Постанова № 69081680, 15.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16933/17

Провадження № 2-а/127/730/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2017 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М. М., розглянувши у порядку скороченого провадення адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дії щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позов мотивований тим, що відповідно до постанови КМУ від 05.04.2017 року № 223 інвалідам війни 2- групи встановлена разова грошова допомога у розмірі 3100,00 грн., яка була перерахована ОСОБА_1 згідно списку поданого УПФУ у Вінницькому районі Вінницької області 21.04.2017 року та ним отримано, так як позивач має статус ветерана війни - інваліда війни 2-групи.

Законом України від 25.12.1998 року № 367-XIV про внесення змін до ЗУ «По статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ст. 14 ЗУ № 3551-XII було доповнено ч. 5 за нормою якою учасникам війни виплачується одноразова допомога до 05 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

На звернення позивача до відповідача про на донарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня 2017 року в сумі 6876,00 грн. від 27.04.2017 року ОСОБА_1 отримав письмову відмову від 05.05.2017 року № 2275 в якій вказано, що відповідно до п. 27 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, інвалідам війни щорічно виплачується разова грошова допомога в розмірах, які визначаються КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет України на відповідний рік.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просить визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2017 року відповідно до п. 27 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2017 року відповідно до п. 27 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначеною ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2017 року було відкрито скорочене провадження.

11.09.2017 року на адресу суду надійшли заперечення проти позову від Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, має статус ветерана війни - інваліда війни 2-групи.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня.

Згідно ч.1, ч. 4 ст. 17-1 зазначеного Закону дану виплату здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особистий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Як інвалід війни 2 групи ОСОБА_1 отримав у 2017 році - 3100,00 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до постанови КМУ від 05.04.2017 року № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

На звернення позивача до відповідача про на донарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня 2017 року в сумі 6876,00 грн. від 27.04.2017 року ОСОБА_1 отримав письмову відмову від 05.05.2017 року № 2275 в якій вказано, що відповідно до п. 27 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, інвалідам війни щорічно виплачується разова грошова допомога в розмірах, які визначаються КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет України на відповідний рік.

Суд вважає дії відповідача правомірними виходячи з наступного.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата даного виду допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Статтею 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначається виключно законом України про Державний бюджет України.

Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного Кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цьому кодексу та закону про Державний бюджет України.

Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону від 28.12. 2014 року) встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст. 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизначеним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечить ст. 21 Конституції України.

В рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 95 Конституції України, Бюджетним Кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012, ст.ст. 2, 5-11, 69-72, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання протиправними дії щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року відмовитиф.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя