Ухвала суду № 69077108, 22.09.2017, Шевченківський районний суд Харківської області

22.09.2017

№ 637/756/17

№ 1-кс/637/205/17

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2017 року с.м.т. Шевченкове

Слідчий суддя Шевченківського районного суду Харківської області Островська Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

прокурора Ляшева Р.В.,

директора СГ «Колос» ОСОБА_1, представника за дорученням ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області Лісового А.О., погоджене з прокурором Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Ляшевим Р.В., про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и в :

19.09.2017 року до Шевченківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області Лісового А.О., погоджене з прокурором про накладення арешту на майно, а саме: сільськогосподарські культури, врожай 2017 року соняшнику, яким засіяна земельна ділянка - сіножаті біля с. Новостепанівка поле № 3 (середина поля), площею 51,2961 га. за межами населеного пункту та не витребувані паї загальною площею 69,6405 га., а також на самовільно зайняті земельні ділянки в цілому: площею незапитаних (не витребуваних паїв) 96,45 га. та сіножаті площею 69,70 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області за межами населеного пункту поблизу с. Новостепанівка шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам псувати, знищувати, а також здійснювати збір врожаю, у тому числі із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки, крім того, про надання дозволу слідчим слідчої групи Шевченківського ВП та процесуальним керівникам у кримінальному провадженні на тимчасове вилучення шляхом збирання і транспортування врожаю з вказаних вище земельних ділянок.

В обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається на те, що12.07.2017 року до Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області надійшов лист УСБУ в Харківській області щодо незаконного використання на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області між населеними пунктами с. Новостепанівка і с. Новий Лиман земельної ділянки загальною площею близько 45 га.

Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за №12017220450000185 від 13.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області за межами населеного пункту СГ «Колос» самовільно зайнята та використовується земельна ділянка - сіножаті.

Проведеним 18.08.2017 року оглядом місця події встановлено фактичні площі вказаних земельних ділянок із застосуванням спеціальної техніки, результатом огляду є кадастровий план із зазначенням площі землі: а саме, незапитані (невитребувані паї) 96,45 га., площа сіножатей - 69,70 га.

Розрахована шкода внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки 240048,03 грн. із урахуванням площини земельної ділянки в розмірі 166,5 га.

Таким чином, має місце факт самовільного використання СГ «Колос» вказаної земельної ділянки - сіножаті біля с. Новостепанівка поле № 3 (середина поля), площею 69,70 га. за межами населеного пункту, яка залишена без розпаювання і повинна бути в спільному користуванні та невитребуваних паїв загальною площею 96,45 га., частина з яких 51,2961 га. - сіножаті та 69,6405 га. - невитребувані паї, на даний час росте соняшник.

В обґрунтування клопотання слідчий, за погодженням з прокурором, посилалився на те, що для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні (ст. 2 КПК України), досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами, забезпечення подальшого повернення державі збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), виникла необхідність у накладенні арешту на майбутній врожай кукурудзи, яка засіяна на самовільно захопленій земельній ділянці, а також збереження речових доказів даного кримінального правопорушення (злочину), які знаходяться на вказаній вище земельній ділянці необхідно наложити арешт.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, уточнивши розмір загальної площі врожаю 2017 року - соняшнику, яким засіяна земельна ділянка /невитребувані паї/ - 66,6406 га, щодо якого ставиться питання про арешт, та спосіб накладення арешту на землю шляхом заборони розпорядження.

ОСОБА_1 пояснила, що в користуванні СГ «Колос» знаходяться земельні ділянки, які на даний час засіяні соняшником. Зазначила, що право володіння і користування землями не витребуваних паїв виникло та існує у неї на законних підставах /в оренді/, що виключає наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України та обгрунтованості арешту майна. На землі сіножаті правовстановлюючі документи на даний час відсутні, проте дозвіл на виготовленння технічної документації отримано. Пояснила, що за наявності правових підстав розрахованої спричиненої шкоди зобов"язується сплатити її в повному обсязі.

Клопотань про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесу не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, особи, яка використовує спірні землі, слідчий суддя дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220450000185. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесені 13.07.2017 року.

Частиною 1 ст. 197-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

При огляді місця події від 23 липня 2017 року загальною орієнтовною площею 100 га (в тому числі і самовільно зайнята земельна ділянка - сіножаті) виявлені посіви пшениці, частина якої зібрана та завантажена до автомобілю КАМАЗ. В ході огляду вилучено в СГ «Колос»: врожай зерна озимої пшениці вагою 145 437 кг.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 26.07.2017 у задоволенні клопотання на арешт вказаного врожаю було відмовлено, майно повернуто.

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України є земельна ділянка як об'єкт права власності.

Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб'єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні обєкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК).

За викладених обставин суд дійшов висновку про недоведеність прокурором того, що зазначений у клопотанні врожай зернових культур відноситься до предметів, які відповідають критеріям, передбачених у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не передбачає можливості конфіскації майна - врожаю, яке є предметом цього клопотання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

- підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.

Між тим, вказані вимоги КПК України при поданні клопотання виконані не в повному обсязі.

Так, відомостей про наявність цивільного позову у цьому кримінальному провадженні немає, не порушувалося питання щодо накладення арешту на врожай зернових культур, саме з метою забезпечення цивільного позову.

Крім того, клопотання є неконкретним, не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна, про арешт якого йдеться у клопотанні, що позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна. Не конкретизовано і зміст арешту, зокрема, спірних земельних ділянок.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Доводи слідчого, що рослини культири соняшника, які засіяні на спірній земельній ділянці зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, є майном, набутим кримінально-противоправним шляхом, є необгру нтованими.

До клопотання долучено розрахунок шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що склав 240048,03 грн. /а.с. 25/. Натомість, в судовому засіданні прокурор не зміг пояснити кому саме спричинена шкода, зазначивши, що дане питання буде з"ясовано під час досудового розслідування.

Суд вважає, що вартість майна, щодо якого ставиться питання про арешт, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в той час, як вартість урожаю соняшнику, зазначеного у клопотанні, фактично не з"ясовано.

Суд також зазначає, що прокурор при розгляді клопотання не зміг обгрунтувати на підставі якої правової норми в клопотанні ставиться вимога щодо надання дозволу на збір врожаю соняшнику.

Не розумним та не співрозмірним завданням даного кримінального провадження буде обмеження права власності шляхом накладення арешту.

Потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна.

Крім того, суд вважає доводи прокурора щодо накладення арешту на врожай сільськогосподарських культур (соняшника) саме шляхом заборони його збирання є необґрунтованими, оскільки зазначене у клопотанні майно має ваду псуватися, тому врожай повинен бути зібраний у відповідний термін, із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки.

Надаючи оцінку дослідженим в ході розгляду клопотання доказам, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність умов, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України, а відповідно й наявності беззаперечних обставин, що дають підстави для задоволення клопотання в цій частині.

Земельна ділянка, як об'єкт права власності, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Як вбачається із клопотання, проведеним 18.08.2017 року оглядом місця події встановлено фактичні площі: невитребувані паї - 96,45 га., площа сіножатей - 69,70 га, що складає загальну площу самовільного використання - 166,15 га /а.с.18-20/.

Відповідно до Витягу з ЄРДР за №12017220450000185 від 13.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України, на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області між населеними пунктами с. Новостепанівка і с. Новий Лиман земельної самовільно використовується земельна ділянка загальною площею близько 45 га.

Матеріали клопотання не містять інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки щодо перебування них в державній власності, відведення її у приватну власність або користування, тощо.

За інформацією Семенівської сільської ради СГ »Колос» самостійно здійснює та подає податковому органу декларацію. Річна сума нарахування у 2017 році на не витребувані паї складає 103423,76 грн., площа 90,3747 га; єдиного податку - 272285 грн /а.с.10-11/.

За змістом інформації Головного управління Держгеокадастру в Харківській області шкода, заподіяна самовільним зайняттям земельних ділянок сільськогосподарьского призначення складає 240048.03 грн. із урахуванням площі земельної ділянки 166,5 га, в той час як у клопотанні ставиться питання щодо арешту самовільно зайнятої землі розміром 166, 15 га.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Не вбачається з клопотання та не встановлено в судовому засіданні кому спричинена шкода використанням спірних земельних ділянок та кому належать дані землі.

Натомість, з огляду на вимоги ст. 2 КПК України, суд погоджується, що не застосування заходів забезпечення кримінального провадження (накладення арешту) в зв»язку з використання СГ «Колос» земельної ділянки, сіножаті, за відсутності правовстановлюючих документів може призвести до наслідків за ч. 7 ст. 170 КПК України.

Фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої, 2,3,6,7 статті 170 КПК України.

Відмова слідчим суддею у задоволенні клопотання прокурора не позбавляє останнього права повторного звернення з клопотанням до районного суду в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-174 КПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області, погоджене з прокурором , задовольнити частково.

Накласти арешт на сіножаті площею 69,70 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області за межами населеного пункту поблизу с. Новостепанівка шляхом заборони розпорядження ними.

У задоволенні інших вимог - відмовити..

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Н.І.Островська