Рішення № 69080302, 18.09.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20173/17

Провадження № 2/761/5669/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М. А.,

за участю секретаря Яриновської Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО» до ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ» про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «АКРІС АГРО» (далі по тесту - позивач) звернулось до суду з позовом, з урахуванням заяви про виправлення описки від 01.09.2017 року до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач1 ) та публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ» ( далі по тесту - відповідач 2) про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року відокремлений підрозділ державної телерадіоорганізації - філія відповідача 2 «РІВНЕНСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ» протягом ефірного часу здійснила трансляцію телепередачі програми «Громадська приймальня» (далі - телепередача), одною з тем якої було внесення позивачем в ґрунт добрив та інших речовин для виконання сукупності етапів та заходів технології вирощування сільськогосподарських культур в процесі здійснення позивачем господарської діяльності. Відповідач 1 в ефірі телепередачі поширив недостовірну інформацію про вчинення працівниками Позивача кримінальних правопорушень, грубе порушення норм екологічного та природоохоронного законодавства України, використання неякісних та заборонених хімічних речовин в господарській діяльності, місце проживання (перебування) власника позивача, пов'язаність позивача з населеними пунктами, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, чим заподіяв позивачеві втрат немайнового характеру, що полягають у приниженні ділової репутації.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати ряд фактичних тверджень відповідача 1 недостовірними, такими, що принижують ділову репутацію позивача, зобов'язати відповідача 2 спростувати недостовірні фактичні твердження відповідач 1, стягнути з відповідача 1 компенсацію моральної шкоди в розмірі десять тисяч гривень та судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явивися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. В запереченнях на позовну заяву вважав вимоги позивача необгрунтованими, оскільки оспорювана інформація була поширена в передачі особою, що не є працівником телерадіоорганізації, а ПАТ "НСТУ" не несе відповідальності за поширену відповідачем інформацію, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи в ефірі телепередачі, запис якої на електронному носії був долучений до матеріалів справи, відповідач 1 здійснив наступні висловлювання:1) відповідач 1: «Жінки з дітьми в минулому році блокували, пікетували роботу їхнього підприємства (за змістом - ТОВ «Акріс Агро»), їхній офіс. Жінки з дітьми повиходили і твердити одне: «Скільки ви нас можете травити?». Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.» Ведуча телепередачі: «Звідки ви про це знаєте?» Відповідач 1: «А вона призналась, відшкодували. В 2015 році, коли вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного, то від людей теж відкупилися. Кому дали двісті, кому чотириста, хто наполягав, дали дві тисячі, комусь дали ще трішечки більше грошей. Діти хворіли масово. У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння. Сама головна проблема - плювать вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») хотіли на закони, на державні санітарні правила.»

Наведене висловлювання відповідача 1 зафіксовано на записі телепередачі у відрізок часу з 15 хвилини 04 секунди до 16 хвилини 08 секунди.

2) відповідач 1: «Дивіться, я приведу приклад. В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали. Зважаючи на те, що власник Акріс Агро з Краматорська - власник, ми цілком думаєм і впевнені в цьому, що ці пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину».

Наведене висловлювання відповідача 1 зафіксовано на записі телепередачі у відрізок часу з 23 хвилини 42 секунди до 24 хвилини 17 секунди.

У відповідності з ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Стаття 2 Закону України «Про інформацію» встановлює, що основними принципами інформаційних відносин є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Оцінюючи за власним переконанням словосполучення, які вжиті в телепередачі , а саме: 1) «Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабар - тисячу гривень і все.

2)«Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.»

3) «У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.»

4) «В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.»

5) «Власник Акріс Агро з Краматорська.»

6) «Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.», суд приходить до переконання про те, що вони є фактичними твердженнями, оскільки містять фактичних дані з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідачем 1 та відповідачем 2 не було надано доказів на підтвердження достовірності інформації, що міститься в фактичних твердженнях відповідача 1.

В той же час, позивачем подані докази недостовірності зазначеної інформації, зокрема, наступні.

Стосовно фактичного твердження відповідача 1 «Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабар - тисячу гривень і все.».

В попередніх редакціях Кримінального кодексу України, що втратили юридичну силу, використовувався термін «хабар».

В чинній редакції Кримінального кодексу України застосовано синонім (аналог) терміна «хабар» - неправомірна вигода.

Відповідно до примітки до ст. 160 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Доказів існування обвинувального вироку суду щодо представника або працівника (службової або посадової особи) позивача за надання неправомірної вигоди фізичній особі жіночої статті сторонами по справі не надано, тому наведене фактичне твердження Відповідача 1 не відповідає об'єктивній дійсності (є недостовірним).

Стосовно фактичного твердження відповідача 1 «Власник Акріс Агро з Краматорська.»

Наведене фактичне твердження не відповідає об'єктивній дійсності, що підтверджується інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань від 01.06.2017 року, що долучений до матеріалів справи.

Відповідно до зазначеного витягу засновниками (учасниками) Позивача є АСТ АГРАРІАН СИСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІС ЛТД, Адреса засновника: РЕСПУБЛІКА КІПР, СТАВРУ, 56, КВАРТИРА/ОФІС, 104, СТРОВОЛОС, 2035, НІКОСІЯ, КІПР, КІПР та АСТ ГЛОБАЛ ЕКСПОРТ ЛІМІТЕД, Адреса засновника: 33 Портер Роуд, а/с 3169, ІПС 103, Роуд Таун, Тортола, Британські Віргінські Острови, ВІРҐІНСЬКІ ОСТРОВИ, БРИТАНСЬКІ; кінцевим бенефіціарним власником-контролером засновника (учасника) Позивача - компанії АСТ АГРАРІАН СИСТЕМ ТЕКНОЛОДЖІС ЛТД, індекс РЕСПУБЛІКА КІПР, СТАВРУ, 56, КВАРТИРА/ОФІС, 104, СТРОВОЛОС, 2035, НІКОСІЯ, КІПР є МІХАЕЛЬ ХРІСТОС, КІПР, Е379267, ОСТРІВ КІПР, РАЙОН НІКОСІЯ.

Стосовно фактичного твердження відповідача 1 «Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.».

Згідно з відповідними специфікаціями, наданими позивачем в якості додатків до письмового пояснення від 10 липня 2017 року (а.с. 69-76), ТОВ «Дейвест» зобов'язалося поставити (передати) позивачеві, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити наступні препарати:

-Кропекс (згідно зі специфікацією (додатком) від 16.03.2015 року);

-Кемастраюрі (згідно зі специфікацією (додатком) від 18.03.2015 року);

-Кемастрапакт (згідно зі специфікацією (додатком) від 23.03.2015 року);

-Ніссоран (згідно зі специфікацією (додатком) від 24.03.2015 року);

-Ніка Плюс (згідно зі специфікацією (додатком) від 30.03.2015 року);

-Фусбан (згідно зі специфікацією (додатком) від 06.04.2015 року);

-Пропозан (згідно зі специфікацією (додатком) від 24.12.2015 року).

Згідно з ч. 8 ст. 7 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року № 32 «Про затвердження Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України» Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Згідно з пп. 11 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року № 32 «Про затвердження Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України» Мінприроди веде перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання, і щорічні доповнення до нього, затверджує регламенти їх застосування.

Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні в 2015 році препарати Кропекс, Кемастраюрі, Кемастрапакт, Ніссоран, Ніка Плюс, Фусбан, Пропозан були дозволені для використання на території України в 2015 році.

В Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні в 2015 році зазначена інформація щодо виробника препаратів із зазначенням країни.

На підставі зазначеної вище інформації, судом встановлено, що виробниками препаратів є наступні суб'єкти господарювання : препарату Кропекс - Нанжінг № 1 Пестисайд Факторі оф Ред Сан Груп Ко. Лтд., Китай; Клов (Шанхай) Ко Лтд., Китай;препарату Кемастраюрі - «Астра Індастріал Комплекс Ко. Лтд. Добрива і Aгрохімікати «АСТРАКЕМ» (Astra Industrial Complex Co. LTD. for Fertilizer and Agrochemicals "ASTRACHEM"), Королівство Саудівська Аравія;препарату Кемастрапакт - «Астра Індастріал Комплекс Ко. Лтд Добрива і Aгрохімікати «АСТРАКЕМ» (Astra Industrial Complex Co. LTD. for Fertilizer and Agrochemicals "ASTRACHEM"), Королівство Саудівська Аравія;препарату Ніссоран - «Ніппон Сода Ко, Лтд.», Японія, «Ширм ГМБХ Штандорт Любек», Німеччина;препарату Ніка Плюс - Аньхой Фенгле Агрокемікал Ко.,Лтд., Китай; Клов(Шанхай) Ко., Лтд, Китай;препарату Фусбан - «Астра Індастріал Комплекс Ко. Лтд. Добрива і Aгрохімікати «АСТРАКЕМ» (Astra Industrial Complex Co. LTD. for Fertilizer and Agrochemicals "ASTRACHEM"), Королівство Саудівська Аравія;препарату Пропозан - Шандонг Цінда Кемікал Ко.,Лтд., Китай; Клов (Шанхай) Ко., Лтд, Китай.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача 2 про залишення вимог позовної заяви без задоволення з наступних підстав.

В запереченні відповідач 2 посилається на п. «в» ч. 1 ст. 67 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», згідно з яким телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі, якщо ця інформація розповсюджується без попереднього запису та міститься у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації.

На думку відповідача 2, якщо оспорювана інформація була поширена в телепередачі особою, що не є працівником відповідача 2, відповідач 2 не несе відповідальності за поширену відповідачем 1 інформацію.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Оскільки відповідач 2 поширив недостовірну інформацію, висловлену відповідачем 1, він є належним відповідачем у справі.

Щодо приниження ділової репутації позивача недостовірною інформацією, що міститься в фактичних твердженнях відповідача 1, слід зазначити наступне.

Згідно з абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст. 137 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідач 1 недостовірними фактичними твердженнями заподіяв позивачеві втрат немайнового характеру, що полягають у знижені престижу та підриві довіри до діяльності позивача.

На підставі інформації, що міститься у інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань від 01.06.2017 року, судом встановлено, що позивач здійснює такі види господарської діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, післяурожайна діяльність, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, складське господарство.

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

На підставі відомостей, що містяться у звітах про посівні площі сільськогосподарських культур позивача (звіти 4-сг), які долучені до матеріалів справи, вбачається, що загальна площа орендованих позивачем земель складає 37 403, 32 га (1077,20 га на території Шепетівського району Хмельницької області; 5041,18 га на території Корецького району Рівненськох області; 9 263,24 га на території Рівненського району Рівненської області; 361,20 га на території Здолбунівського району Рівненської області; 2 882,70 га на території Острозького району Рівненської області; 8 911,50 га на території Славутського району Хмельницької області; 9 866,30 га на території Гощанського району Рівненської області). При цьому кількість орендодавців ТОВ «Акріс Агро» - фізичних осіб становить близько 18 000 осіб.

Недостовірна інформація, що міститься в фактичних твердженнях відповідача 1 була розповсюджені серед необмеженого кола осіб, які преглянули телепередачу. Внаслідок цього ставлення орендодавців до позивача суттєво погіршилося, що напряму впливає на продовження та зміну цивільно-правових відносин згідно з договорами оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з ст. 5 ЗУ «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно з п. 4 ст. 61 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» телеглядачі та радіослухачі мають право у порядку, визначеному законом, спростовувати інформацію про них, поширену телерадіоорганізацією.

Нормативні положення ст. 64 ЗУ «Про телебачення і радомовлення» закріплюють наступне: «Громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.»

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недостовірними (такими, що не відповідають об'єктивній дійсності) наступних фактичних тверджень ОСОБА_1:

1.1.«Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.»

1.2.«Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.»

1.3.«У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.»

1.4.«В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.»

1.5.«Власник Акріс Агро з Краматорська.»

1.6.«Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину» та визнання такими, що принижують ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро», ідентифікаційний код юридичної особи 39187824 фактичні твердження ОСОБА_1:

1.7.«Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.»

1.8.«Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.»

1.9.«У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.»

1.10.«В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.»

1.11.«Власник Акріс Агро з Краматорська.»

1.12.«Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.» та зобов'язання філію публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ» «РІВНЕНСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ», ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40020656, негайно спростувати поширені недостовірні фактичні твердження ОСОБА_1 в прямому ефірі телепередачі програми «Громадська приймальня» шляхом оприлюднення тексту наступного змісту:«Вважати наступні фактичні твердження ОСОБА_1, оприлюднені в прямому ефірі телепередачі програми «Громадська приймальня» 12.05.2017 року недостовірними (такими, що не відповідають об'єктивній дійсності) та такими, що принижують ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро», ідентифікаційний код юридичної особи 39187824:

«Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.»

«Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.»

«У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.»

«В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.»

«Власник Акріс Агро з Краматорська.»

«Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.» є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення мральної шкоди з відповідача1 на користь позивача суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до абз. 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Згідно з неведеним, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача за приниження ділової репутації останнього у розмірі двох тисяч гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача 1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6400,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208, 212, 213, 215, 218, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро» до ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ» про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірними наступні фактичні твердження ОСОБА_1, які висловлені ним 12.05.2016 року під час телепередачі «Громадська приймальня», трансляція якої здійснювалася Рівненською регіональною дирекцією ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ»: «Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.». «Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.». «У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.». «В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.». «Власник Акріс Агро з Краматорська.». «Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.»

Визнати такими, що принижують ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро», ідентифікаційний код юридичної особи 39187824, фактичні твердження ОСОБА_1, які висловлені ним 12.05.2016 року під час телепередачі «Громадська приймальня», трансляція якої здійснювалася Рівненською регіональною дирекцією ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ»: «Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.». «Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.». «У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.». «В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.». «Власник Акріс Агро з Краматорська.». «Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.»

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ» негайно спростувати поширені недостовірні фактичні твердження ОСОБА_1 в прямому ефірі телепередачі програми «Громадська приймальня» шляхом оприлюднення тексту наступного змісту:

«Вважати наступні фактичні твердження ОСОБА_1, оприлюднені в прямому ефірі телепередачі програми «Громадська приймальня» 12.05.2017 року недостовірними та такими, що принижують ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро», ідентифікаційний код юридичної особи 39187824: «Вони (за змістом - представники ТОВ «Акріс Агро») запросили одну жінку, дали їй хабаря - тисячу гривень і все.». «Вони (за змістом - ТОВ «Акріс Агро») винищили все живе навколо Рівного.». «У нас є довідки з фельдшерсько-акушерського пункту села Милостів, які були надані цьому підприємству, копії довідок залишилися, де жодної дитини в селі не залишилося без ознак хімічного отруєння.». «В 2015 році шість фур з пестицидами, з хімічними речовинами для сільськогосподарського виробництва, які скоріше за все підлягали утилізації в Росії прибули в Донецьк з двадцять третім гумконвоєм і пропали.». «Власник Акріс Агро з Краматорська.». «Пестициди нез'ясованого походження під будь-якими документами потрапили на Рівненщину.»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро» (ідентифікаційний код юридичної особи 39187824) 2000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро», ідентифікаційний код юридичної особи 39187824 суму судового збору в розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ М.А. РИБАК