
22-ц/775/602/2017(м)
266/1503/16-ц
Головуючий в 1 інстанції Сараєв І.А.
Доповідач Лопатіна М.Ю.
Категорія 50
РІШЕННЯ
Іменем України
20 вересня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів Мироненко І.П., Зайцевої С.А.
при секретарі Зал Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2017 року,
в с т а н о в и в :
18 квітня 2016 року позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначала те, що знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого в них народились діти: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 05 квітня 2013 року на відповідача покладений обов'язок зі сплати аліментів на утримання їх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 04 лютого 2013 року і до досягнення дітьми повноліття. Проте на теперішній час сума стягнутих з ОСОБА_2 аліментів є недостатньою для утримання дітей, з огляду на зростання цін на споживчі товари та послуги, з урахуванням інфляції тощо. Крім того, з 01 вересня 2015 їх донька навчається в Маріупольському коледжі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_5, а син навчається у Маріупольській музичній школі і ці обставини значно збільшили її матеріальні витрати. Також стан здоров'я сина з народження потребує постійної підвищеної уваги, оздоровлення та лікування. Просила суд змінити визначений раніше розмір аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 5000 гривень на місяць.
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2017 року вищезазначений позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 05 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 04 лютого 2013 року і до повноліття дітей на тверду грошову суму у розмірі 3500 гривень щомісячно і до повноліття дітей. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2О в дохід держави судовий збір в сумі 551 гривень 20 копійок.
Відповідач не погодився з таким судовим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення у відповідності до вимог законодавства.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначив, що судом першої інстанції рішення побудоване на припущеннях, зокрема це стосується твердження, що він має дохід з транспортних засобів та має можливість їх обслуговувати. Суд не зазначив в рішенні, яким чином він це встановив та якими доказами це підтверджується. Судовим розглядом встановлено, що він не працює та за весь час після початку стягнення з нього аліментів, нічого не набував. Крім того, він займається натуральним господарством, яке дає йому можливість утримувати себе, свою родину та сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі. Суд безпідставно не врахував ту обставину, що він сплачує аліменти на третю дитину за рішенням суду від 13 вересня 2016 року, посилаючись на те, що копія цього рішення не є допустимим доказом по справі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_6, діючий за довіреністю, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які, після припинення між сторонами шлюбних відносин, залишились проживати з матір'ю (а.с.4,10,12).
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 05 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 04 лютого 2013 року і до повноліття дітей (а.с.5).
Крім того, місцевим судом встановлено, що 03 березня 2010 року у ОСОБА_2 народилась третя дитина ОСОБА_7, з матірю якої ОСОБА_8 відповідач 18 червня 2011 року зареєстрував шлюб ( а.с. 42, 96).
В теперішній час відповідач не працює, 12 лютого 2015 року його звільнено з ПП «Азов Форвардинг» ( а.с. 49, 64).
Як вбачається з довідки Приморського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 14 листопада 2016 року № 46116, ОСОБА_2 25 травня 2011 року знято з обліку як платника податків, дата державної реєстрації припинення 23 травня 2011 року, за період з 2013-2015 року податкові декларації не надавались ( а.с. 64).
Згідно довідки Територіального сервісного центру № 1441 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, відповідачу належать наступні транспорті засоби: з 01 червня 2011 року МАЗ5207, 1984 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з 16 травня 2010 року GMC HUMMER, 2007 року випуску, реєстраційний номер АН 6323НА, з 23 березня 2010 року ГАРЗ ПРБ-1, 2009 року випуску, реєстраційний номер АН 9990ХТ, з 21 серпня 2007 року TOYOTA LANDCRUISER, 2002 року випуску, реєстраційний номер АН 4457ВІ ( а.с. 65, 66).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які стягуються з відповідача за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 05 квітня 2013 року з 1000 гривень до 3500 гривень щомісячно, з огляду на те що матеріальне забезпечення позивача погіршилось.
При цьому місцевий суд не прийняв до уваги ту обставину, що рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2016 року з відповідача на користь ОСОБА_9 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_7, оскільки копія судового рішення не була оформлена належним чином.
З таким висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитись не можна з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом
У відповідності до ст.182 СК України, із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 22 вересня 2005 року № 2901-IV, від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3- 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За приписами ст. 184 СК України (у редакції Закону України від 17 травня 2017 року N 2037-VIII), суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Апеляційним судом встановлено, що сторони до 11 лютого 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин проживають з матір'ю (а.с.4,10,12, 13).
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 05 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 04 лютого 2013 року і до повноліття дітей (а.с.5).
03 березня 2010 року у ОСОБА_2 народилась третя дитина ОСОБА_7, з матірю якого відповідач 18 червня 2011 року зареєстрував шлюб ( а.с. 42, 96).
За рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2016 року з відповідача на користь ОСОБА_9 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 750 гривень щомісячно починаючи з 09 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
12 лютого 2015 року відповідача звільнено з ПП «Азов Форвардинг» за угодою сторін ( а.с. 49, 64), проте ОСОБА_2 зазначає, що має дохід від ведення підсобного господарства.
Згідно довідки Територіального сервісного центру № 1441 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, ОСОБА_2 належать наступні транспорті засоби: з 01 червня 2011 року МАЗ5207, 1984 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з 16 травня 2010 року GMC HUMMER, 2007 року випуску, реєстраційний номер АН 6323НА, з 23 березня 2010 року ГАРЗ ПРБ-1, 2009 року випуску, реєстраційний номер АН 9990ХТ, з 21 серпня 2007 року TOYOTA LANDCRUISER, 2002 року випуску, реєстраційний номер АН 4457ВІ ( а.с. 65, 66).
Крім того, встановлено, що з 01 вересня 2015 неповнолітня ОСОБА_3 навчається в Маріупольському коледжі Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського (а.с.14).
Отже, з часу стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання їх дітей, матеріальне становище позивача погіршилось з огляду на те, що донька почала навчання у вищому навчальному закладі, що потребує від батьків додаткових матеріальних витрат, а тому є підстави для зміни розміру аліментів.
При цьому також, приймаючи до уваги зміни, які були внесені у Сімейний кодекс України на підставі Закону України від 17 травня 2017 року № 2038- № 2037-VIII щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, необхідно врахувати наявність у відповідача декількох транспортних засобів та розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, який з 01 травня пo 30 листопада 2017 року складає 1777 гривень.
Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що є підстави для збільшення розміру аліментів на утримання дітей сторін, проте, визначаючи їх в новому розмірі не врахував наступне.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За вимогами ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, вказані положення закону залишив поза увагою та не роз'яснив відповідачу обов'язок надати оформлену належним чином копію рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2016 року, яким з відповідача на користь ОСОБА_9 стягнуті аліменти на утримання його третьої дитини - сина ОСОБА_7.
В результаті зазначеного порушення норм процесуального права, місцевий суд при визначенні нового розміру аліментів на користь позивача, не врахував ту обставину, що відповідач сплачує за рішенням суду аліменти на утримання третьої дитини.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення в частині визначення нового розміру аліментів необхідно змінити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 2000 гривень щомісячно з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дітей.
В іншій частині оскаржене рішення суду апеляційний суд вважає необхідним залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2017 року в частині визначення нового розміру аліментів змінити.
Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 05 квітня 2013 року та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 20 вересня 2017 року до досягнення дітьми повноліття.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді:
Судове рішення № 69083457, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 20.09.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 266/1503/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: