складу співзасновників товариства.

Згідно до положень ч.2 ст.148 ЦК України, ч.2 ст.54 Закону України "Про господарські товариства" учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Статтею 88 ГК України також передбачено, що учасник господарського товариства має права передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства, включаючи право на отримання прибутку та своєї частки у складеному капіталі. До того ж, статтею 4.8. Статуту ТзОВ "Лотос ЛТД", який відповідає загальним положенням діючого законодавства, визначено, що засновнику, який виходить з товариства, виплачується вартість майна товариства пропорційно його вкладу в статутний фонд. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, якому він вийшов із товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. Розділом 7 статуту визначений порядок розподілу прибутків товариства.

Таким чином, з вищенаведеного суд робить висновок про те, що відповідно до діючого законодавства та статуту ТзОВ "Лотос ЛТД", позивач ОСОБА_1 з дотриманням відповідної процедури, набув право на отримання від відповідача вартості частки майна товариства у грошовому еквіваленті, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі, яка дорівнює 18,2%, а також частини прибутку отриманого товариством за останній рік до моменту виходу, тобто за 2006 рік. З огляду на викладене, суд вважає, що датою виходу ОСОБА_1 із товариства слід вважати 05 жовтня 2006 року, з яким відповідач повинен був розрахуватись до 05 жовтня 2007 року. Але фактичні обставини свідчать про те, що на загальних зборах ТзОВ "Лотос ЛТД" від 26.01.2007 року було вирішено, що для розрахунку належної позивачу частки в майні товариства буде залучено аудиторську фірму, яка почне роботу по розрахунку після 25.02.2007 року, оскільки строк подання поточного балансу закінчується 24.02.2007 року. В той же час, як у зазначені вище строки, так і пізніше і у подальшому, аудит проведений не був, товариство частку і розмір грошової суми, яку належить виплатити ОСОБА_1, не визначило, і до цього часу будь-яких виплат не здійснило.

Оскільки залучено до участі у справі третьою особою - ПП "Аудит-Гарант" розрахунки та визначення розміру вартості частини майна ТзОВ "Лотос ЛТД", пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному фонді товариства здійснені не були, за клопотанням позивача суд призначив судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено Херсонському відділенню Одеського НДІСЕ. Згідно висновку № 119/120 судово-економічної експертизи по господарській справі № 2/427-07 експертом здійснені розрахунки за схемами: 1) вартість майна товариства = баланс активів ТзОВ (рядок 280 активу балансу) - непокриті збитки (рядок 350 пасиву балансу) - зобов'язання (рядки 480, 620 пасиву балансу); 2) вартість частини майна, належна до виплати учаснику = вартість майна товариства * частку в статутному капіталі товариства. На підставі досліджених матеріалів експерт дійшов до наступних висновків. 1. Проведеними дослідженнями, в об'ємі наданих документів, вартість майна ТзОВ "Лотос ЛТД", згідно даних бухгалтерського обліку, станом на 01.10.2006 року складає 2503,3 тис.грн. 2. В об'ємі наданих на дослідження документів, встановити вартість частини майна, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 пропорційно до його частки в статутному капіталі (18,2%) на момент його виходу з товариства - 03.10.2006 року неможливо. Але, відповідно ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вартість частини майна, яка належить ОСОБА_1 пропорційно до його частки в статутному капіталі (18,2%) станом на 01.10.2006 року, до якого вже входить частина прибутку отриманого товариством за 2006 рік, складає 455,6 тис. грн. (2503,3 х 18,2%).

Таким чином, з урахуванням проведеного дослідження і висновків експертизи, уточнень позивача про стягнення з відповідача 455,6 тис. грн. вартості частки майна товариства, що належить ОСОБА_1, пропорційно його частці у статутному фонді з урахуванням прибутку за 2006 рік, неможливістю розмежити цю суму у зв'язку з ненаданням відповідачем повного переліку бухгалтерських документів, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню саме сума, визначена експертним шляхом.

Відповідно до положень ст.ст.509, 510, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням у зобов'язальнім праві визнано правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інші законодавчі акти.

Положення статей 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України також визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, договору. При цьому суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, договорам, статутними і установчими документами. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Приписами частини першої статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене статтею 625 ЦК України право кредитора вимагати оплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, сутність якого полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінювання грошових коштів внаслідок інфляційних процентів та отримання компенсації (плата) від боржника за користування утриманими ним коштами, які підлягають сплаті кредитору. Враховуючи зазначене, суд констатує, що інфляційні нарахування і проценти річних входять у склад грошового зобов'язання, і в той же час, не можуть ототожнюватися з санкціями за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань.

За вказаних обставин суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з ТзОВ "Лотос ЛТД" на його користь нарахованих збитків від інфляції та трьох процентів річних, з врахуванням проведених ОСОБА_1 розрахунків, які перевірені судом та визнаються правильними і достовірними. Так, з відповідача підлягає стягненню 178 139,60 грн. втрат від інфляції за період з 06.10.2007 року по 01.04.2009 року, які становлять 139,1% і вираховані за наступною схемою: 455600,00 (сума боргу) * 139,1% (розмір інфляції) / 100% = 633739,60 (сума боргу з урахуванням інфляції). Втрати становлять 633739,60 - 455600,00 = 178139,60 грн.

Три відсотки річних за час прострочення з 06.10.2007 року до 01.04.2009 року будуть складати 20408,38 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем до останнього часу не було надано жодних письмових зауважень як до висновків судової експертизи, так і до розміру і підстав нарахування як основного боргу, заявленого у позові, так і додаткових вимог з нарахування втрат від інфляції, процентів річних.

Судові витрати по справі здійснені позивачем суд стягує у відповідності до положень ст.49 ГПК України з ТзОВ "Лотос ЛТД", оскільки саме з вини відповідача спір доведено до судового розгляду. До судових витрат здійснених позивачем і які підлягають стягненню суд відносить 6542,00 грн. по сплаті державного мита, 118,00 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5019,60 грн. сплачених за проведення судової експертизи, 10 000,00 грн. за правову допомогу адвоката, що підтверджується відповідними платіжними документами, які містяться у справі.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос ЛТД" на користь ОСОБА_1 - 455 600,00 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) вартості частки майна в товаристві (пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі), 178 139,60 грн. (сто сімдесят вісім тисяч сто тридцять дев'ять грн. 60 коп.) втрат від інфляції, 20408,38 грн. (двадцять тисяч чотириста вісім грн. 38 коп.) 3% річних, 6542,00 грн. (шість тисяч п'ятсот сорок дві грн. 00 коп.) по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5019,60 грн. (п'ять тисяч дев'ятнадцять грн. 60 коп.) затрачених на проведення експертизи, 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) за оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам у справі, третій особі.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.11.2009 року